Інтернет-видання найоперативніші з усіх ЗМІ

Тож не дивно, що Інтернет-журналістика становить найзахопливішу нову сферу сучасної журналістики.

Парадоксально, що, хоча з одного боку журналістика розвивається в бік під­вищення професійних вимог, з іншого — наявна протилежна тенденція: завдяки Інтернету і цифровій техніці, яка стає чимдалі доступнішою споживачеві, набув поширення громадянський, тобто по суті - аматорський журналізм.

«Сьогодні буквально кожна людина може створювати і публікувати власні статті, інтерв'ю, репортажі, знімати аудіо і відеосюжети, виступати в ролі фоторепортера. Їй не потрібна редакція, вона діє згідно зі своїми уявленнями про журналістику і жур­налістську професію.

Конкуренцію професійній журналістській спільноті складають, насамперед, блогери. Т. Стєчкін пропонує визначати блог як «мережеве ЗМІ, що не має тери­торіальної реєстрації, при цьому власник, редактор і автор матеріалів є однією і тією ж особою».

Серед характерних для блогерства рис він називає

· індивідуальний журналізм,

· активну суб'єктивну позицію автора,

· оперативність та інше, при цьому вказує на те, що «блогери часом виявляються сильнішими за тра­диційних журналістів».

ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКА:

ВИЗНАЧАЛЬНІ РИСИ, ПРОФЕСІЙНІ ВИМОГИ.

Інтернет дозволяє журналістові:

· подавати розгорнутий текст із глибоким аналізом події без надто суворого обмеження стосовно обсягу;

· поміщати поруч із текстами фотознімки, аудіо- та відеоматеріали;

· робити посилання на інші тексти в Мережі, які доповнюють чи роз'яснюють повідомлення, пропонують прочитати про цю ж подію в інших варіантах;

· слідкувати за реакцією аудиторії та безпосе­редньо контактувати з нею;

· постійно (буквально у будь-який час) оновлювати публікації;

· вести доступний для користувачів архів повідомлень і т. д.

· Це, з одного боку, добре для користувачів Інтернету: зі свіжими новинами на веб-сайті можна познайомитись будь-коли протягом 24 годин на добу, тоді як телебачення і радіо такими перева­гами не відзначається, не говорячи вже про пресу.

· З іншого боку, для журналістів це означає шалені темпи роботи. «У більшості інтернет-видань ваше повідомлен­ня має виграти важчу битву за увагу глядачів, ніж у звичайних газетах. Як вже згадувалось, у середовищі Інтернету конкуренція є значно вищою за конкуренцію між традиційними ЗМІ:

1. Відомі онлайнові видання зазвичай подають повідомлення про гарячі події так швидко, як це взагалі можливо, хоча кожна редакція сама вирішує питання щодо терміновості.

2. Сайти, що є електронними варіантами газет чи журналів, мо­жуть оновлювати контент з такою ж регулярністю як паперові аналоги.

3. Інтернет-видання, які функціонують винятково у Мережі, намагаються публікувати мате­ріали відразу після вичитки.

Скажімо, матеріали Інтернет-видання «Zaxid.net», оновлюються кожні шість хви­лин, це один із факторів, які забезпечують високий рейтингцього інтернет-ЗМІ.

Висновок: Інтернет є потужним конкурентом традиційних мас-медіа у процесі донесення споживачам інформації.

Переваги нових медіа – додаткові засоби анонсування в Інтернеті: інтернет-видання відрізняються від звичайних, у першу чергу,

· формою подачі інформації;

· вони поєднують властивості всіх ЗМІ,

· та ще й мають свою унікальну рису — це гіперпосилання. Завдяки цьому на першій сторінці видання можна розмістити (анонсува­ти) досить велику кількість матеріалів».

Анонсування у звичайній газеті, на теле­баченні чи радіо пов'язане з «просторово-часовою проблемою»:

· газета просторо­во обмежена,

· анонси на радіо та телебаченні обмежені в часі,

· для інтернет-видань таких проблем «просто не існує» – «електронні газети — це свобода для репортерів і читачів, бо потік інформа­ції у них не обмежуватиметься площею газетного аркуша».

Дата добавления: 2014-01-04