Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ультраосновні магматичні породи

 

Ультраосновні породи (ці породи ще мають назву – ультрабазити) містять переважно близько 40-45 % SiO2. До породоутворюючих мінералів цих порід відносяться темноколірні мінерали, які містять у великих кількостях залізо і магній – олівін, піроксени (гіперстен, діопсид, авгіт, егірин) та інколи рогова обманка. Колір ультраосновних порід змінюється переважно від темно-зеленого до чорного. Вони мають високу густину, близько 3,0-3,4 г/см3. По відношенню до загального об’єму всіх магматичних порід, ультраосновних порід виявлено небагато – близько 0,4 %. Переважають інтрузивні породи, дуже рідко зустрічаються жильні породи і встановлені тільки поодинокі випадки ефузивних порід.

Ультраосновні породи можуть утворювати власні геологічні тіла (штоки та ін.), але у більшості випадків вони зустрічаються разом із основними породами.

Найбільш типовими ультраосновними породами є: дуніти, перидотити, піроксеніти та кімберліти.

Дуніт – інтрузивна порода із зернистою структурою та масивною текстурою. Колір дуніту темно-зелений або жовтувато-зелений. Породоутворюючим мінералом є олівін, кількість якого може досягати 100 %. Другорядні мінерали – магнетит, хроміт і платина, вміст яких може досягати промислових значень. Безпосередньо дуніт використовується як цінна вогнетривка сировина.

Перидотит – інтрузивна порода із зернистою структурою та масивною текстурою. Колір перидотиту темно-зелений до чорного. Породоутворюючими мінералами є олівін та піроксени. Другорядними мінералами також є магнетит, хроміт і платина. Перидотити є перехідними породами між дунітами і піроксеннітами.

Дуніти і перидотити породи нестійкі. Як в глибинних, так і в поверхневих умовах вони часто перетворюються на специфічні метаморфічні породи – серпентиніти.

Піроксеніт – інтрузивна порода із добре вираженою кристалічною структурою та масивною текстурою. Колір піроксеніту наближається до чорного. Породоутворюючими мінералами є піроксени. Другорядними мінералами є магнетит, ільменіт та хроміт, які можуть видобуватись, як корисні копалини.

Кімберліт – особлива напівглибинна (гіпабісальна) порода, яка утворюється у результаті вибухового прориву магми у верхні ділянки земної кори і на поверхню Землі. Фактично, ця порода – це особлива, своєрідна брекчія, яка складається з уламків, як окремих мінералів, так і з уламків сукупностей мінералів. Склад цієї брекчії відповідає ультраосновній породі. Структура кімберліту порфірова. Основними породоутворюючими мінералами є: олівін, піроксени, флогопіт, ільменіт, хроміт, піроп.

Кімберліти залягають в земній корі у вигляді так званих трубок вибуху, які простягаються у напрямку земної поверхні, мають близьку до циліндричної форму з деяким збільшенням (розширенням) діаметру вверх.

Основне практичне значення кімберлітів полягає в тому, що вони в деяких випадках вміщують алмази у промислових кількостях.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Магматичні гірські породи | Основні магматичні породи
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 791; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.