Методика розвитку мовлення дітей другого року життя. Ігри-заняття з розвитку мовлення

Удосконалюючи граматичну правильність мови дитини, вихователь учить дітей правильно змінювати слова та узгоджувати їх. Вихователь повинен стежити за тим, щоб діти висловлювали свої думки закінченими простими і поширеними реченнями. Розвиваючи зв’язне мовлення, вихователь розвиває його діалогічну і монологічну форму. Вчить дитину правильно відповідати на запитання, залежно від характеру їх – коротко або розгорнуто, чітко формулювати запитання, логічно, послідовно, граматично правильно побудованими реченнями розповідати про свої враження, про те,що бачив чи чув, складати коротеньку розповідь так, щоб вона була зрозумілою для всіх.

У лінгводидактиці ствердився діяльнісний підхід до мовлення. Мовлення розглядається як мовленнєва діяльність, у якій у процесі спілкування використовуються мовні засоби. Навчально-мовленнєва діяльність проходить у вигляді занять, уході яких вихователь може використовувати й інші види діяльності. Діяльнісний підхід до мовлення сприяє підвищенню ефективності розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови, дає змогу чіткіше спрямувати роботу на формування мовленнєвих умінь і навичок, виступає «показником засвоєння мови»

У дитячому садку здійснюються дві форми роботи з навчання дітей зв’язного мовлення: навчання під час занять і розвиток зв’язного мовлення дітей у повсякденному житті. Заняття з рідної мови мають свою особливість. Такі заняття спираються на спільну роботу всього колективу. У дитячому садку робота над розвитком мислення і активного словника тісно пов’язана з навчанням дітей зв’язної мови. Для того, щоб дитина могла розповідати, вона повинна мати запас вражень і відповідних слів. Так, наприклад, щоб дитина могла розповісти про працю будівельників, яку вона спостерігала, вона повинна знати слова на позначення дій робітників(кладуть цеглу, мурують, штукатурять). Не можна відокремлювати ознайомлення дітей з навколишнім світом від навчання рідної мови, виконувати ці завдання треба одночасно. Дитина повинна говорити,розповідати про те, що вона бачила переживала. Наприклад, за програмою ми, з метою збагачення словника дітей, ознайомлюємо їх з працею дорослих в дитячому садку, а для розвитку зв’язної мови можна провести бесіду на тему: «Праця дорослих в дитячому садку». Працюючи над усною мовою дитини вихователь або логопед розвиває дві її форми: розмовну(діалогічну) і розповідну (монологічну).

Методика:

Після 2х років можна використовувати ігри з ґудзиками. Їх можна перекладати з місця на місце, розкладати за розміром, кольором і т. і. Можна пришити їх до шматка тканини та зробити забавні застібки. Дуже корисні пальчикові ігри - потішки. Дитина розповідає віршик і в цей час демонструє дію на пальчиках. Дітям такого віку доступні такі твори усної народної творчості – «Сорока-ворона», «Кую-кую чобіток» і т. і.
Робота з ножицями – теж велике навантаження на пальці. Вже з 3х років дитині можна доручити щось різати. Всі ці ігри приносять дитині радість і розвивають дрібну моторику, а через неї – мислення, мову, увагу і т. і. Дуже корисними для розвитку артикуляційного апарату дитини з 1року 6 місяців є ігри для язичка. Дорослий читає вірші, вимовляючи виділені слова разом з малюком.
Рано-вранці на лугу. Пастушок «Ду-ду-ду-ду!»
А корівки в тон йому. Затягнули «Му-му-му!».
Малюк може спочатку слухати, потім спробує повторити, не зосереджуйте увагу зразу на правильній вимові звуків: артикуляційний апарат розвивається поступово і індивідуально.Дуже корисними для розвитку артикуляційного апарату дітей раннього віку є «зарядка для язичка». Треба сісти навпроти дитини і вимовляти слова, виконуючи описані дії. Дитина спочатку дивиться, а потім пробує повторити за дорослим.
На прогулянку язичок зібрався (відкрити рот),
Він умився,(кінчиком язика швидко провести по верхнім зубам)
Причесався (декілька разів провести язичком між верхніми та
нижніми зубами, висунути вперед і сховати в рот)
На прохожих озирнувся (провести язиком по губах – «облизати»)
Вправо, вліво повернувся, (повернути язик в названий бік)
Вниз упав, вгору забрався,(опустити язик вниз і підняти вгору)
Раз – і в ротику сховався (сховати язик)
Не слід забувати, що малюк сприймає Ваші дії дзеркально, тому, вимовляючи «вліво», Вам слід повертати язик вправо і навпаки. Можна записати текст на магнітофон, тоді Ви зможете повністю зосередитися на виконанні вправ разом з малюком. Можна придумати свою казку про язичок з схожими вправами. Наведу приклад казки про Веселого язичка:
«Жив-був собі веселий язичок. Жив він у своєму будиночку. А будиночок цей – рот. Будиночок відкривався і закривався. Ось так! (дорослий показує, пропонує дитині відкрити і закрити рот). Язичок то вибіжить з будиночка, то знову сховається в ньому.(Пропонує дітям повторити.)Язичок усе, що побачить, хоче сам зробити. Побачив, як кошеня хлепче молоко, і собі став хлептати. Ось так! Покажи, як це робить язичок.(Після цього язичок «облизує варення», «йде, як годинник», «пиляє дрова» та виконує інша вправи. Язичок стає постійно діючою особою на всіх заняттях і співає пісні – «Пісенька водички», «Пісенька вітру», «Пісенька паровозика» і т. і.)
Дуже корисними для розвитку мовлення малюків є ігри із звуконаслідуванням. Для цього знадобляться іграшки чи малюнки, з зображенням названих тварин. Дорослий показує іграшку (наприклад, корову) та пропонує дитині згадати, як вона розмовляє. Малюк вимовляє: «Му – му». Також і з іншими малюнками (як гудить паровоз, машина, як стукає барабан, як пищать мишенята і т. і.) Можна запропонувати відгадати за звуконаслідуванням, хто прийшов у гості.
- «Му-му-у?» – хто це мечить?
- «Мяу-мяу?» – хто прийшов?
- «Ква-ква?» -а це хто?
І так далі.Змінюючи висоту голосу дорослий пропонує з’ясувати, яка кішка нявчить велика чи маленька.
Звуковимова найчастіше залежить і від правильного дихання. Розрізняють мовне і немовне дихання. Мовне дихання дітей раннього та дошкільного віку, як і їх мовний апарат відрізняються від дихання дорослих. Оскільки у них невеликий об’єм легенів, слабкі дихальні м’язи, мовне дихання неглибоке, часте, вдих поривчастий, іноді судорожний, вдих відбувається перед кожним словом або в середині слова. Для того, щоб навчитися вимовляти такі звуки, як «С», «З», «Ш»,»Ж», «Р» дитина повинна вміти робити достатньо сильний вдих.
Вправи на розвиток мовного дихання:
«Кульбабка»- на прогулянці знайдіть кульбабку та запропонуйте дитині подути на квітку так, щоб злетіли всі пушинки. Зазвичай дитина впорається за 3-4 рази.
«Сніжинка»- покласти шматочок вати або паперові маленькі сніжинки на долоньку та здути її. Спочатку показує вихователь, а потім дитина повторює.
Повторювати слід 2-3 рази.
«Дмухання на папірці».Тоненький папір нарізати дрібненькими клаптиками і запропонувати дитині дмухати на них.
«Перекочування вати».Перекочувати силою видихуваного повітря ватної кульки по поверхні стола.
«Гасіння свічки».Гасити свічку на відстань.
«Надування бульбашок».Дитина дмухає з такою силою, щоб на поверхні води утворилися бульбашки
«Дмухання на кораблики».Дмухання на паперові кораблики, що плавають у мисці або у ванні з водою.
«Дми на метелика».Дорослий виготовляє паперового метелика, прив’язує його до палиці, тримає у дитини над головою і пропонує дмухати на нього.
«На гойдалці».На горизонтальній нитці прикріплюють різнокольорові паперові фігурки ляльок. Дитина силою видихуваного повітря розгойдує їх.
Важливо також забезпечити такі передумови розвитку мовлення дітей раннього віку:
● Здійснювати просвітницьку та освітню роботу з тими, хто опікується
дитиною, для роз’яснення їм вікових особливостей, винятковості й необхідності своєчасного становлення дитячого мовлення, що сприятиме цілісному й гармонійному розвиткові особистості.
● Спілкуватися з дитиною орфоепічно та граматично правильною
мовою.
● Відмовитися від зіставляння мовленнєвих досягнень дитини і її
однолітків.
● Активізувати загальну моторику малюка, розвивати м’язи пальців
рук за допомогою спеціальних ігор та вправ.
● Спілкуватися з дитиною якомога більше, коментувати свої дії,
детально розповідати про предмети, які її оточують.

Другий рік життя — період інтенсивного і швидкого розвит­ку мовлення дітей. Упродовж другого року життя відбувається дальший розвиток мовлення в таких напрямках: а) розвиток розуміння мовлення дорослих; б) формування функції узагаль­нення в мовленні; в) збагачення і активізація словника; г) розви­ток здібності наслідування і вдосконалення звуковимови; д) формування граматичної будови рідної мови [див. дод. В]. Розглянемо кож­ний з цих напрямків.

Дата добавления: 2014-01-04