Загальні вимоги до екіпажу повітряного судна України

Необхідність забезпечити безпеку польотів вимагає, щоб керування повітряними суднами та їх експлуатація, була довірена тільки тим особам, які відповідають певним, установленим державою, умовам, наявність яких підтверджена відповідними документами.

Згідно з вимогами ПК України особа, яка належить до авіаційного персоналу, повинна бути сертифікована на відповідність її діючим в Україні кваліфікаційним вимогам за професійною ознакою (ст. 33). При цьому статтею 32 ПК України визначено, що члени екіпажу повітряного судна входять до складу авіаційного персоналу. Таким чином, всі члени екіпажу повітряного судна повинні бути сертифіковані на відповідність їх діючим в Україні кваліфікаційним вимогам за професійною ознакою.

Встановлення зазначених вимог відповідає і нормам Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Так, відповідно до статті 32 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, пілот кожного повітряного судна і інші члени льотного складу екіпажу кожного повітряного судна, зайнятого в міжнародній навігації, забезпечуються посвідченнями про кваліфікацію і свідоцтвами, що видані державою, де це повітряне судно зареєстроване.

В Україні члени екіпажу повітряного судна допускаються до самостійної професійної діяльності з експлуатації та обслуговування повітряного судна лише за умови, якщо вони мають офіційний дозвіл відповідного органу авіаційного транспорту України на здійснення такої діяльності у вигляді свідоцтв (посвідчень), які підтверджують наявність у цих осіб необхідних знань і навиків, а також і відповідність стану їх здоров’я встановленим вимогам.

Членам екіпажу повітряного судна видаються в Україні такі свідоцтва або посвідчення:

- посвідчення курсанта-пілота (літак/вертоліт);

- свідоцтво приватного пілота (літак/вертоліт);

- свідоцтво комерційного пілота (літак/вертоліт);

- свідоцтво транспортного пілота (літак/вертоліт);

- свідоцтво пілота планера;

- свідоцтво пілота вільного аеростата;

- свідоцтво пілота надлегкого повітряного судна;

- посвідчення курсанта-штурмана;

- свідоцтво штурмана;

- посвідчення курсанта-бортінженера;

- свідоцтво бортінженера;

- свідоцтво бортрадиста;

- свідоцтво бортоператора;

- свідоцтво бортпровідника;

- свідоцтво льотчика-спостерігача

Окрім свідоцтв або посвідчень для членів екіпажу повітряного судна суттєвим є і одержання кваліфікаційних відміток.

Так, для повітряних суден, що сертифіковані для польотів з одним пілотом, установлюються наступні кваліфікаційні відмітки про клас повітряного судна:

для літаків:

а) однодвигунний, сухопутний; б) однодвигунний, гідролітак; в) багатодвигунний, сухопутний; г) багатодвигунний, гідролітак.

для вертольотів:

ґ) вертоліт сухопутний (однодвигунний/багатодвигунний); д) гідровертоліт (однодвигунний/багатодвигунний).

Кваліфікаційна відмітка про клас повітряного судна заноситься до свідоцтва після демонстрації кандидатом потрібного рівня знань та умінь згідно із затвердженими відповідним органом авіаційного транспорту України вимогами для відповідного класу повітряного судна.

Кваліфікаційні відмітки про тип повітряного судна установлюються для кожного типу повітряного судна. Тип повітряних суден– це затверджена або визнана відповідним органом авіаційного транспорту України конструкція повітряних суден, на яку видано відповідний сертифікат типу повітряного судна.

Кваліфікаційні відмітки про тип повітряного судна заносяться до свідоцтва із зазначенням функцій командира повітряного судна або другого пілота. Кваліфікаційна відмітка про тип повітряного судна заноситься до свідоцтва, якщо кандидат під контролем пілота-інструктора на відповідному типі повітряного судна і/або відповідному пілотажному тренажері пройшов підготовку за затвердженою програмою та продемонстрував рівень відповідних знань та умінь.

Кваліфікаційні відмітки про клас і тип повітряного судна заносяться в додаткову (тимчасову) частину свідоцтва за умови, що не може бути внесено більше ніж дві кваліфікаційні відмітки про допуск до польотів на відповідних типах та/або класах повітряних суден. У зв’язку з цим, власники свідоцтв транспортного пілота(літак/вертоліт), комерційного пілота (літак/вертоліт), бортінженера та штурмана допускаються до професійної діяльності не більше, ніж на двох типах та/або класах повітряних суден.

Діяльність осіб, які входять до категорії членів екіпажу повітряного судна, пов’язана із серйозними випробуваннями на організм людини – як фізичними, так і психічними. Особливий характер льотної праці характеризується закономірним зниженням психофізіологічних резервів здоров’я людини, що викликано комплексом таких непереборних специфічних факторів польоту, як: гравітація, прискорення, великі перепади атмосферного тиску, підвищений рівень шумів, ілюзії просторового простору тощо.

Сама специфіка льотної праці сприяла запровадженню певних вимог, стандартів щодо необхідних знань, вмінь, досвіду, навиків, відповідність стану здоров’я тощо до кандидатів на зайняття певних посад в цивільній авіації, у тому числі і до кандидатів на зайняття посад екіпажу повітряного судна.

На сьогодні встановлено, що члени екіпажу повітряного судна України допускаються до самостійної професійної діяльності з експлуатації та обслуговування повітряного судна лише за умови, якщо вони мають офіційний дозвіл на здійснення такої діяльності у вигляді свідоцтв/посвідчень. Зазначені свідоцтва/посвідчення підтверджують наявність у цих осіб віх необхідних знань, навиків, відповідність стану здоров’я тощо встановленим вимогам.

По-перше, у кандидата на отримання свідоцтва члена екіпажу повітряного судна має бути відповідна професійна підготовки за затвердженою програмою у сертифікованому навчальному закладі. Нині, вимоги до організацій з підготовки льотного складу цивільної авіації в Україні, а також процедури отримання та продовження терміну дії сертифіката авіаційного навчального закладу з підготовки, сертифікації льотного складу та контролю за їх роботою, визначені Правилами сертифікації авіаційних навчальних закладів цивільної авіації з підготовки льотного складу в Україні [32].

Встановлено, що авіаційні навчальні заклади цивільної авіації з підготовки льотного складу в Україні, які здійснюють підготовку кандидатів для отримання свідоцтва члена екіпажу (FTO [33]) та/або внесення кваліфікаційних відміток у свідоцтво члена екіпажу (TRTO [34]), повинні мати відповідний сертифікат, виданий Державіаадміністрацією.

Підготовка льотного складу України також може здійснюватись в іноземних FTO або TRTO за умови наявності відповідного сертифіката або дозволу, виданого цій організації повноважним органом цивільної авіації відповідної держави, та визнання цієї організації Державіаадміністрацією.

По-друге, до кандидатів для отримання свідоцтва свідоцтва члена екіпажу та/або кваліфікаційних відміток встановлені вимоги щодо їх знань і навиків.

Кандидат повинен продемонструвати наявність відповідних знань, – знань, що відповідають правам, які надаються власнику відповідного свідоцтва.

Наприклад, незважаючи на те, що перелік галузей з яких повинен продемонструвати знання кандидат для отримання свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт) є ідентичним з переліком назв галузей, з яких повинен продемонструвати знання інший кандидат – кандидат для одержання свідоцтва комерційного пілота (літак/вертоліт), однак зміст встановлених вимог є різним для кожного з цих кандидатів (див. Таблицю 1). Приміром, з галузі “Повітряне право” кандидат для одержання свідоцтва комерційного пілота повинен продемонструвати знання як щодо правил та положень, що стосуються власника свідоцтва комерційного пілота (літак/вертоліт), так і знання щодо правил польотів, а також відповідної практики та правил обслуговування повітряного руху.

Окрім того, для отримання свідоцтва члена екіпажута/або кваліфікаційних відміток кандидат (окрім курсантів) повинен мати достатній професійний досвід, у тому числі і експлуатаційний досвід, пройти перевірку і продемонструвати здатність виконувати польоти в якості відповідного члена екіпажу повітряного судна (приватного пілота, комерційного пілота, штурмана, інших членів екіпажу).

Наприклад, кандидат для отримання свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт), повинен мати загальний наліт не менш, як 40 годин в якості пілота літака/вертольоту. Дозволяється зараховувати в цей загальний наліт не більш, як 5 годин нальоту, виконаних з пілотом-інструктором на комплексному пілотажному тренажері.

При цьому, кандидат на отримання свідоцтва приватного пілота (літак) повинен пройти підготовку на повітряному судні з подвійним управлінням під керівництвом пілота-інструктора, який забезпечує набуття кандидатом достатнього експлуатаційного досвіду на рівні вимог, що пред’являються до приватного пілота, а саме, – керування повітряним судном за допомогою зовнішніх візуальних орієнтирів; дії за аварійних обставин, включаючи імітацію несправностей бортового обладнання; виконання польотів з площадок з обмеженими розмірами тощо.

Кандидат для отримання свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт) також повинен пройти перевірку та продемонструвати здатність виконувати в якості командира повітряного судна відповідні правила, схеми польоту та маневри, а також уміння: а) керувати повітряним судном з дотриманням його експлуатаційних обмежень; б) плавно і точно виконувати всі маневри; в) приймати правильне рішення і кваліфіковано здійснювати контроль та нагляд у польоті; г) застосовувати знання з аеронавігації; ґ) постійно здійснювати керування повітряним судном таким чином, щоб забезпечувати належне виконання схеми польоту або будь-якого маневру для безпеки польотів.

По-третє, до кандидатів для отримання свідоцтва свідоцтва члена екіпажу та/або кваліфікаційних відміток встановлені вимоги щодо їх придатності за станом здоров’я.

Льотна праця супроводжується впливом різноманітних шкідливих факторів: вібрації, шуму, перевантаження, електромагнітного та радіаційного випромінювання, високих та низьких температур, психоемоційного напруження тощо. Доведено, що з кожним новим поколінням літаків агресивність цих факторів зростає.

Належне професійне здоров’я осіб екіпажу повітряного судна є дієвим гарантом успішної льотної діяльності. Для визначення придатності цих осіб до здійснення професійної діяльності, а також з метою забезпечення безпеки польотів, проводиться медична сертифікація осіб екіпажу повітряного судна.

Для отримання свідоцтва та/або кваліфікаційних відміток кожен кандидат повинен мати діючий медичний сертифікат або медичний висновок, відповідний до медичного стандарту першого, другого або третього класу.

1) Для кандидатів та власників свідоцтв транспортного пілота, комерційного пілота, штурмана, бортінженера і осіб, які вступають до відповідних навчальних закладів та навчаються в них (курсанти-пілоти, курсанти-штурмани, курсанти-бортінженери) встановлені вимоги до стану здоров’я на рівні медичного стандарту першого класу.

2) Для кандидатів та власників свідоцтв бортрадиста, бортоператора [35], приватного пілота, пілота планера, пілота надлегкого повітряного судна, пілота вільного аеростата, льотчика-спостерігача і осіб, які вступають до відповідних навчальних закладів та навчаються в них встановлені вимоги до стану здоров’я на рівні медичного стандарту другого класу.

3) Для кандидатів та власників свідоцтв бортпровідників і осіб, які вступають до відповідних навчальних закладів та навчаються в них встановлені вимоги до стану здоров’я на рівні медичного стандарту третього класу.

При цьому в певних випадках для кандидатів встановлено додаткові вимоги щодо придатності за станом здоров’я. Так, для отримання кваліфікаційної відмітки про право польотів на багатодвигунних повітряних суднах, кандидати, які мають свідоцтва приватного пілота, повинні пройти перевірку гостроти слуху, зорового сприйняття, а також фізичного та психічного стану відповідно до вимог видачі медичного сертифіката, що відповідає медичному стандарту першого класу.

Також, враховуючи особливість діяльності в цивільній авіації, стосовно певної, визначеної категорії осіб, до якої відносяться і члени екіпажу повітряного судна, визначено, що вік, з якого ці особи набувають право на отримання відповідних свідоцтв (посвідчень) та, у зв’язку з цим, займати посаду, яка віднесена до категорії “член екіпажу повітряного судна”, є вищим, порівняно із загальною нормою трудового законодавства, якою допускається приймати на роботу осіб з шістнадцяти років (ст.188 КЗпП [36]).

Встановлено, що вік кандидатів має бути:

- на отримання посвідчення курсанта-пілота (літак/вертоліт), курсанта-штурмана, курсанта бортінженера – не менше 16-ти років та 6-ти місяців.

- на отримання свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт) – не менше 17-ти років.

- на отримання свідоцтва комерційного пілота (літак/вертоліт); свідоцтва штурмана; бортінженера; бортрадиста; бортоператора; бортпровідника; льотчика-спостерігача – не менше 18-ти років.

- на отримання свідоцтва транспортного пілота (літак/вертоліт) – не менше 21-го року.

І тільки для отримання свідоцтва пілота планера, пілота вільного аеростата, пілота надлегкого повітряного судна та кваліфікаційної відмітки пілота-інструктора планера, пілота-інструктора вільного аеростата, пілота-інструктора надлегкого повітряного судна встановлений вік кандидатів – не менше 16-ти років.

Окрім встановлення вимог, щодо віку з якого особа набуває право на отримання відповідних свідоцтв (посвідчень) та, у зв’язку з цим, займати посаду, яка віднесена до посад членів екіпажу повітряного судна, в певних випадках встановлений і граничний вік перебування цих осіб на зазначених посадах.

Так, власники свідоцтв комерційного пілота або пілота транспортної авіації не допускаються до виконання функцій командирів повітряних суден, зайнятих у регулярних або нерегулярних польотах, що виконуються за плату або за наймом, при досягненні 63-річного віку. При цьому кваліфікаційна відмітка: “Командир повітряного судна (тип ПС)” або “Командир повітряного судна-інструктор (тип ПС)” у свідоцтві комерційного пілота або пілота транспортної авіації підлягає анулюванню.

Дата добавления: 2014-01-04