Кирило-Мефодіївське братство та його програмні документи

У XIX - першій половині XX ст. українська державно-правова думка розвивалась переважно на теоретичному ґрунті. Держава і право стають об'єктом пізнання, з'ясо­вуються питання про їх виникнення, взаємодію, роль у сус­пільстві та соціальну цінність. Раціональне осмислення держави і права як соціальних інститутів спрямовувалось у русло конституційної регламентації державного устрою, політичного режиму, прав і свобод людини, взаємовідно­син індивіда, громадянського суспільства і держави.

Сміливо висував ідеї конституційної монархії, скасування крі­посного права засновник Харківського університету В. Н. Каразін. Вивчали і розвивали національну самосвідомість своїми робо­тами видні історики, етнографи, мовознавці І. Могильницький, І.Срезневський, А. Чепа, В. Ломиковський, М. Церетелєв і ба­гато інш. Харківський професор філософії І. Б. Шад, що при­їхав з Німеччини замість І. Фіхте, у підручнику «Природне пра­во» (1814 р.) відстоював свободу совісті, думки, право на освіту, національну державність. В опублікованій промові «Про звіль­нення Європи» він одним з перших почав розробку теорії на­цій. Львівський і петербурзький професор П. Лодій у праці «Те­орія загальних прав», виходячи з державно-правових поглядів німецького правознавця X. Вольфа, розглядав прагнення люди­ни до щастя як фундамент природного права, категоричного імперативу І. Канта. Німецька школа права справляла значний вплив на юридичну думку українських вчених.

Отже, перший етап національного відродження ознамену­вався культурно-національним підйомом, розвитком української класичної літератури, історії, етнографії. Юридична думка по­чала розробку і пропаганду теорії природного права, теорії націй і національної державності. Вітчизняна політико-правова думка на початку XIX ст. зазнала зростаючого впливу росій­ської ліберальної й особливо радикальної ідеології.

У XIX - першій половині XX ст. українська державно-правова думка розвивалась переважно на теоретичному ґрунті. Держава і право стають об'єктом пізнання, з'ясовуються питання про їх виникнення, взаємодію, роль у сус­пільстві та соціальну цінність. Раціональне осмислення держави і права як соціальних інститутів спрямовувалось у русло конституційної регламентації державного устрою, політичного режиму, прав і свобод людини, взаємовідно­син індивіда, громадянського суспільства і держави.

Важливою політичною сторінкою в розвитку політичних теорій в Україні було XIX ст., особливо його друга половина, і початок XX ст. У цей час на українських землях виникає багато різних політичних течій і напрямів, які втілювали собою складну гаму суспільно-політичних відносин, різноманітних інтересів і потреб, політичних намірів та устремлінь. Ідеї кожної з цих течій і напрямів політичної думки з урахуванням національних і етнічних характерних рис були безпосереднім відображенням класової боротьби, національних і релігійних відносин, боротьби за державну владу.

Дата добавления: 2014-01-04