Лекція № 6. Буддіизм: історія і сучасність

НАЙСТАРІШОЮ СВІТОВОЮ РЕЛІГІЄЮ Є БУДДИЗМ, ЯКИЙ ВИНИК ПОНАД 2,5 тис. років тому (VI-V ст. до н.е.). Набув поширення в Індії й незабаром у більшості регіонів Азії. За різними джерелами прибічників буддизму близько 300-400 млн.

ПОХОДЖЕННЯ. Появу буддизму пов’язують із іменем Шак’ямуні (мудрець із племені Шак’я) – він же Будда, він же Сіддхартха Гаутама. Це реальна історична особа, що жила у Північній Індії, за одними даними, в 560-480 рр. До н.е., а за іншими – 566-476 рр. До н.е.

Згідно з буддійською міфологією Будда (санскр. Будх – будити, пробуджуватися; просвітлений, пробуджений) після численних перероджень прийшов на землю, аби виконати місію порятунку вказавши людству шлях до виходу зі страждань. Для свого останнього переродження (всього їх було 550) він обрав образ Сіддхартхи Гаутами.

Є кілька варіантів його біографії. Так, у тибетській версії життя Будди мало дванадцять етапів: прийняття рішення народитися у світі людей; сходження з неба тушита; входження в лоно матері; народження; накопичення світських знань; життя в розвагах і насолодах; залишення палацу; аскетичні вправи; перемога над Марою (санок. – той, що вбиває, знищується; демоністичне уособлення зла, бог смерті); досягнення стану Будди; проповідь драхми (доктрини, вчення, закон); входження в нірвану (у буддизмі – відсутність павутини бажань).

Дізнавшись, що світ є не лише місцем розваг та втіх, а переповнений стражданням, Шак’ямуні пішов із дому у пошуках шляху,, який би визволив його і людство загалом від страждань. Через 7 років складного мандрівного життя завдяки самопізнанню царевич прозріває, знайшовши дорогу до порятунку, і одержує ім’я Будди. Після цього пішов до Сарнатху біля Бенареса і в оточенні 5 своїх найближчих прихильників виголосив першу проповідь. І 40 років по тому, оточений учнями, він, мандруючи благодатними землями Індії, продовжував творити дива і проповідувати своє вчення. Спочатку воно мало назву дхарма, а згодом, на честь свого засновника почало називатися буддизмом. Помер Будда у 80-літньому віці в Кушинагарі. За легендою перед смертю, лежачи під деревом у позі лева, він звернувся до ченців і мирян з такими словами: „ Тепер, ченці, мені нічого більше сказати, крім того, що все створене підлягає руйнуванню! Для порятунку докладіть усіх зусиль! Смерть Будди його послідовники вважають станом нірвани. Дату смерті надзвичайно шанують.

ІДЕЙНІ ДЖЕРЕЛА. Буддизм прагне до Абсолюту, має потужні ідейні джерела – систему первісних релігійних вірувань, міфів, світоглядних систем та філософських поглядів, які було зафіксовано у Ведах.

Протягом тисячоліття авторитет Вед у Індії залишався незаперечним, і прибічники новостворених релігійних вірувань продовжують знову і знову повертатися до цієї священної книги. Не був полишений осторонь і брахманізм (його ускладненість, філософський вияв теоретичних основ, корумпованість і пристосовництво жерців), все ж не заперечував брахманізму, успадкував їх. Так, була успадкована ідея, що людина – це духовна істота, ув’язнена в плоті, із якої має прагнути вирватися. Сіддхартха ввів поняття, що не існує анната (душі). Немає незмінного „Я”, ніякої анікка (субстанція) дійсна), що переходить від одного втілення до іншого. Існування для буддиста – лише набур почуттів, вражень та миттєвих турбот. Кожен буддист вірить, що людина знаходить порятунок у трьох сферах: перша з них - Будда, друга – Драхма (вчення), третя – Сангха (чернеча грамота).

БУДДА – це людина, яка змогла самостійно пояснити життя і знайти спосіб досягти нірвани – мети кожного буддиста (він не месія, не пророк).

НІРВАНА - психологічний стан завершеності внутрішнього буття перед лицем буття зовнішнього, абсолютна відсутність бажань.

Дата добавления: 2014-01-04