Елементи Земного магнетизму

Реальне геомагнітне поле є набагато складнішим, ніж поле стержнеподібного магніту. Тому крім теоретичних користуються реальними магнітними полюсами Землі. Це місця, де магнітна стрілка під дією геомагнітного поля займає вертикальне положення. Положення геомагнітних полюсів не є постійним. Наприклад магнітні полюси Землі у 1976 р. мали координати

Більше 1000 років тому китайці вже знали про існування магнітного поля Землі(геомагнітного поля). Народи Древнього Єгипту та Вавилону користувалися магнітною стрілкою для орієнтації на місцевості. Заданими геофізичних досліджень Землі біля поверхні геомагнітне поле в першому наближенні можна порівняти з полем однорідно намагніченої кулі. Геомагнітне поле можна прийняти за поле стержня подібного магніту, який розміщений біля центру Землі. Вісь диполя або магнітна вісь Землі нахилена до осі обертання Землі на 11,50. Магнітні силові лінії такого величезного магніту Виходять із північного магнітного полюса, який знаходиться у Південній півкулі, огинають Землю і входять у Південний магнітний полюс в Північній півкулі. Геомагнітні полюси не співпадають з географічними.

Етносоціальні процеси та національні відносини

Етносоціальні процеси – це зміни у складі і способіжиттяпевного етносу, а також навколо нього, які зумовлюють суттєві зрушення в його побуті, розвитку, функціонуванні.

Розрізняють:

- етноеволюційні процеси (розвиток) - які зумовлені соціально-економічними, політико-культурними, природно-географічними, геополітичними чинниками;

- етнотрансформаційні процеси (перетворення) - утворення, діаспор.

Основними процесами є:

1. Консолідація (лат. consolidatio – зміцнення, об’єднання) -об'єднання кількох етносів в один:

а) зовнішня – об’єднання кількох схожих за мовою і культурою етносів в один новий (формування населення Київської Русі);

б) внутрішня – стирання відмінностей всередині етносу (мовні, культурні, побутові). Внутрішню переживає український етнос.

2. Асиміляція (лат.assimilation – уподібнення) – це процес поглинання одного етносу іншим, стирання етнічних особливостей одного етносу і освоєння ним мови, культури, звичаїв іншого етносу (мовна асиміляція, змішані шлюби).

3. Інтеграція (лат.integration – поповнення, відновлення ) – це процес об’єднання різних за мовою і культурою етносів в одне міжетнічне утворення (Це не етнос. У цього утворення з’являються спільні риси). Це орієнтація на збереження етнокультурної спадщини одночасно зі встановленням широких контактів з представниками іншої культури, де кожна окрема ланка зберігає свою особливість і самобутність.

4. Сегрегація (лат. segregation - відокремлення) – спроби збереження власної етнокультурної спадщини за рахунок різкого звуження контактів з представниками інших національних утворень. Є вираженням ізоляційної політики.

Національні відносини – це відносини між етносами всередині держави.

Національна політика – це система державних заходів, направлених на розвиток етносів та запобігання національних конфліктів.

При здійсненні національної політики враховується:

- право на етнічну самоідентифікацію;

- право народу на самовизначення;

- право на національно-територіальну автономію (мають власну територію);

- право на культурно-національну автономію (розсіяні на території інших етносів).

- захист від переслідування за етнічною ознакою (обмеження прав).

Історично відома операція “Вісла” – 1947 рік – це переселення українців, що проживали на польській території, на їх етнічну Батьківщину - Україну і, навпаки, переселення поляків, що проживали на території України, в Польщу.

Південний полюс: φ=75⁰53' півн. широти; λ=100⁰23' зх. довг.

Північний полюс: φ=66⁰06' півд. широти; λ=139⁰36' сх. довг.

Магнітне поле Землі простягається на великі відстані від її поверхні. Воно зустрічається з космічним магнітним полем Сонця і полем сонячного вітру тобто витікаючою плазмою сонячної корони (зовнішня сонячна атмосфера).

Область дії магнітного поля називається магнітосферою, а її зовнішня межа- магнітопаузою. Магніто сфера має складну форму: на стороні, повернутій до Сонця вона стиснута, на протилежній-дуже витягнута і утворює так званий магнітний хвіст.

В магнітосфері Землі знаходяться внутрішній та зовнішній радіаційні пояси Землі тобто області, в яких геомагнітне поле утримує заряджені частинки: p, e.

Внутрішній пояс має найбільшу густину (в основному p) над екватором на висоті 3-4·10³ км. Зовнішній знаходиться на висоті біля 22·10³ км. В радіаційних поясах частинки рухаються по складних траєкторіях із Північної півкулі в Південну і назад.

Геомагнітне поле відбиває космічні промені (потік заряджених частинок) малої енергії і вони не доходять до нижніх шарів атмосфери. Вони можуть досягати поверхні Землі лише зі сторони магнітних полюсів.

Геомагнітне поле характеризується вектором напруженості, або індукції магнітного поля або його складовими. Вектор індукції B в площині магнітного меридіана розкладають на дві складові:горизонтальну B_r та вертикальну B_b. Горизонтальну в свою чергу розкладають на північну x та східну y складові.

Положення вектора B в просторі характеризують магнітним схиленням φ - це кут між горизонтальною складовою B_r і географічним меридіаном. θ – магнітне нахилення – кут між горизонтальною площиною і напрямом вектора В. Нахилення буде додатним, коли вектор В напрямлений вниз від Земної поверхні, від’ємним – при напрямі В вгору від Земної поверхні. Величини B_b, B_r, x, y, θ, φ називають елементами земного магнетизму і є координатами кінця вектора В в різних системах відліку. Виходячи з малюнка можемо записати співвідношення:;;

x=B_rcosφ;

Значення В міняється від 0,42·10^-4 Тл на екваторі до 0,7·10^-4 Тл поблизу магнітних полюсів.

Вимірювання елементів земного магнетизму виконують з допомогою наземних, морських, повітряних, супутникових магнітних зйомок. За цими спостереженнями складають магнітні карти Землі.

Дата добавления: 2014-01-04