Шляхи раціонального використання і вдосконалення охорони водних ресурсів у агропромисловому виробництві

Згідно з Держстандартом 17.11.03. водокористування класифікується за такими ознаками:

- за цілями водокористування – господарсько-питне, комунально-побутове, промислове, сільськогосподарське, для потреб енергетики, для рибного господарства, для водного транспорту та лісоповалу, для лікування та курортних потреб тощо;

- за об’єктами водокористування – поверхневі, підземні, внутрішні та територіальні морські води;

- за способом використання – з вилученням води та її поверненням, з вилученням води без повернення, без вилучення води;

- за технічними умовами водокористування – із застосуванням технічних споруд, без застосування споруд.

У залежності від цілей водокористування джерела водопостачання поділяються на дві категорії.

До 1 категорії відносяться водні об’єкти, що використовуються як джерела централізованого господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання підприємств харчової промисловості.

До 2 категорії відносяться водні об’єкти для культурно-побутових цілей і ті, що знаходяться в межах населених пунктів.

Вимоги щодо складу та властивостей води регламентуються в залежності від категорій водних об’єктів.

Залежно від якості води висуваються вимоги до якості питної води і води водойм, що використовується для розведення риби.

В основі нормування якості питної води лежить відповідність її санітарним умовам, безпеки в епідеміологічному і токсикологічному відношенні.

В Україні якість питної води визначається державним стандартом затвердженим у 1997 році ”Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”, де сформульовані жорсткіші вимоги щодо вмісту забруднювальних речовин, які за своїм зазначенням наближаються до нормативів Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Застосовують такі методи очищення води: природний, механічний (шляхом проціджування, відстоювання, фільтрування), фізико-хімічні (вводять реагенти, які сприяють більш повному розчиненню або не розчиненню сполук, або перетворюють більш шкідливі у менш шкідливі), біологічні (базуються на життєдіяльності мікроорганізмів, які сприяють процесам очищення і відновлення органічних речовин).

До заходів, які мають забезпечити нормальний стан водних об’єктів, можна віднести:

нормування якості води, тобто розробку критеріїв щодо її придатності для різних видів водокористування;

скорочення обсягів скидів забруднень у водойми шляхом вдосконалення технологічних процесів;

очищення стічних вод.

Основним резервом підвищення ефективності використання водних ресурсів є скорочення їх споживання в основних водоспоживаючих галузях, особливо це стосується свіжої води – насамперед за рахунок впровадження водозберігаючих технологій і зменшення її використання на господарські потреби. Другий напрям – ліквідація багато чисельних втрат води на всіх етапах її використання.

Дата добавления: 2014-01-04