Вертикальне проектування водопроводів

У кліматичних районах із від’ємними температурами зовнішнього повітря глибина закладання водопровідних труб залежить від глибини промерзання ґрунту, температури води в трубах і режиму її подачі.

При цьому глибина закладання труб, рахуючи від їхньої нижньої частини, повинна бути на 0,5 м більше розрахункової глибини промерзання ґрунту

, (3)

де Н_пр – глибина промерзання ґрунту, яка характерна для району будівництва водопровідної мережі, м (приймається за ДБН «Кліматологія», СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика»).

Мінімальну глибину закладання труб визначають із умов захисту їх від зовнішніх навантажень і запобігання їх нагріву при високих плюсових температурах повітря. Однак, з метою запобігання роздавлювання труб від динамічних навантажень ґрунту (в разі наїзду на нього транспорту), та забезпечення мінімальної висоти робочої камери, глибина укладання труб повинна задовольняти умову

, (4)

де – максимальний зовнішній діаметр труби вздовж траси водопровідної мережі, м.

5.Проектування водопровідних колодязів і камер

Розміри водопровідних колодязів чи камер визначають залежно від:

w розмірів арматури та фасонних частин,

w з урахуванням мінімально допустимих відстаней від них до стін колодязя [7, п. 8.63] (Рис.14).

Рис.14. Схема водопровідного колодязя із круглих залізобетонних елементів 1 – люк; 2 – опірне кільце; 3 – стінове кільце горловини; 4 – плита перекриття; 5 – стінове кільце робочої камери; 6 – пожежний гідрант; 7 – пожежна підставка трійник розтруб-фланець (ППТРФ); 8 – плита днища; 9 – засувка; 10 – фланець; 11 – розтруб

Таблиця 1 Мінімально допустимі розміри, м, водопровідних колодязів

, мм		Н		Нг	а		с
	0,25	0,5	1,5	0,75	0,3	0,3	0,4	0,25
	0,25	0,7	1,5	1,00	0,3	0,3	0,4	0,25
	0,25	0,9	1,6	1,25	0,3	0,3	0,4	0,25
	0,25	1,1	1,8	1,25	0,3	0,3	0,4	0,25
	0,25	1,3	2,0	1,50	0,3	0,3	0,4	0,25
	0,25	1,7	2,5	-	0,3	0,3	0,5	0,25
	0,30	1,35	2,4	-	0,5	0,5	0,5	0,30

Примітки: 1. Для мм значення прийняті для засувок з висувним шпинделем, а для мм – з невисувним шпинделем.

2. При застосуванні збірних залізобетонних елементів значення Н_р,_к дорівнює 1,5; 1,8; 2,1; 2,4; 2,7; 3,0 м і т.д.

ПРИМІТКА: Розміри водопровідних колодязів із круглих збірних залізобетонних елементів наведено у МВ 055-138.

Водопровідна арматура повинна розміщуватися в робочих камерах водопровідних колодязів з метою запобігання шкідливого впливу на неї корозійних процесів, а також для зручності його експлуатації (оперативного управління засувками, монтажу пожежних колонок на пожежні гідранти, моніторингу робочого стану обладнання, проведення профілактичних і планових ремонтів та аварійно-відновлювальних робіт тощо).

При проектуванні водопровідних колодязів вирішують низку важливих задач:

· визначення планових габаритних розмірів робочої камери колодязя;

· визначення висотних габаритів колодязя;

· перевірка можливості встановлення в робочій камері основного обладнання (засувок, пожежних гідрантів) та забезпечення можливості персоналу керувати ними;

· встановлення конструкції робочої камери, щодо можливості спускних операцій (з горловиною, без горловини);

· перевірка можливості висотного розміщення колодязя на проїзній частині вулиці;

· підбір матеріалів і конструкцій для облаштування камери колодязя.

Розміри водопровідних колодязів чи камер визначають залежно від:

розмірів арматури та фасонних частин,

з урахуванням мінімально допустимих відстаней від них до стін колодязя [7, п. 8.63] (Таблиця 1).

Визначивши розміри колодязів, стандартні залізобетонні елементи приймають круглими та прямокутними в плані [3, с. 427...434].

Основний матеріал стін для колодязя – залізобетон (збірний або монолітний) та цегла.

Колодязі із стандартних круглих залізобетонних кілець можуть мати діаметри: 1,0; 1,5; 2,0; 2,5 м, а з цегляного мурування чи з монолітного залізобетону – діаметром 3 м. Висота окремих стінових кілець 0,6; 0,9 або 1,2 м.

Основні конструктивні уніфіковані залізобетонні елементи для конструювання водопровідного колодязя наведено в додатку 10.

Прямокутні колодязі монтують із збірних панелей розмірами 2 х 2,5 м та 4 х 4,5 м та висотою 0,6; 0,9 або 1,8 м.

Підбирають стандартні залізобетонні елементи для створення камери колодязя з врахуванням визначених раніше планових габаритних розмірів водопровідного вузла, який буде розміщуватися в даному колодязі.

Колодязі перекривають залізобетонними плитами із зміщеними отворами, забезпечуючи при цьому висоту робочої камери не менше ніж 1,5 м.

Для спуску у колодязь при значній його глибині влаштовують горловину із стінових кілець діаметром не менше 0,7 м [3, с. 428] (додаток 10.1).

Отвір у плиті перекриття водопровідного колодязя перекривають спеціальним люком з негерметичною кришкою (додаток 11). Для цього люк монтують на опорних кільцях (додаток 10.4) [3, с. 431], які, в свою чергу, встановлюють на кільця горловини.

Якщо глибина укладання труб невелика, то для забезпечення висоти робочої частини колодязя його перекривають дорожними плитами з отвором під люк (МВ 055-138) [3, с. 433].

За відомою глибиною укладання труб і розмірами пожежних підставок [12, с. 186] визначають висоту пожежних гідрантів, яку приймають за [1, с. 72; 12, с. 200]. При цьому відстань від низу люка до верха гідранта повинна знаходитись в межах 0,15... 0,4 м, щоб можна було вільно встановити пожежну колонку (стендер).

Залежно від місця розташування колодязя (проїзна частина, тротуар чи газон) застосовують і різні модифікації люків [6, с. 66]: легкі – типу "Л" або тяжкі – типу "Т" (Рис.15).

На дорогах з твердим покриттям люки встановлюють в рівень з його поверхнею. В інших випадках люки повинні знаходитись вище поверхні землі:

· на газонах на 5 см з вимощенням 1 м навколо;

· на незабудованих територіях – на 20 см.

Дата добавления: 2014-01-04