Лекція № 7 Предмет, метод та інформаційне забезпечення аналізу діяльності комерційного банку

Звичайною проблемою цих жінок є емоційна незрілість та невміння контактувати з оточенням, страх або агресія проявляються там, де має бути звичайна спокійна поведінка для цих жінок характерними є низька самооцінка та зневіра у власних силах, почуття безвиході, песимістичні прогнози щодо свого майбутнього чи депресія.

Всі ті, хто працює з цією категорією (а не тільки психологи), мають знати й враховувати в своїй діяльності особливості характеру та поведінки жінок, які повертаються з місць позбавлення волі Хоча вони можуть бути зовсім різними за своїм характером, соціальним статусом, силою духу та бажанням змінитися, але є й те, що їх об'єднує: оскільки значна їх частина є соціальна незрілими особами.

Ще й до того існує стереотип у суспільстві жінок, -які виходять з місць позбавлення волі, зневазюлива наліпка: «зечка», який підтримує в них негативні думки щодо себе та свого майбутнього. Негативне сприйняття себе, занижена самооцінка та постійне самозвинувачення перетворюють їхню поведінку на ризиковану й небезпечну стосовно зловживання наркотиками та алкоголем. Ризик алкоголізму та наркоманії можливий навіть тоді, коли жінка немала цих залежностей до ув 'язнення.

Крім мого більшість цих жінок не знаходить свого місця в суспільстві: оскільки, дехто з них, не мають куди повернутися після ув'язнення, втратили сім'ї та інші соціальні зв'язки, Адже примусове вилучення жінки 5 родини призводить до розпаду сімей, що тягне за собою бездоглядність дітей тс батьків похилого віку (діти та батьки переходять під державну опіку). Вони ш мають достатньої освіти та кваліфікації, щоб влаштуватися на роботу (на відмін) від чоловіків, які після виходу з колоній можуть влаштовуватися на фізично важк види роботи), тощо. Це суттєво впливає моральний та психоемошйпии апаь засудженої та різко зниження якість її життя, І членів її родини,

Незадовільні комунально-побутові умови утримання, надзвичайно низькиі рівень медичного обслуговування, дефіцит медикаментів та медобладнанш тощо викликає масове поширення серед ув'язнених оісінок різноманітній захворювань: вони хворіють на туберкульоз, хронічні захворювання статеве' сфери, швидкими темпами прогресують ВІЛ/СЩД та ін ші інфею цйн захворювання. Виходячи з колонії, жінки потребують лікування, тривало І Ісихол огічної,І (опомоги та і Іідтримки.

Отмее, жия&пя жінок, які виходять з колоній, складається трагічно, адже можливості адаптації жінок у суспільстві набагато менші, ніж у чоловіків.

Відповідно вище зазначені фактори можуть призвести, ще фахівці можуть натрапити па нещиру жінку, в якої простежується свідоме маніпулювання іншими людьми. Це може викликати шдчуття безпорадності при роботі з такими жінками, спричинити ефект вигоряння в тих, хто працюс з такими клієнтами.

Яким чином працювати з цими жінками: -збільшувати їхню самостійність;

здатність контролювати своє життя та діяти ефективніше й безпечніша для себе та оточення;

навчати бути активними: розв'язувати проблеми, які виникають в дуип та близькому оточенні, а не пасувати перед ними; розвивати в них відчуття власної гідності, навчати виявляти повагу до себе;

навчати відчувати й проявляти повагу до оточення; протидіяти розвиткові патологічних рис характеру; сприяти поверненню до психічної рівноваги; формувати здатність до законослухняного життя в суспільстві.

Службовці різних секторів суспільства? які працюватимуть з такиш жінками, повинні:

знати специфіку роботи з цими клієнтками;

розуміти особливості фізичного та психологічного стану цих жінок, а також: не мати упереджень і стереотипів стосовно них;

вміти правильно спілкуватися з жінкою без додаткового травмування ї психіки;

кваліфіковано визначати, яких послуг потребує жінка і яким чшол найбільш безпечно для неї та фахівців їх надати;

надавати відповідну до своєї служби чи організації кваліфіковану допомогу та підтримку;

надавати жінкам інформацію про необхідну різноманітну допомогу, інформацію, де саме можна її отримати, адреси й телефони відповідних служб та організацій;

у разі необхідності або на прохання жінки повідомляти про її потреби у відповідні служби;

знати особливості вигорання й уникати цього стану.

Види допомоги:

Найголовніші соціальні проблеми жінок, з якими вони стикаються при повернеш па волю, умовно можна розділити на шість груп: проживання; юридичні проблеми; працевлаштування; матеріальні, медичні, психологічні проблеми.

Першопричиною багатьох соціальних проблем с передусім недостатня поінформованість жінок, які перебувають у місцях позбавлення волі, про труднощі, гцо моз/суть виникнути у них після звільнення, про державні установи та громадські організації, до яких потрібно звертатшя. іїля їх вирішення тощо, Особливості соціальної роботи з цією категорією жінок

Метою діяльності соціального працівника/працівниці с моральний добробут людини* а предметом діяльності ~ суспільні стосунки, Виходячи з цьагеїу можна визначити особливості соціальної роботи з ув 'язнепшім жінками чи жінками, які повернулися з місць позбавлення волі:

- бажаний результат грунтується винятково на потребах

клієнтки;

- будь-яка Інформація надається вичерпно й цілковито;

- соціальна працівниця/працівник говорить звичайною, доступною

мовою; пропонуються всі моясливі шляхи вирішеная проблем;

- здійснюється постійна підтримка жінки для того, щоб надалі вона

самостійно.

Усі фахівці соціальної служби, які надаватимуть допомогу таким клієнтам, мають бути підготовленими і вміти працювати з цією особливої категорієєю населення. Для сього надавачі соціальнизх послуг повинні ромуміти психологічний стан таких жінок та мати спеціальні знання для надання їм кваліфікованої допомоги. Крім психологічних знаць цієї катеорії клієнтів такаж працівнику соціальнеої служби потрібно мати співчуття до таких жінок і ще важливіше не мати упередженого негативного ставлення до них. Міжнародний документ ООН досить широко трактує правозахисну сферу соціальної роботи: «Права людини невіддільні від теорії, етичних принципів і практики соціальної роботи. Захист прав, які відповідають базовим потребам людини, відповідають справжньому змісту цього різновиду діялбності. Тому захист прав людини повинен бути невідємним компонентом соціальної роботи…».

План заняття:

1. Предмет, об’єкти, суб’єкти аналізу банківської діяльності та його завдання.

2. Інформаційне забезпечення аналізу діяльності банку.

3. Організація аналітичної роботи в банку

Література:

1). Косова Т.Д. Аналіз банківської діяльності: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 486с.

2) Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навч. посіб. – К.: Знання, 2006. – 311с.

3). Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. диск. – К.:КНЕУ, 2003. – 347 с.

4). Герасимович А. М., Алексеєнко М. Д., Парасій-Вергуненко І. М. та ін.; За ред. Герасимовича А. М. Аналіз банківської діяльності: Підручник — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.

1. Предмет, об’єкти, суб’єкти аналізу банківської діяльності та його завдання.

Аналіз діяльності банків — це комплексне вивчення комерційної або іншої діяльності окремих банків, їх угруповань або банківської системи в цілому, яке полягає в пошуку необхідної інформації, її обробці та економічній інтерпретації отриманих результатів з метою прийняття управлінських рішень.

Основною метою аналізу діяльності банку є пошук резервів підвищення ефективності роботи банківської установи, максимізація його прибутку за мінімізації ризику.

Об’єкт дослідження — конкретні банківські установи, їх філії або підрозділи.

Предмет дослідження — сукупна діяльність комерційного банку та окремі її напрямки (кредитні, валютні операції, розрахунково-касове обслуговування, операції з цінними паперами).

Суб’єктами аналізу є як самі комерційні банки, так і інші кредитні установи, а саме: НБУ, банки-кореспонденти, реальні та потенційні клієнти, аудиторські фірми, податкові органи, місцеві та центральні органи влади.

З позиції самих комерційних банків ставляться такі завдання:

· оптимізація структури активних та пасивних операцій з метою максимізації прибутку;

· контроль за дотриманням установлених НБУ економічних нормативів;

· мінімізація всіх видів банківських ризиків;

· визначення фінансової стійкості банку;

· підтримання його ліквідності та платоспроможності.

З позиції банківських клієнтів основними завданнями є:

· визначення фінансової стійкості та надійності банку;

· оцінка якості та вартості обслуговування;

· визначення спектра послуг, що надаються банком;

· доцільність та перспективність подальших стосунків з банком.

З позицій НБУ основними завданнями є:

· контроль за дотриманням економічних нормативів;

· зниження ризикованості банківських операцій;

· аналіз фінансової стійкості та платоспроможності банків другого рівня.

Перед аудиторськими фірмами постають такі основні завдання:

· перевірка достовірності аналітичного обліку та фінансової звітності;

· перевірка правильності розрахунків окремих показників;

· оцінка перспектив розвитку банку та ймовірності його банкрутства.

З позиції суб’єктів проведення банківського аналізу заведено виділяти внутрішній та зовнішній аналіз.

Внутрішній аналіз передбачає проведення аналітичних процедур внутрішніми аналітиками банку.

Мета: прийняття оптимальних управлінських рішень менеджерами банку з метою максимізації прибутку.

Зовнішній аналіз проводиться зовнішніми (стосовно конкретного банку) аналітиками і включає такі різновиди: дистанційний, рейтинговий, порівняльний, народногосподарський.

Дистанційний аналіз проводиться контрагентами банку в разі встановлення кореспондентських та інших партнерських відносин, надання міжбанківського кредиту. Такий аналіз зазвичай здійснюється на основі обмеженої фінансової інформації і передбачає оцінювання фінансової стійкості та надійності банку-партнера, оцінювання банківських ризиків.

Рейтинговий аналіз — це метод порівняльного аналізу кількох банків.

Метою рейтингового оцінювання є відображення в однаковій та зрозумілій формі фінансового стану банків, дотримання ними вимог законодавчих та нормативних актів і загальної надійності їх функціонування.

Дата добавления: 2014-01-04