Пневмогідравлічні приводи

Пневматичний рушій, через стискуваність повітря, не може забезпечити рухів зі сталою швидкістю. Тому він непридатний для використання в механізмах подачі свердлувальних, токарних, фрезерувальних або шліфувальних верстатів. Це завдання може вирішити гідравлічний привід. І якщо його застосування вимагало б значних матеріальних витрат, тоді можна поєднати пневматичну і гідравлічну системи.

Пневмогідравлічні приводи подачі складаються з керованого пневматикою робочого рушія а також гідравлічного рушія, який виконує функцію гальма, завдяки чому можна реалізувати регулювання швидкості та гальмування.

В системі регулювання подачі свердла обидва рушії з’єднані в тандем (рис. 7.17). Після сигналу пуску з вентиля управління 1S1 відбувається швидке висування, яке триває доти, доки шаблон дотягування утримує вентиль 2/2 у відкритому стані. В цьому стані мастило може вільно протікати через резервуар запасу мастила з лівого на правий бік гідравлічного рушія. Коли шаблон перестає тиснути на ролик вентиля 2/2, розпочинається робочий рух, швидкість якого задається за допомогою задавального вентиля тиску. В кінцевому положенні упор зворотного руху перемикає вентиль керування 1S2, який перемикає пневматичний рушій – наступає швидкий зворотний рух. Це досягається завдяки зворотним вентилям в поршневі гідравлічного рушія. У випадку аварії можна за допомогою вентиля управління 1S3 викликати зворотний рух в кожному положенні свердла.

Рис. 7.17. Система регулювання процесу подачі свердла

На рис. 7.18 показаний гідропневматичний двигун, який може працювати без оператора. Під дією стисненого повітря, яке є в задній камері двигуна, поршень переміщується і перекачує оливу через задавальний тисково-зворотний клапан до кільцевого простору між циліндром рушія і зовнішнім корпусом. Простір має концентричну еластичну мембрану, яка розділяє оливу і повітря. Введення стисненого повітря до об’єму з мембраною викликає перекачування оливи до двигуна і зворотний рух поршня.

На рис. 7.19 показана пневмогідравлічна ланка руху подачі з паралельною системою гальмівного гідравлічного двигуна та пневматичного двигуна. Обидва двигуни мають з’єднані між собою двосторонні штоки. Приєднавши до штока пневматичного двигуна зубчасту передачу, можна отримати рівномірний стабільний обертовий рух.

Отже, пневмогідравлічні привідні ланки можуть реалізовувати, наприклад, швидкий рух інструменту до деталі, повільний рівномірний робочий рух, а також швидке повернення.

Пневмогідравлічні перетворювачі.

Рух подачі зі сталою швидкістю можна отримати також за допомогою пневмогідравлічних перетворювачів (рис. 7.20).

Пневмогідравлічні перетворювачі це резервуари оливи, наповнені оливою приблизно до 2/3 від об’єму, в яких стиснене повітря тисне або безпосередньо на поверхню оливи, або на пливучий поршень.

Олива випливає з перетворювача через задавальний натискний клапан до двигуна і викликає рух штока зі сталою швидкістю. Зворотний рух відбувається або під дією повітря, введеного на другий бік поршня, або від дії оливи з другого перетворювача.

Під час монтажу слід враховувати небезпеку заповітрювання резервуару оливи, тому ці резервуари повинні монтуватися вище, ніж привідний рушій.

З урахуванням можливої течі оливи перетворювач слід вибирати на обсяг хоча б на 50% більший від крокового обсягу двигуна.

Дата добавления: 2014-01-04