Державні органи упраління в галузі екології

Отже, основним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в Україні з питань екології та охорони навколишнього середовища, в наш час є Міністерство екології та природних ресурсів. На початку, коли його було організовано відповідно до закону УРСР від 13 травня 1991 року і Ухвалою Кабінету Міністрів України № 200 від 14 вересня 1991 року, воно носило назву "Міністерство охорони навколишнього природного середовища" скорочено Мінприроди. Надалі до нього було додано "...і ядерної безпеки". У скороченому варіанті вживалися дві назви "Мінприроди", "Мінекобезпеки". З грудня 1999 року в результаті змін в структурі центральних органів виконавчої влади утворено Міністерство екології і природних ресурсів України на базі: Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України, Комітету України з питань геології і використання надр, Комітету України з питань гідрометеорології, Державної адміністрації ядерного регулювання України, Головного управління геодезії, картографії і кадастру, Державної Комісії у справах випробувань реєстрації способів захисту і регуляторів зростання рослин і добрив, які були ліквідовані. Окрім цього, координація Кабінетом Міністрів України діяльності Державного комітету України із земельних ресурсів і Державного комітету лісового господарства України також здійснюється через нове міністерство. Таким чином, в Міністерстві ОНПС України зосереджені в наш час величезні сили і резерви, які раніше були розрізнені.

Крім того, Мінекології та ПР України виконує функції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері гідрометеорологічної, а також топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Воно організовує і контролює виконання законів і інших актів і рішень Уряду України з питань, віднесених до його компетенції.

Рішення Міністерства з цих питань є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій і можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Головні завдання Міністерства:

Міністерство має дуже широке коло завдань, направлених на збереження екологічно безпечного стану навколишнього природного середовища, на раціональне використання природних ресурсів і інших завдань його компетентності. Серед основних завдань відповідно до "Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України":

- забезпечення реалізації на території України єдиної державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів - землі, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферною повітря, лісів і іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища і природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виняткової (морської) економічної зони України, екологічної, ядерної і радіаційної безпеки, а також (гідрометеорологічної, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, створення екологічних передумов для сталого розвитку України);

- здійснення комплексного управління і регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання відновлених природних ресурсів, забезпечення екологічної, ядерної радіаційної безпеки а також гідрометеорологічної, топографо-геодезичної картографічної діяльності;

- забезпечення належного функціонування державної геологічної і гідрометеорологічної служб, а також розвитку топографо-геодезичної картографічної діяльності;

- здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства із охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки, а також державного спостереження та контролю за станом ядерної і радіаційної безпеки.

Функції Міністерства екології та природних ресурсів України

Положення про Мінприроди України передбачає великий перелік функцій. Це легко з'ясувати, враховуючи право наслідування тих організацій, що увійшли до його складу. Не дивлячись на їх велику кількість доцільно навести ці функції повністю, перш за все тому, що вони допоможуть нинішньому студенту, майбутньому фахівцю, зорієнтуватися в здобутті певної спеціалізації, відповідно до своїх потреб (інтересів), в т.ч. і напряму своїх наукових зацікавленостей, до можливого майбутнього працевлаштуванням або інших цілей.

Отже, Мінекології та ПР України відповідно до покладених на нього завдань в порядку, встановленому законодавством:

1) готує пропозиції щодо формування і реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної, ядерної і радіаційної безпеки, а також гідрометеорологічної, топографо-геодезичної і картографічної діяльності;

2) бере участь у розробці проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України і Державного бюджету України;

3) організовує розробку і реалізацію загальнодержавних програм із охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної, ядерної радіаційної безпеки, а також гідрометеорологічної, топографо- геодезичної і картографічної діяльності, сприяє розробці регіональних програм з цих питань і координації їх виконання;

4) реалізовує єдину науково-технічну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відновлення природних ресурсів;

5) координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відновлення природних ресурсів;

6) здійснює державне регулювання ядерної і радіаційної безпеки;

7) здійснює відповідно до законодавства державний контроль за дотриманням норм і правил у сфері використання і охорони природних ресурсів, зокрема землі, її надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів, інших об'єктів рослинного і тваринного світу, морського середовища;

8) здійснює державний нагляд за станом ядерної і радіаційної безпеки в державі, контролює розробку і реалізацію заходів, направлених на запобігання аваріям на ядерних установках, і забезпечення готовності до ліквідації їх наслідків;

9) організовує і здійснює державну екологічну експертизу;

10) організовує проведення моніторингу навколишнього природного середовища, створення і функціонування екологічних, географічних і інших інформаційних систем;

11) забезпечує ведення державних кадастрів родовищ і виявлення корисних копалин, державного балансу запасів корисних копалин, державних кадастрів рослинного і тваринного світу і державного водного кадастру;

12) визначає склад і об'єм інформації, яка підлягає обов'язковій передачі Державному інформаційному геологічному фонду України;

13) бере участь в удосконаленні системи обліку, звітності і державної статистики з питань, віднесених до повноважень Міністерства;

14) затверджує в установленому порядку норми і правила із охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної, ядерної і радіаційної безпеки, поводження з відходами;

15) здійснює у межах своїх повноважень заходи щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу і імплементації в національне законодавство норм відповідних міжнародно-правових актів, стороною яких є Україна;

16) бере участь разом з відповідними органами виконавчої влади в роботі зі стандартизації, сертифікації, акредитації, метрологічного забезпечення у сфері охорони навколишнього природного середовища;

17) видає у встановленому законодавством порядку дозволи (ліцензії) на пошук (розшук) і експлуатацію родовищ корисних копалин;

18) видає в установленому порядку дозволи (ліцензії) на спеціальне використання природних ресурсів, спеціальні дозволи на користування надрами, дозволи на викиди і скидання забруднювальних речовин в навколишнє природне середовище;

19) затверджує або погоджує в установленому порядку ліміти і квоти на використання або добування природних ресурсів загальнодержавного значення;

20) розробляє нормативи відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України, плати за використання природних ресурсів, розміщення відходів, за викиди і скидання забруднювальних речовин в навколишнє природне середовище;

21) забезпечує розвиток заповідної справи, збереження біологічної і ландшафтної різноманітності, формування національної екологічної мережі, ведення Червоної і Зеленої книг України, здійснює державне управління з питань організації, охорони і використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду України;

22) організовує проведення державних випробувань пестицидів і аг- рохімікатів вітчизняного і іноземного виробництва, здійснює в установленому порядку державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів і затверджує переліки пестицидів, дозволених для використання в Україні, встановлює регламенти їх застосування, здійснює акредитацію установ і організацій, які проводять державні випробування пестицидів і агро- хімікатів, надає дозволи на ввезення до України, виробництво дослідницьких партій і застосування незареєстрованих пестицидів і агрохіміка- тів для проведення державних випробувань, наукових досліджень і в інших випадках, передбачених законодавством;

23) здійснює управління державною системою гідрометеорологічних спостережень, забезпечує її функціонування і розвиток;

24) забезпечує в установленому порядку здійснення гідрометеорологічного обслуговування;

25) бере участь в плануванні і здійсненні заходів попередження і реагування на надзвичайні ситуації в частині забезпечення екологічної, ядерної радіаційної безпеки;

26) організовує і координує в установленому порядку виконання загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт, проведення астрономо-геодезичних, гравіметричних, картовидавничих робіт, аерокосмічних зйомок для дистанційного зондування Землі з метою вивчення природних ресурсів і стану навколишнє середовище;

27) розробляє пропозиції щодо єдиної державної системи координат, висот і гравіметричних вимірювань, а також щодо порядку охорони геодезичних пунктів;

28) здійснює топографо-геодезичне і картографічне забезпечення проведення земельної реформи, виконання державних і регіональних програм, розвитку туризму, рекреації, а також інших державних потреб;

29) організовує міжнародну співпрацю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів;

30) організовує роботу, пов'язану із залученням міжнародної технічної допомоги в сферу охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відновлення природних ресурсів;

31) забезпечує інформування органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення про екологічний стан територій і об'єктів, зокрема ядерних установок і прилеглих до них територій, у випадку і внаслідок екстремального забруднення навколишнього середовища, готує разом з іншими органами виконавчої влади і подає в установленому порядку Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища;

32) сприяє екологічній освіті і екологічному вихованню громадян, здійснює співпрацю з природоохоронними об'єднаннями громадян, затверджує положення як громадський контролер у сфері охорони навколишнього природного середовища;

33) виконує в межах, визначених законодавством України, функції з управління об'єктами державної власності, які відносяться до сфер його управління;

34) бере участь в реалізації антимонопольної політики у сфері діяльності Міністерства, вносить в установленому порядку пропозиції щодо зміни форми власності підприємств, які відносяться до сфери його управління, або їх відокремлених структурних підрозділів, і вирішує питання щодо їх реорганізації;

35) виконує завдання щодо мобілізаційної підготовки і мобілізаційної готовності держави в межах, визначених законодавством;

36) забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням в центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах і організаціях, які належать до сфери його управління;

37) виконує інші повноваження і функції, передбачені законодавством.

3. Основні підрозділи міністерства екології та природних ресурсів України

Структурні підрозділи Міністерства достатньо численні і часто змінюються. В наш час в структурі Міністерства є 4 служби, 3 управління, 6 департаментів, 40 відділів і 4 сектори.

Урядові органи державного управління у складі Міністерства екології та природних ресурсів України Державна екологічна інспекція Державна служба заповідної справи Державна служба геодезії, картографії та кадастру Державна геологічна служба

Державна екологічна інспекція

У складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища діє Державна екологічна інспекція, основним завданням якої є здійснення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства.

У першому півріччі 2007 року відбулося реформування територіальних органів Мінприроди шляхом виділення з їх складу екологічних інспекцій, які отримали статус спеціальних підрозділів міністерства.

Крім того, охорону навколишнього природного середовища морів здійснюють три державні морські екологічні інспекції.

Державна екологічна інспекція та спеціальні підрозділи Мінприроди взяли курс на підвищення ефективності інспекційної діяльності, перевірку екологічно небезпечних об'єктів державного та регіонального рівнів, які завдають найбільшої шкоди довкіллю.

У своїй діяльності державні екологічні інспекції роблять акцент на контроль аварійних ситуацій та оперативне інформування Держекоінспек- ції та Мінприроди не тільки про сам факт надзвичайної ситуації, але й про хід усунення екологічних наслідків таких аварій, про величину нанесених

збитків, пред'явлення претензій, позовів та передачі матеріалів до правоохоронних органів.

Особливу увагу зосереджено на необхідності попередження екологічних порушень, їх профілактиці, пропаганді та інформованості як дієвому механізму впливу на суб'єкти господарювання за додержанням ними вимог природоохоронного законодавства. Адже головним завданням державних екологічних інспекцій є запобігання правопорушенням, а у разі їх скоєння - неминучості покарання винних осіб.

Державна служба заповідної справи

Для забезпечення державного управління природно-заповідним фондом в системі Мінприроди у 1995 році було створено Головне управління національних природних парків і заповідної справи, яке у 2001 році було реорганізоване в урядовий орган - Державну службу заповідної справи.

Нині з 40 установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (біосферні та природні заповідники, національні природні парки) 19 підпорядковані Мінприроди, інші - органам виконавчої влади, вищим навчальним закладам, державним науковим організаціям (Міносвіти, Держкомлісгосп, Держуправсправами, НАН України, УААН, КНУ ім. Тараса Шевченка). У більшості з них заповідна справа не є пріоритетним напрямом діяльності. Тому Мінприроди сьогодні працює над створенням цілісної державної системи управління природно-заповідним фондом, для чого необхідно підпорядкувати всі установи єдиному природоохоронному відомству.

На сучасному етапі розвитку України є нагальна потреба затвердити комплекс заходів щодо забезпечення належних умов для реалізації єдиної державної політики у сфері розвитку заповідної справи. З цією метою Мінприроди було забезпечено розроблення, а Кабінетом Міністрів України схвалено та направлено на розгляд до Верховної Ради України проект закону України «Про затвердження загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року». Прийняття цієї програми дасть змогу поліпшити умови розвитку заповідної справи в Україні, вдосконалити управління заповідними об' єктами, підвищити їх матеріально-технічну базу, довести площу природно-заповідного фонду до 10,4 відсотка загальної площі держави, прискорити формування національної екологічної мережі як складової Пан'європейської екологічної мережі.

Велику увагу Мінприроди приділяє підтримці та розвитку існуючих природно-заповідних об'єктів, резервуванню цінних для заповідної справи територій.

Державна служба геодезії, картографії та кадастру

Пріоритетами Укргеодезкартографії є вдосконалення структури, точності та функціонування Державної геодезичної мережі України, ефективне впровадження нової Державної геодезичної системи координат України - УСК-2000, пов'язаної з європейськими та світовими системами координат, що введена в дію з 1 січня 2007 року; картографо-геодезичне забезпечення визначення та встановлення державного кордону України - невід'ємного атрибуту суверенітету держави; виконання загальнодержавного топографічного картографування території України; створення Національної інфраструктури геопросторових даних.

Державна служба геодезії, картографії та кадастру забезпечує діяльність у сфері стандартизації, обліку, впорядкування та застосування географічних назв і роботу Міжвідомчої науково-методичної ради з питань географічних назв; створення та ведення Державного картографо- геодезичного фонду України; видає суб'єктам господарювання в установленому законодавством порядку ліцензії на виконання топографо- геодезичних і картографічних робіт та здійснює контроль за додержанням ними ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт; здійснює державний геодезичний нагляд.

Основні напрями тематичного картографування зорієнтовані на видання політико-адміністративних, загальногеографічних, туристичних та довідкових карт і атласів України та світу, навчальних карт і атласів, а також планів і атласів міст України, карт і атласів автошляхів України та Європи.

За результатами пошукових геодезичних робіт на території України віднайдено чотири пункти транскордонного об'єкта "Геодезична дуга Струве", який 2005 року було занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як об'єкт культури "виняткової універсальної цінності".

Укргеодезкартографія бере участь у діяльності низки міжнародних організацій: Групи експертів ООН з географічних назв; Міждержавної ради з геодезії, картографії, кадастру та дистанційного зондування Землі кра- їн-учасниць СНД; Міжнародної федерації геодезистів (FIG); Міжнародного товариства фотограмметрії та дистанційного зондування Землі (ІБРЯБ); Міжнародної картографічної асоціації (ІСА); з 2006-го року - Європейської асоціації відповідальних за офіційне картографування (ЕurоGеоgrарhісs). У рамках діяльності цієї асоціації - у міжнародних картографічних проектах: МарББЯ - створення картографічної бази даних на територію Балтійського регіону, БАБЕ - створення суцільних адміністративних кордонів Європи, EuroGlobalMap - створення загальної карти Європи тощо.

Сучасний розвиток картографо-геодезичної галузі характеризується активним упровадженням новітніх інформаційних технологій, глобальних систем визначення місцезнаходження об'єктів, аерокосмічних систем високої роздільної здатності для отримання інформації про Землю, цифрових методів обробки зображень і геопросторової інформації тощо.

Державна геологічна служба

Державна геологічна служба як урядовий орган державного управління у складі Мінприроди здійснює стратегічне планування та геологічне вивчення надр і наслідків надрокористування з урахуванням потреб суспільства. Україна належить до провідних мінерально-сировинних держав світу, надра якої містять практично всі види мінеральної сировини для забезпечення сталого функціонування та розвитку економіки. Відкрито близько 8 тис. родовищ, в яких міститься понад 90 видів корисних копалин. За запасами та видобутком корисних копалин Україна посідає одне з провідних місць серед країн світу, а за кількістю та якістю родовищ обіймає перше місце в Європі.

Україна володіє десятою частиною загальносвітових запасів залізних і близько двох п'ятих марганцевих руд. Геологічною службою виявлено регіони з нетрадиційними для України корисними копалинами: Закарпаття - золото, срібло, Український щит - золото, метали платинової групи, Донбас - золото, срібло. У приазовському регіоні створюється сировинна база з видобутку і переробки рідкісних та рідкісноземельних металів.

Для підвищення безпеки проживання населення України значна роль відводиться моніторингу небезпечних геологічних процесів, підземних вод та геохімічного стану ландшафтів.

Крім того, Держгеологслужба здійснює контроль за дотриманням користувачами надр вимог законодавства України про надра, а також встановлених стандартів, норм і правил щодо геологічного вивчення і використання надр під час видобування корисних копалин.

Безпосередньо державний геологічний контроль проводять створені у складі Державної геологічної служби Управління державного геологічного контролю та територіальні інспекції державного геологічного контролю: Західна територіальна інспекція (у Львові), Північна інспекція (у Києві), Південна інспекція (у Дніпропетровську), Східна (Донецька) територіальна інспекція (в Артемівську), Міжрегіональна інспекція (у Полтаві), яка контролює роботи з геологічного вивчення нафтогазоносних надр та видобування вуглеводнів.

Структура центрального апарату Міністерства екології та природних ресурсів України Керівництво Міністерства

- Міністр.

- Перший заступник Міністра.

- Заступники Міністра.

Управління організації роботи Міністра

- Відділ організаційно-аналітичної роботи.

- Відділ забезпечення роботи Міністра.

Управління комунікацій та зв^Лязків з громадськістю

- Відділ внутрішніх комунікацій.

- Відділ інформаційного забезпечення та зв'язків із засобами масової інформації.

- Сектор зв'язків з громадськістю.

- Відділ фінансового контролю та аудиту.

Департамент державного екологічного моніторингу

- Відділ забезпечення державного екологічного моніторингу.

- Відділ охорони атмосферного повітря.

- Відділ забезпечення вимог рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

- Відділ інформаційно-технічного забезпечення.

- Відділ державної екологічної експертизи та контролю.

- Сектор контролю та перевірки виконання актів і доручень вищих органів державної влади.

- Відділ документального забезпечення та роботи із зверненнями громадян.

- Сектор режимно-секретного забезпечення та мобілізаційної роботи.

Департамент стратегічного планування

- Відділ стратегічного розвитку та перспективного планування.

- Відділ еколого-економічного розвитку.

- Відділ екологічного аудиту та управління.

- Відділ програмно-цільового планування та регіональної політики.

- Сектор наукової діяльності.

Управління взаємодії з міжнародними організаціями та з питань європейської інтеграції

- Відділ міжнародної інтеграції.

- Відділ міжнародного співробітництва та організаційно- протокольного забезпечення.

Юридичний департамент

- Відділ нормотворчої діяльності.

- Відділ представництва інтересів Міністерства в судових органах.

- Відділ правового забезпечення.

- Відділ взаємодії з Верховною Радою України. Департамент екологічної безпеки

- Відділ екологічної безпеки.

- Відділ пестицидів та агрохімікатів.

- Відділ поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

- Відділ розгляду та надання дозволів та ліцензій. Департамент біотичних ресурсів та екомережі

- Відділ розвитку екомережі та збереження біорозмаїття.

- Відділ земельних ресурсів.

- Відділ охорони та збереження рослинного світу.

- Відділ охорони та збереження тваринного світу.

- Відділ регулювання водних ресурсів.

- Відділ охорони Азовського та Чорного морів. Управління з роботи із персоналом

- Відділ кадрового забезпечення.

- Відділ підвищення кваліфікації та з роботи з підвідомчими установами, організаціями та підприємствами.

Департамент економіки та фінансів

- Відділ планування та виконання державного бюджету.

- Відділ координації екологічних фондів.

- Відділ з питань оплати праці.

- Відділ координації і фінансування підвідомчих установ, організацій та підприємств.

- Відділ бухгалтерського обліку і звітності центрального апарату.

- Відділ методології, бухгалтерського обліку та зведеної звітності.

Дата добавления: 2014-01-04