КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Сутність та види проектних ризиків
Стратегії поведінки компанії щодо ризиків. Якісний та кількісний аналіз ризиків. Причини виникнення та наслідки проектних ризиків Сутність та види проектних ризиків. План Тема №7. Управління ризиками проектів
Планування та реалізація проектів відбувається в умовах невизначеності, що породжується зміною внутрішнього і зовнішнього середовища. Під невизначеністю розуміють неповноту чи неточність інформації про умови реалізації проекту, зокрема, пов’язані з ним витрати й результати. Ризик – невизначеність, пов’язана з можливістю виникнення при реалізації проекту несприятливих умов, ситуацій і наслідків. Проектні ризики складають сукупність ризиків, що загрожують реалізації проекту чи можуть знизити його ефективність (комерційну, економічну, бюджетну, соціальну, екологічну). Безумовно, ризиків зазнають всі учасники реалізації проекту – інвестори, підрядники, постачальники, замовники (покупці) проектного продукту та інші, тому уважно треба ставитися до їх аналізу і прогнозування. Існує багато класифікацій проектних ризиків – за фазами й етапами проектної діяльності, за можливістю учасників проектної діяльності впливати на чинники ризиків, за можливістю захисту від ризиків, залежно від джерела виникнення, за регулярністю. В залежності від джерела виникнення виділяють такі ризики: природнокліматичні; технічні; виробничі; економічні; ринкові; фінансові; соціальні; політичні; інноваційні; регіональні; галузеві; ризики навмисних дій (вандалізм, нечесність). В залежності від місця виникнення: зовнішні; внутрішні. В залежності від тяжкості проявів: втрачена вигода; збитки; втрата; банкрутство.
За ступенем передбачуваності: передбачувані з малою ймовірністю; непередбачувані. За можливістю страхування: ризики, що страхуються; ризики, що не страхуються. Широко відома класифікація, що базується на реальній практиці господарської діяльності, під час якої виявлено так звані змішані ризики. Хоча ці ризики не перебувають у межах якогось одного класифікаційного критерію, їх обов’язково повинні враховувати всі учасники міжнародного проекту. До змішаної класифікації зараховують такі проектні ризики: 1) пов’язані з нестабільністю економічного законодавства, умов інвестування та використання прибутку; 2) зовнішньоекономічні – можливість введення обмежень на торгівлю й постачання, закриття кордонів; 3) несприятливі соціально-політичні зміни у країнах чи регіонах через нестабільність політичної ситуації; 4) неповнота чи неточність інформації про динаміку техніко-економічних показників, параметри нової техніки й технології; 5) коливання ринкової кон’юнктури, цін, валютних курсів; 6) мінливість природнокліматичних умов, можливість стихійних лих; 7) виробничо-технологічні – аварії й відмови устаткування, виробничий брак; 8) нечіткість цілей, відмінність інтересів і поведінки учасників реалізації міжнародного проекту; 9) неповнота чи неточність інформації про фінансовий стан і ділову репутацію підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкрутств, невиконання договірних зобов’язань). Існує також класифікація, яка поєднує критерії ймовірності (І) та наслідків (N) ризику (рис. 7.1).
Рис. 7.1. Класифікація ризиків за ступенем ймовірності та наслідків За цією класифікацією ризики аналогічно до тварин поділяються на такі категорії: 1. «Тигри». Висока ймовірність, вагомі наслідки. Ці ризики є небезпечними і повинні бути негайно нейтралізовані, тобто ризики мають бути зменшені ще на ранньому етапі життєвого циклу проекту.
2. «Алігатори». Низька ймовірність, вагомі наслідки. Це небезпечні ризики, яких можна уникнути, якщо їх ретельно відслідковувати і розробити план дій, щоб зупинити їхнє втручання в проект. 3. «Цуценята». Висока ймовірність, незначні наслідки. За ними також, як і за алігаторами, спостерігаються, але не так пильно і з менш терміновими планами локалізації 4. «Кошенята». Низька ймовірність, незначні наслідки. Ці ризики керівником проекту можуть бути проігноровані. В окремих галузях економіки існують специфічні ризики. Наприклад, у нафтогазовидобувній промисловості особливу увагу звертають на геологічний ризик (ризик правильної оцінки запасів). У хімічній промисловості, чорній і кольоровій металургії, целюлозно-паперовій промисловості дуже високими є екологічні ризики. Таким чином, невизначеність призводить до того, що уникнути ризику неможливо. Необхідно навчитися передбачати ризик, оцінюючи його розміри за допомогою різних методів, планувати заходи по його запобіганню, використовуючи різні засоби захисту і способи зниження ризику, та не перевищувати допустимих меж, тобто управляти ризиком в процесі виконання проекту. Управління ризиком передбачає реагування на події та зміни факторів ризику у процесі виконання проекту. При цьому важливим є проведення моніторингу ризиків. Моніторинг ризиків – контроль та аналіз факторів ризику протягом всього життєвого циклу проекту. Якісний моніторинг забезпечує управління інформацією, що дозволяє приймати ефективні рішення до настання ризикових подій. 2. Причини виникнення та наслідки проектних ризиків
Кожний проект містить певний ризик. Виявлення джерел ризику починається із формування списку усіх факторів, котрі можуть затримати роботу над проектом. Фактор (причина виникнення ризику) – це ситуація, яка може викликати один або більше ризиків. Сам по собі фактор ще не призводить до зриву робочого графіка проекту чи перевищення вартості проекту, він тільки підвищує ймовірність цього. Причини виникнення ризиків за стадіями життєвого циклу проекту систематизовано в табл. 7.1. Таблиця 7.1. Причини виникнення ризиків за проектом в залежності від стадії життєвого циклу
Ризики за стадіями життєвого циклу згруповано в табл. 7.2. Таблиця 7.2. Ризики проекту за стадіями життєвого циклу проекту
Наслідки проектних ризиків можуть бути згруповані у три групи:
1. Наслідки, пов’язані із ризиком масштабу та сфери проекту – можливість того, що кінцевий продукт не буде відповідати вимогам споживачів. Ці наслідки ще мають назву наслідками технічних ризиків. 2. Наслідки часових ризиків – операції за проектом не виконані у зазначений термін. 3. Перевищення запланованих витрат. Для прогнозування наслідків за ризиками використовують показник, який має назву важливість ризику (risk exposure). Цей показник може використовуватися в процесі ухвалення рішення і як механізм контролю за ризиками в проекті. Він розраховується за формулою (7.1) (7.1) де: VR — важливість ризику; 4. N — загроза (наслідок, дія) ризику (небажаної події); 5. I — ймовірність її настання. Ймовірність ризику (risk probability) — це міра можливості того, що наслідок (дія) ризику дійсно буде мати місце. Загроза ризику (risk impact) — міра серйозності негативних наслідків, рівень збитків або оцінка потенційних можливостей, пов’язаних з ризиком. Алгоритм управління ризиками наведено на рис. 7.2.
Рис. 7.2. Алгоритм аналізу ризику Визначення ризиків починається з аналізу проекту з метою ідентифікації причин їхньої появи. Ідентифікація ризиків – визначення того, які ризики можуть вплинути на проект, і документальне оформлення їх характеристик. Для цього використовуються такі методи ідентифікації ризиків: 1. Аналіз документації. 2. Досвід експертів. 3. Методи творчої генерації ідей: – «мозковий штурм» (10–15 чол., 2 години) (декілька зборів при розділенні проекту на частини); – метод Delphi (учасники не спілкуються, списки питань і відповідей складає і розсилає ведучий); – метод номінальної групи (7–10 чол., анонімно і таємно формуються списки, обговорюються, анонімно і таємно ранжуються); – картки Кроуфорда (група 7–10 чол., 10 питань, на які кожен повинен дати відповіді, що розрізняються, 10 разів задається одне і те ж саме питання).
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 4407; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |