Міжнародний рух капіталу та інвестиційна діяльність

ЛЕКЦІЯ МІЖНАРОДНИЙ РУХ КАПІТАЛУ

1. Міжнародний рух капіталу та інвестиційна діяльність.

2. Міжнародні інвестиції

3. Міжнародне кредитування

2. Сутність та проблеми зовнішньої заборгованості.

Капітал – це матеріальні ресурси та гроші, які вкладаються у виробництво з метою отримання прибутку (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Форми капіталу.

Капітал в матеріальній або товарній формі – це машини, обладнання, напівфабрикати, технології тощо.

Капітал в грошовій формі – це гроші, валюта, цінні папери, дорогоцінні метали тощо.

Міжнародний рух капіталу (МРК) – це переміщення капіталу між країнами у пошуку більш вигідної сфери застосування.

Країни, що експортують капітал, називаються „ країни базування ”; країни, що приймають капітал – „ приймаючі країни ”.

Причини виникнення МРК є такі:

1. Інтернаціоналізація господарського життя.

2. Надлишок капіталу на внутрішньому ринку.

3. Можливість більш вигідного вкладання капіталу за кордоном.

4. Прагнення власників капіталу застосувати його там, де існують низькі ціни на сировину, матеріали, енергію, транспорт тощо.

5. Прагнення забезпечити чистоту навколишнього середовища.

Характерною рисою сучасного міжнародного руху капіталів є те, що капітал не нав’язується країнам, а, навпаки, відбувається жорстка конкурентна боротьба між країнами за його залучення.

Ще наприкінці 80-х років у багатьох країнах світу утворився як відносний надлишок капіталу, так і виникла потреба в залученні додаткових капіталів для розвитку нових галузей господарства. Тому більшість країн одночасно і вивозять (експортують), і ввозять (імпортують) капітал. У відповідності до цього можна виділити такі групи країн:

Вплив МРК на світову економіку:

1. Сприяння зростанню світової економіки.

2. Поглиблення міжнародного поділу праці.

3. Активізація міжнародного співробітництва.

4. Стимулювання світової торгівлі.

Основною формою МРК є вивіз капіталу.

Вивіз капіталу – це одностороннє переміщення капіталу за кордон.

Мета вивозу капіталу - одержання прибутку або відсотку.

Цілі вивозу капіталу –

1) забезпечення довгострокових економічних і політичних інтересів власників капіталу;

2) встановлення контролю за господарською діяльністю імпортерів капіталу.

Починаючи з 50-х років ХХ ст. вивіз капіталу неперервно зростає. За темпами зростання він випереджає зростання як торгового експорту, так і ВВП промислово розвинених країн.

Ознаками капіталу є власність і прибуток (рис. 2.4.).

Рис. 2.4. Види капіталу за ознаками.

За ознакою власності на капітал, капітал буває державним або недержавним.

Державний капітал – це бюджет, з якого надаються державні позики, гранти, дарунки, фінансова допомога.

Недержавний, або приватний, капітал – це засоби приватних фірм або організацій.

Прибуток, який отримується на капітал, поділяється на підприємницький прибуток та відсоток. Відповідно до цього капітал поділяється на підприємницький та позичковий.

Підприємницький капітал – це засоби, які вкладаються у виробництво для отримання прибутку.

Позичковий капітал – це кошти, які надаються у позику з метою отримання відсотку.

Вивіз підприємницького капіталу – це довгострокові зарубіжні інвестиції, які призводять до створення за кордоном філій, дочірніх компаній та спільних підприємств (спільне підприємство (СП) – це підприємство, яке включає в себе підприємства інших країн. СП створюються для кооперації діяльності підприємств, розташованих в різних країнах, з метою більш ефективного виробництва і збуту продукції).

Дата добавления: 2014-01-04