Розуміти і діяти відповідно до правила поведінки власника: право власності не зменшує відповідальності, а, навпаки, значно підвищує її перед суспільством

7. Розуміти, вміти аналізувати і синтезувати, застосовувати в управлінській діяльності системний інтегрований підхід до ефективності як сукупності
економічних, екологічних і соціальних цілей діяльності підприємства.

8. Вміти бачити проблему, формулювати цілі, знаходити шляхи їх досяг-нення, визначати пріоритети в досягненні цілей, аналізувати й оцінюва-ти проміжні результати, володіти методами управління для досягнення кінцевого результату.

9. Володіти сучасними методами ієрархічного аналізу системних зв’язків і взаємовпливу функціональних підрозділів, методами факторного систем-ного аналізу взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем, еко-номіко-математичними методами оцінки варіантів рішень щодо стратегії розвитку підприємства, еколого-економічними методами прогнозування й моделювання збалансованого розвитку підприємства.

10. Володіти системою ринкових методів маркетингу, екологічного менеджменту та аудиту.

11. Розуміти, що природні ресурси обмежені, і завдана підприємством шкода ще більше обмежить їх у майбутньому. Керуватися у своїй діяльності
екологічною політикою обмеження використання ресурсів.

Професійні вимоги. Перелічити їх можна, виходячи з відомого принципу Генрі Форда в сучасній інтерпретації: підприємство не може розвиватися доти, доки управлінський персонал не буде здатним до самовдосконалення й сприйняття нововведень.

Отже, управлінський персонал забезпечує самовдосконалення виробничої системи підприємства, тому до них висуваються такі професійні вимоги:

1. Бути здатними до сприйняття нововведень, змін у зовнішньому середовищі.

2. Вміти системно мислити, володіти інструментарієм системно-екологічного підходу до вирішення проблем ефективної діяльності, збалансованого розвитку й виживання в конкурентному середовищі.

3. Розуміти, що управлінська діяльність потребує систематичних знань сучасної теорії й практики системного підходу і систематичного їх оновлення у сфері економічного, фінансового, екологічного менеджменту.

4. Вміти брати участь у колективній розробці еколого-економічної політики підприємства, керуючись при цьому не амбіційними, а загальносистемними інтересами й принципами.

5. Вміти знаходити шляхи до згоди, коли це стосується принципової політики підприємства.

6. Вміти запобігати конфліктам із зовнішнім середовищем, пам'ятаючи, що завжди є місце для розумних компромісів і альтернативних рішень.

7. Пам’ятати, що професійне управління — це поєднання управлінських знань з умінням спілкуватися з людьми (комунікабельність, диплома-тичність, тактовність), чітко та ясно висловлювати думки в будь-якій формі (усній, письмовій); це здатність до об'єктивності та незалежності, вміння робити та формулювати висновки, шанобливе ставлення до зви-чаїв та культур інших народів, наявність екологічної свідомості та патріотичного ставлення до колективної справи, державних інтересів.

Таким чином, сучасний керівник підприємства не прагне отримати максимальний прибуток за рахунок споживацького ставлення до природи, її нерозумної експлуатації. Мета керівника — інтегрована ефективність підприємства, яка досягається поєднанням системних методів управління з екологічною свідомістю та відповідальністю.

3ауважимо, що вузьке розуміння й бачення ефективності як абсолют-ного збагачення призводить до банкрутства підприємства. Системне ж, інте-гроване бачення ефективності з її економічними, екологічними й соціаль-ними складовими веде до збалансованого розвитку, гарантуючи оптимальні довгострокові доходи. Тобто керівник підприємства насамперед повинен ба-чити екологічне в економічному, а економічне в екологічному.

Від керівника залежить екологічна свідомість управлінського персона-лу, його здатність оволодіти системно-екологічним підходом до модернізації виробництва, створення умов і творчої атмосфери для колективної розроб-ки й реалізації еколого-економічної політики підприємства.

Щоб забезпечити сучасні системні вимоги до професіоналізму управ-лінського персоналу й загальної екологічної культури всього персоналу, на підприємстві має функціонувати постійна корпоративна система екологіч-ного навчання та атестації. Екологічна атестація — це дієвий інструмент підтримки почуття екологічної відповідальності. Тому весь персонал, діяль-ність якого може мати значний вплив на навколишнє середовище, екологічну безпеку, повинен пройти відповідне навчання та атестацію. Система такого навчання та атестації має містити мотиваційні елементи.

Що ж до підприємств-суміжників (постачальників, підрядників тощо), то корпорація повинна вимагати від них аналогічного професійного став-лення до персоналу і в окремих випадках організовувати спільне навчання за комплексними навчальними програмами.

Дата добавления: 2014-01-04