Аудит систем екологічного управління

Екологічний аудит як спеціальна функція системи екологічного управ-ління спрямований на підвищення її ефективності шляхом оцінки характе-ристик функціонування системи, процедур екологічного моніторингу, виз-начення ступеня відповідності характеристик забруднення навколишнього середовища нормативним вимогам тощо.

Залежно від об'єкта аудиту визначається його тип, зміст потрібної інформації, досвід і кількість фахівців, які залучаються.

Екологічний аудит може виконуватись на замовлення органів нагляду, владних структур як контрольна процедура або як дія у відповідь на запит, що надійшов, наприклад, від громадських організацій. Такий аудит може проводитись і власником підприємства як звичайний елемент екологічного управління для оцінки можливих витрат під час екологічного страхування.

Під час аудиту системи екологічного моніторингу здійснюється аналіз накопичених статистичних даних моніторингу з визначенням потрібної точ-ності вимірів і відповідності проведених вимірів очікуваним характеристикам. При цьому розглядається: які параметри навколишнього середовища необхідно контролювати і чому; як регулярно слід проводити вимірювання; які використовуються методи, засоби вимірювань, контрольні зразки; як здійснюється добір зразків для аналізу; як обробляються дані вимірів тощо.

Прогнозні оцінки впливу на навколишнє природне середовище здій-снюються в межах аудиту для зіставлення з фактичними впливами в процесі реалізації якого-небудь проекту. Параметри порівняння можуть стосуватися природного середовища (викиди в атмосферу, склад і кількість твердих відходів, рівень забруднення підземних вод, рівень радіації тощо), біологіч-ної системи (структура біоспільнот, розміри популяцій, наявність хвороб тощо), людського співтовариства (існуюча інфраструктура, захворюваність населення, стан пам’яток тощо).

Аудит рівня екологічних ризиків передбачає складання переліку по-тенційно небезпечних об’єктів (технологічні процеси, устаткування, сиро-вина, матеріали), відмова або порушення технології роботи з якими може призвести до негативних впливів на навколишнє середовище, на аналіз чинників, що можуть бути причиною аварій, катастроф.

Об’єктом аудиту можуть бути і фінансові ризики, пов’язані з відпові-дальністю за порушення допустимих рівнів впливу на навколишнє середо-вище. При цьому розглядаються встановлені штрафні санкції за екологічне порушення, величина витрат на очищення викидів, рекультивацію земель, можливі компенсаційні виплати за порушення громадських прав тощо.

Під час екологічного аудиту продукції перевіряється, наскільки вироб-лювана продукція, сировина, матеріали, пакування, тара відповідають вимо-гам споживачів щодо екологічної чистоти, Якщо такої відповідності немає, то з’ясовують, які зміни мають проводитися в промисловій технології, сиро-вині, комплектуючих, виборі постачальників, щоб виконати задекларовані характеристики щодо екологічної чистоти.

Екологічний аудит ґрунтується на цілях, визначених замовником. План аудиту, що розробляється керівником групи аудиту під час консультацій із замовником, доводиться до відома того, хто перевіряє, ще до початку про-ведення аудиту.

Об'єктивність аудиту, його висновків забезпечується незалежністю аудиторів від підприємства, що перевіряється, відсутністю в них безпосе-редніх фінансових інтересів до діяльності підприємства, їхньою особистою об'єктивністю, неупередженістю й компетентністю.

Аудитори не повинні розкривати інформацію чи документи, отримані в процесі аудиту, будь-якій третій стороні, не одержавши дозволу підприєм-ства, що перевірялося, чи замовника.

Екологічний аудит слід проводити відповідно до основних принципів, критеріїв і спеціальних документів, розроблених для нього. Аудитори по-винні зібрати, проаналізувати й задокументувати інформацію, якою послу-говуються під час оцінки відповідності об'єкта критеріям аудиту.

Процес екологічного аудиту має проходити так, щоб замовник і аудитори досягли необхідного рівня згоди в точності трактувань і вис-новків за результатами аудиту. Аудитор повинен розглядати обмеження, пов’язані з даними, одержуваними в процесі аудиту, оцінювати ступінь невизначеності трактувань і висновків та враховувати ці чинники під час планування й проведення аудиту.

Аудит системи екологічного управління є одним із різновидів екол-ллллогічного аудиту. Процедури аудиту системи екологічного управління виз-начені міжнародними стандартами ISO 14010 та ISO 1401!1 і відповідно ДСТУ 14010-97 та ДСТУ 14011-97).

До основних аспектів екологічного аудиту належать такі.

Вибір критеріїв аудиту. Перший крок під час проведення екологічно-го аудиту — визначення критеріїв аудиту. Ці критерії мають бути погоджені між керівником групи аудиторів і замовником, а потім доведені до відома підприємства, що перевіряється.

3віт аудиту. Висновки аудиту й узагальнювальні результати потрібно представити замовнику в друкованому вигляді. Іноді за спеціальною вказів-кою замовника копію такого звіту одержує аудитоване підприємство.

До звіту вноситься інформація про:

· реквізити аудитованого підприємства;

· погоджені цілі та план аудиту;

· погоджені критерії, на відповідність яким проводиться аудит;

· тривалість і терміни проведення аудиту;

· склад членів групи аудиторів;

· перелік осіб аудитованого підприємства, які взаємодіяли з групою аудиторів;

· підсумки процесу аудиту;

· перешкоди, що траплялись;

· висновок щодо ступеня конфіденційності змісту;

· висновок за матеріалами аудиту;

· відомість розсилання звіту за матеріалами аудиту.

Керівник групи аудиторів за погодженням із замовником визначає, які додаткові аспекти також мають бути внесені до звіту.

Крім того, визначається відповідальність замовника чи аудитованого підприємства за проведення необхідних коригувальних дій за результатами аудиту. Аудитор може включати до звіту рекомендації, якщо на це отрима-но попередню згоду замовника.

Цілі, організація і проведення аудиту систем екологічного управління. Цілями екологічного аудиту можуть бути такі:

· визначення відповідності системи екологічного управління, що перевіряється, нормативним вимогам;

· визначення ступеня впровадження системи екологічного управління;

· ідентифікація компонентів і аспектів діяльності системи екологічно-го управління, які потребують удосконалення;

· оцінка здатності керівництва підприємства аналізувати процес екологічного управління, забезпечувати постійну готовність до роботи;

· оцінка ефективності системи екологічного управління;

· визначення відповідності, якщо є необхідність, системи екологічного управління вимогам контракту з потенційним постачальником чи
партнером по кооперації;

· оцінка якості та науково-технічного рівня документації системи екологічного управління, зокрема настанов з екологічного управління.

Діяльність аудиторів. Провідний аудитор (керівник групи) відповідає за забезпечення ефективного проведення й завершення аудиту та досягнен-ня поставлених цілей у заплановані терміни, погоджені з клієнтом. Він також повинен забезпечити:

· проведення консультацій із замовником під час визначення критеріїв і плану аудиту;

· отримання інформації, необхідної для досягнення цілей аудиту, зок-рема про діяльність аудитованого підприємства, характеристики його продукції, послуг, місця розташування та безпосереднього оточення, а також про результати попереднього аудиту;

· формування групи аудиторів, розгляд потенційних конфліктів інтересів, погодження їх розв’язання із замовником;

· підготовку плану аудиту під час відповідної консультації із замовником та членами групи аудиторів;

· доведення до відома членів групи аудиторів, аудитованого підприємства і замовника остаточного плану аудиту;

· координацію підготовки робочих документів, детальних процедур та переписування членів групи аудиторів;

· вирішення проблем, що виникають у процесі аудиту;

· розпізнавання випадків, коли цілі аудиту стають недосяжними, і повідомлення про це замовнику і керівництву аудитованого підприємства;

· представлення інтересів групи аудиторів під час взаємних консультацій у процесі й після проведення аудиту;

· своєчасне доведення до відома замовника висновків про критичні відхилення (невідповідності), виявлені під час аудиту;

· надання замовникові звіту в терміни, що відповідають плану аудиту;

· надання рекомендацій щодо поліпшення системи екологічного уп-равління, якщо це погоджується із завданнями аудиту.

Підготовка і проведення аудиту. Завдання аудиту визначаються замов-ником і керівником групи аудиту. До переліку завдань входять зміст і межі аудиту, що проводиться з урахуванням таких параметрів, як місце розташу-вання й характер діяльності підприємства, а також вид звітності. Аудитова-не підприємство зазвичай надає консультації під час визначення завдань аудиту. Будь-які зміни в них вимагають узгодження між замовником і провідним аудитором,

3ауважимо, що ресурсів, залучених для виконання аудиту, має бути до-статньо, аби досягти намічених цілей.

До початку процесу аудиту керівник групи аудиторів повинен розгляну-ти документацію підприємства стосовно екологічної політики, програм, оз-найомитися з даними моніторингу системи екологічного управління. При цьому слід використати всю наявну в організації інформацію, що стосується справи. Якщо надана документація не відповідає вимогам аудиту, про це потрібно поінформувати клієнта.

План аудиту має бути досить гнучким, щоб мати можливість здійсню-вати необхідні зміни, ґрунтуючись на інформації, отриманій під час аудиту, і забезпечувати ефективне використання ресурсів.

План повинен включати:

· цілі та завдання аудиту;

· критерії аудиту;

· ідентифікацію організаційних і функціональних одиниць аудитованого підприємства (перелік об’єктів аудиту);

· ідентифікацію функцій та (або) окремих осіб усередині аудитованого підприємства, які несуть пряму відповідальність за функціонування системи екологічного управління;

· ідентифікацію тих елементів аудитованої системи екологічного управління, які мають найвищий пріоритет під час аудиту;

· ідентифікацію документів, на які зроблено посилання;

· термін і тривалість аудиту;

· дату й місце проведення аудиту;

· розклад зустрічей із керівництвом аудитованого підприємства;

· зміст, формат і структуру звіту, термін його розробки й перелік адресатів для розсилання;

· вимоги щодо забезпечення правил зберігання і конфіденційності документів.

План аудиту передається замовнику, аудиторам та аудитованому під-приємству. 3амовник повинен розглянути й затвердити план. Якщо аудито-вані об’єкти перелічені в плані аудиту, то їх перелік слід погодити з керівни-ком аудиту, аудитованим підприємством і замовником до початку проведен-ня аудиту. Будь-який перегляд плану аудиту має погоджуватися між учасни-ками до або під час проведення аудиту.

Робочі документи, що необхідні для проведення аудиту, можуть мати:

· форми документування отриманої інформації, що підтверджує висновки за матеріалами аудиту;

· методики, переліки запитань та анкети, що використовуються для оцінки елементів системи екологічного управління;

· протоколи робочих засідань групи.

Початок проведення аудиту має відбуватись у вигляді відкритої наради-семінару учасників.

Мета наради:

• представлення членів групи аудиту керівництву аудитованого підприємства;

• розгляд цілей, завдань і планів аудиту та узгодження графіка його проведення;

• надання короткого огляду методів і процедур, що використовуються під час проведення аудиту;

• визначення відповідальних за зв’язки між групою аудиторів і аудитованим підприємством;

• засвідчення наявності ресурсів і устаткування, необхідних для групи аудиторів;

• узгодження часу й дати проведення підсумкової наради;

• розгляд питань стосовно процедур гарантування безпеки для групи аудиторів.

Щоб визначити відповідність аудитованої системи екологічного управ-ління критеріям аудиту, збирається необхідна інформація, яка накопи-чується внаслідок проведення інтерв'ю, аналізу документації й спостере-ження за діяльністю підприємства та умовами роботи персоналу. Показни-ки невідповідності системи критеріям аудиту документально фіксуються.

У процесі аудиту група аудиторів розглядає всі необхідні аспекти, оцінює, яким критеріям аудиту і вимогам не відповідає розглядувана систе-ма екологічного управління. Вона повинна також підтвердити, що виявлені під час аудиту невідповідності мають місце, що вони задокументовані, ви-кладені чітко і зрозуміло, мають для цього підстави.

Результати аудиту мають бути розглянуті разом із відповідальним керів-ником аудитованого підприємства, якого слід, зокрема, ознайомити з фак-тичними причинами виявлених невідповідностей.

Перед підготовкою складання звіту за матеріалами аудиту аудитори мають провести нараду з керівництвом аудитованого підприємства й особа-ми, відповідальними за аудитовані функції. Основна мета наради — ознайо-мити з висновками аудиторів персонал підприємства, упевнитися в чіткому розумінні керівництвом аудитованого підприємства цих висновків.

Розбіжності в поглядах групи аудиторів і керівництва підприємства що-до результатів аудиту мають бути вирішені, якщо це можливо, до того, як керівник групи надасть звіт за матеріалами аудиту. Остаточні рішення про важливість і зміст висновків аудиту залишаються за керівником групи ауди-торів, оскільки аудитоване підприємство і замовник можуть не погодитись із такими висновками.

3віт за матеріалами аудиту готується під керівництвом керівника групи аудиторів, який відповідає за його точність і повноту. Розділи звіту визна-чаються планом аудиту. Будь-яка зміна, яку потрібно внести під час підго-товки звіту, має узгоджуватись з усіма сторонами.

3віт повинен бути підписаний керівником групи аудиту, містити висновки аудиту з посиланнями на джерела інформації, що їх підтверд-жують.

Об’єктами узгодження між керівником групи аудиторів і замовником у звіті з аудиту є:

· цілі, завдання та план аудиту;

· критерії аудиту, зокрема перелік нормативних документів, на які робляться посилання та згідно з якими проводиться аудит;

· тривалість проведення аудиту, дати початку й кінця;

· список членів групи аудиту;

· висновок про рівень конфіденційності;

· перелік адресатів для розсилання звіту про проведений аудит;

· висновок з аудиту стосовно відповідності аудитованої системи екологічного управління критеріям аудиту та вимогам стандартів, ступе-ня її впровадження й підтримки функціонування, наявності налагод-женого внутрішнього процесу безперервного вдосконалювання систе-ми екологічного управління.

3віт з аудиту є власністю замовника, тому конфіденційність інформації має відповідно гарантуватись аудиторами й усіма одержувачами звіту.

Дата добавления: 2014-01-04