Колористична культура окремих країн

Національні особливості колористики Європи

В основі етнічної системи колірних переваг, які визначають поліхромію архітектури, лежить принцип зацікавленого сприйняття дефіцитних кольорів, доповняльних до кольоровостей палітри природного середовища. Перевага у природному ландшафті якої-небудь кольоровості викликає потребу примусової активізації дефіцитного кольору.

Народна архітектура має художню виразність завдяки різноманітності і ретельній проробці деталей. Економічно виправдане оздоблення недорогими матеріалами. Вплив на колористику природного будівельного матеріалу і технологій. Самий розповсюджений матеріал – дерево.

Фахверкові конструкції. Конструктивний каркас із дерев’яних брусів, заповнення цеглою, тинькування. Значна художня виразність, контрастність кольорів.

Архітектурні орнаменти. Форми орнаменту часто виникали з первинних конструктивних елементів. Площина орнаменту підкорена тектонічним особливостям споруди. Прикрашення фасадів: стрічковий орнамент, декоративні вставки. Рослинні, геометричні, зооморфні орнаменти.

Декорування інтер’єру. Широке розповсюдження у стилях рококо, класицизмі – комбінування орнаментів різних епох. Модерн – вироблення нового орнаментального стилю.

Колірні переваги мешканців. Розпис стін – дематеріалізація архітектури. Ілюзійний ефект живопису, розчинення стіни у оточуючому просторі. Різьблення по дереву – часто поєднується із фарбуванням елементів. Використання кольорового орнаменту у сільській житловій архітектурі.

Необхідність врахування побажань мешканців у розробці проекту колористики міста, вулиці, будинку (соціологічні опитування).

Арабо-мусульманський стиль. Культура ісламських країн. Коран – символіка і естетика кольору. Непластичність, зовнішня суворість архітектурного простору. Мечеті і мінарети – традиційні форми, орнаментовані фасади. Закритий двір та інтер’єр – кольорова насиченість, перетворення об’єму на марево. Заборона зображення живих істот. Безкінечність візерунків, поєднання різних матеріалів, яскраві кольори. Суцільний і впорядкований характер декорування.

Індія. Унікальне природне оточення, яскравість художньої культури. Давньоіндійське вчення про колір. Палітра: червоний, білий, чорний. Насичена колористика декоративного мистецтва. Культові споруди – синтез мистецтв. Буддійські печерні монастирі з домінуванням внутрішнього простору. Тьмяне освітлення, кольорові розписи і скульптури. В індуїстських храмах посилено значення фасадів. Монументальне домінування над оточенням., асиметрична композиція. Багатий скульптурний декор. Житлова архітектура відкритого типу, велика кількість білого кольору.

Японія. Горизонтальна композиція традиційної архітектури, нашарування дахів. Ідея єдності з природою, краса природних матеріалів. Інтер’єр – перетікання простору, ширми, відкритість назовні, лаконічність.

Китай. Цільність і традиційність культури. Символізація художніх форм і кольорів. Архітектурні ансамблі – принципи контрасту і співзвуччя, без акцентованого центру, просторова асиметрія, втілення постійного руху. Палацові комплекси значних розмірів, дерев’яні і цегляні пагоди. Матеріали: камінь, черепиця, цегла і дерево. Облицьовані каменем платформи, відкриті тераси, черепичний дах мали значну естетичну виразність. Тектонічність, велике значення орнаментації, деталей. Філософія єдності з природою – розвиток мистецтва ландшафтних садів, живописність архітектури. Золотисті, зелені і сині кольори глазурованої черепиці. Статуї Будди – приглушені кольори – коричнево-червоні, сіро-блакитні і сіро-зелені. Імператорський палац і храми у Пекіні. Монументальність, укрупнення масштабу, міць ритмічних і кольорових повторів. Яскравість, парадність. Активність поліхромії, орнаментальних мотивів.

Латинська Америка. Високорозвинута культура. Мистецтво ацтеків, майя. Монументальні культові споруди – пірамідальний об’єм на стилобаті, широкі сходи, верхній храм. Палаци і храми облицьовані тесаним каменем. Багате декорування – найбільш пишно прикрашено рельєфом верхню частину. Стіни фарбовані білим чи яскраво-червоним. Колірний контраст будівель з оточуючим середовищем. Монументальні скульптури також яскраво фарбовані (яскраво-червоні). Настінний розпис – чорні кольори на червоному фоні; чорна, рожева, червона і жовта фарби на вохряному фоні. Архітектурні комплекси Х-ХV ст. – суцільні мозаїчні фасади (маски, чудовиська, орнаменти).

Дата добавления: 2014-01-04