Способи розрахунку ВВП

Від результатів національного виробництва, які вимірюються за допомогою системи макроекономічних показників, залежить рівень життя в країні.

Л.8. Національна економіка і роль уряду у її функціонуванні.

Основним показником, який узагальнює результати функціонування національної економіки за певний період часу є валовий внутрішній продукт. Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це ринкова вартість усієї сукупності кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні за певний проміжок часу, як правило за рік.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) враховує вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених із ресурсів, розміщених у певній країні, незалежно від того, хто є їх власниками (громадяни цієї країни чи іноземці).

Валовий національний продукт (ВНП) враховує вартість річного обсягу кінцевих товарів та послуг, вироблених з ресурсів, які належать громадянам певної країни, незалежно від місця розташування цих ресурсів (у країні чи за кордоном).

Валовий внутрішній продукт можна виміряти двома способами:

1) За сумою видатків на придбаних товарів та послуг:

Y = С + І + G + Хn,

де V - валовий внутрішній продукт;

С - особисті споживчі видатки ( витрати домашніх господарств на різноманітні товари і послуги: на хліб, цукор, одяг, побутову техніку, комунальні послуги тощо);

І - валові приватні інвестиції (витрати підприємців на закупівлю машин, устаткування, будівництво, зміну запасів тощо);

G - державні видатки (усі витрати держави, пов’язані з безпосереднім виробництвом товарів та послуг). Трансфертні платежі (виплати безробітним, інвалідам, пенсіонерам) не включаються до складу ВВП;

Хn - чистий експорт, (витрати іноземців, різниця між експортом (товарами та послугами, які виробляються в одній країні і продаються в іншій) та імпортом (товарами і послугами, які купуються певною країною в інших країнах).

2) За сумою доходів, створених у процесі виробництва товарів та послуг:

Y = w + R + і + Р +А + Тn,

де Y - валовий внутрішній продукт;

w - заробітна плата (грошова винагорода за працю робітників, службовців, а також додаткові виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування тощо);

R - рентні платежі (доходи домашніх господарств від наданих в оренду землі, приміщень тощо);

і - процент (виплати з грошового доходу приватного бізнесу постачальникам грошового капіталу);

Р - прибуток (доход некорпоративного підприємницького сектору і валовий прибуток корпорацій: дивіденди, податок на доходи корпорацій, нерозподілений прибуток корпорацій);

А - амортизаційні відрахування (Амортизація - це відрахування на придбання інвестиційних товарів, які було спожито в процесі виробництва товарів та послуг на протязі поточного року);

Tn - непрямі податки (податки на товари і послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника: податок на додану вартість, акцизний збір, мито).

Слід враховувати, що відрахування на відновлення спожитого капіталу (А) і непрямі податки на бізнес (T_n) - це два види розподілу ВВП, не пов’язані з виплатою доходу.

Оскільки витрати одних економічних суб’єктів є водночас доходами інших, валовий національних продукт, розрахований за сумою видатків дорівнює валовому національному продукту, розрахованому за сумою доходів:

Дата добавления: 2014-01-04