Як писати історії для інтернету

Навігація

У газеті читач, вочевидь, розуміє, де він знаходиться — ближче до початку, середини чи кінця. Крім того, вигляд тексту й оформлення надають йому безліч підказок про те, наприклад, на яку сторінку газети він потрапив — комерційних новин чи репортажів. Дизай­нери газети також піклуються про те, щоб завдяки хорошій сис­темі дороговказів читач постійно уявляв собі «ману» газети. Щоб відтворити цей ефект «віртуальної мапи» на сайті треба:

Орієнтувати читачів щодо масштабу, можливостей і структури сайта

Рубрикація (або, якщо сайт великий, її узагальнений варіант) має бути видимою чи доступною на кожній сторінці. Намагайтесь та­кож показувати графічними засобами, в якому місці всього сайта читач наразі перебуває. Це можна зробити різними способами: від підсвічування назви відповідного розділу до зображення маленької мапи. А коли стаття чи репортаж займає кілька сторінок, указуйте номер сторінки бажано якось так: «2 з 4» абощо.

Скоротити користувачу шлях від А до Б чи Я, якщо йому туди потрібно

Покажіть користувачу простий спосіб повертатись назад до пов­ного головного рубрикатора, а на довгих сторінках — простий шлях повернення вгору чи вниз на сторінці. На сторінках з довгими списками використовуйте абетку, як засіб швидкого переміщення до потрібної частини. Покрокове меню, яке займає небагато міс­ця і видає по кліку користувача повний індекс, чудовий інструмент доступу до повної карти сайта. Такого ж ефекту можна досягти за допомогою мишки, коли якась риса (часто індекс) з'являється внаслідок наведення курсору.

Виділити різні розділи сайту кольором або стилем

Погляньте на будь-яку солідну мережу метро. Вони розрізняють різні лінії за кольорами, позначають кольоровим кодом переходи між лініями і розміщують карти на кожній кожному вагоні.

Крім того, дослідіть інші сайти, щоб визначитись, що наслідувати, а чого уникати.

Чітке меню історій

Традиційно це заголовки, розташовані за вагомістю, датою чи те мою. Якщо ваші статті ще не розведені по категоріях, часто ко рисно буває розшифрувати, про що йдеться (наприклад, Росія економіка, вибори тощо), щоб «проштовхнути» заголовок: «Зло чин: шахрай обдурює банк». Зазвичай, заголовкам бракує інфор­мативності щодо теми чи змісту історії, хіба що їх пише справжній професіонал. Оглядовий абзац підзаголовком також корисний.

Найбільше свободи дає специфіка сайтів, завдяки якій ні довжина окремої історії, ні кількість сторінок тут не обмежуються. Вартість друку 50 і 5000 слів фактично не відрізняється; і відколи базовий стиль сайта запроваджений, байдуже, скільки сторінок друкувати — десять чи одну. Це відкриває кілька можливостей:

Розширена версія друкованої історії

1999 року газета «Верджиніан-Пайлот» (Virginian-Pilot) надру­кувала статтю Голі Гейзер на 2100 слів про «ганебне» становище з наданням допомоги психічнохворим і неповносправним у Вірд-жинії. Сайт газети вмістив версію статті на 3800 слів, детальнішу й доповнену довідковими врізками. Можна також дати додаткову інформацію про передісторію теми. Довгі історії можна розмісти­ти частинами на окремих сторінках. «Чикаго Трибюн» дає близько 500 слів на сторінку, хоча для дуже великих репортажів підійдуть і значно більші порції.

Врізки

У них подають глосарії, хронологічні таблиці, біографії ключових фігур, списки й таблиці (офіційні та створені журналістами) — все це для газети задовге.

Стенограма

На сайті можна розмістити також стенограми інтерв'ю та відкритих зібрань. В інтернет-версії газети «Сан-Сентінел» (Sun Sentinel), наприклад, футбольні фанати можуть прочитати стенограму прес-конференції тренера «Дельфінів» Джимі Джонсона.

Публікація матеріалів першоджерел

Найбільший успіх в історії інтернету мав звичайний текстовий файл без жодної графіки та прикрас. Це була публікація звіту Стара 11 вересня 1998 року. Близько 25000000 людей в усьому світі прочитали його в перші два дні, це перевищує загальний на­клад 50 найбільших американських щоденних газет. Користувачі «Америка онлайн» (AOL) завантажили загалом 10,1 мільйонів інтернет-годин за один лише день. Це показовий приклад голоду за повинними матеріалами з першоджерела. Небагато можна знайти офіційних звітів настільки ж пікантних, як звіт Стара, та на повин­них сайтах завжди має бути місце для урядових рішень, судових справ, порядків денних, протоколів, рапортів, листування, заяв, заявок на забудову та інших офіційних документів, які становлять загальний інтерес.

Гарячі історії

Пристосованість інтернету до постійного оновлення робить його ідеальним засобом інформування про великі сенсації. Один з ме­тодів полягає в тому, щоб не намагатися написати зв'язний звіт до закінчення події, натомість відкрити сторінку й почати наповнювати її шматками інформації кожні 5 — 15 хвилин. Це дає динамічну картину, яку або можна залишити в такому вигляді, як хронологіч ний звіт, або переробити на завершену історію пізніше. Спортивні події також можна висвітлювати в такий спосіб.

Дата добавления: 2014-01-04