Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тенденції розширення Європейського Союзу на Схід




Громадянство України.

Проблеми та перспективи входження України до ЄС.

Тенденції розширення Європейського Союзу на Схід.

План

Тема.Україна і світ.

Лекція № 8

Температури проростання і температурні оптимуми ґрунту

Теплофізичні властивості ґрунтів при різній шпаруватості і вологості

Теплофізичні властивості основних ґрунтових компонентів і ґрунтів

Природний об’єкт Теплопровідність λТ, мкал/(см·с·0С) Теплоємність об’ємна СV, кал/(см3·0С) Температуропровідність k, см2
Кварц   0,48 0,0438
Мінерали   0,48 0,0140
Органічні речовини 0,6 0,6 0,0010
Вода 1,37 1,0 0,0014
Лід 5,2 0,45 0,0116
Повітря 0,06 0,003 0,02
Ґрунт Шпаруватість, см3/см3 Вологість об’ємна, см3/см3 Теплопро-відність λТ, мкал/(см·с·0С) Теплоємність об’ємна СV, кал/(см3·0С) Температу-ропровідність k, см2
Піщаний ґрунт 0,4 0,0 0,7 0,288 0,0024
0,4 0,2 4,2 0,488 0,0086
0,4 0,4 5,2 0,688 0,0076
Глинистий ґрунт 0,4 0,0 0,6 0,288 0,0021
0,4 0,2 2,8 0,488 0,0057
0,4 0,4 3,8 0,688 0,0055
Торф 0,8 0,0 0,14 0,12 0,0012
0,8 0,4 0,7 0,52 0,0013
0,8 0,8 1,2 0,92 0,0013

для деяких рослин (за Ревутом, 1972)

Рослини Мінімальна температура проростання Температурний оптимум Сума середніх температур
Ячмінь, жито 1-5 22-30  
Пшениця, овес 1-5 25-31  
Соняшник 5-6 31-37  
Кукурудза, просо 3-10 37-44  
Бавовник, рис, арахіс 12-14 37-44 3000-4000

 

Мета: -визначити сутність понять «інтеграція», «інтеграційні про­цеси»; визначити місце України в інтеграційних процесах Європи;

- формувати почуття патріотизму та відповідальності за свою Батьківщину; виробляти певні позитивні цінності; виховувати почуття поваги і любові до державних символів, до культури і тра­дицій народів, що проживають на території України; виховувати почуття толерантності та патріотизму.

- формувати толерантне ставлення молоді до людей іншої нації, держави.

 

Інтеграція — поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Про­цес взаємозближення й утворення зв'язків.

Одним із найбільш значущих трансформаційних процесів після розпаду Радянського Союзу є розширення Європейського Союзу на схід. Цей процес створює абсолютно нову ситуацію на європейсько­му континенті і наближує кордони ЄС безпосередньо до України. Водночас цей процес складний і громіздкий, оскільки остання хви­ля охоплювала значну кількість держав. Отже, розглянемо основні аспекти та проблеми розширення ЄС на схід.

Спочатку (1952 р.) до Європейських Співтовариств входило шість країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція. Економічне піднесення Співтовариств, а разом з тим і зростання політичної ваги держав-членів підтвердили успішність інтеграційних процесів.

За часи свого існування ЄСпережило чотири хвилі розширення.

- 1973 року до них приєдналася Великобританія, Ірландія, Данія,

- 1981 р. — Греція,

- 1986 р. — Іспанія та Португалія,

- 1995 р. — Швеція, Фінляндія та Австрія.

Після розпуску Варшавського Договору та Ради Економічної Взаємодопомоги Європейський Союз вирішив переглянути свої від­носини з країнами Центрально-Східної Європи. Головну фінансово-технічну допомогу було надано Польщі та Угорщині, оскільки саме в цих державах найшвидше проводились економічні та політичні реформи, створювалося відкрите, ринково орієнтоване суспільство. Так ЄС розпочав підготовку до п'ятої хвилі розширення.

Наступним етапом було укладення угод про асоційоване членство між ЄС та державами-кандидатами: 1991 р. — з Польщею, Угорщи­ною та Чехословаччиною; 1993 р. — з Болгарією, Румунією та Сло­ваччиною; 1995 р. — з державами Прибалтики, 1996 р. — зі Словені­єю. Хоча ці угоди надають можливість у майбутньому у майбутньому стати повноправним членом ЄС, проте не гарантують його.

Враховуючи складну політичну обстановку в регіоні (війна в ко­лишній Югославії, загострення політичної ситуацій в Росії тощо), Європейська Рада на засіданні у Копенгагені (червень 1993 р.) при­йняла рішення про розширення членства. Також було затверджено критерії, яким повинна відповідати держава, щоб стати повноправ­ним членом ЄС.

1997 року на засіданні Європейської Ради в Люксембурзі при­йнято рішення розпочати переговори про вступ до ЄС із Польщею, Угорщиною, Естонією, Чехією, Словенією та Кіпром. На засіданні Європейської Ради в Гельсінкі (1999 р.) аналогічне рішення було прийняте стосовно Болгарії, балтійських держав, Румунії, Словач­чини, Мальти та Туреччини.

Протягом березня 2003 р. — лютого 2004 року до Євросоюзу вступило 10 нових членів. Із 2007 р. член­ства в ЄС набули Болгарія і Румунія.

Політики та дослідники вважають, що «ЄС ще ніколи не сто­яв перед перспективою такого дивовижного розширення...». Уні­кальність подій полягає в тому, що в разі зростання чисельності населення майже на чверть ВВП збільшується лише на 5 %, а дохід у розрахунку на душу населення становить 43 % середнього рівня ЄС. За відносно низького рівня економічного розвитку країн ЄС залишається недосконалою структура виробництва та зайнятості. Це свідчить про додаткове навантаження на бюджет ЄС. Трансфор­мація економік країн Центральної Європи, формування ринкових відносин та структур, подібних до європейських, дозволило забез­печити країнам стабільно високі темпи зростання макроекономічних показників. Внаслідок значного розширення до ЄС увійшли країни, які мають вдвічі-втричі нижчий рівень економічного роз­питку, проте відносно дешеві природні і трудові ресурси. Лише то­му старі члени Євросоюзу можуть витримувати конкуренцію з боку нових динамічних регіонів світу.

Проте площа всіх країн нової ЄС становить ли­ше 10 881,1 тис. км, а кількість населення близько 105 млн. осіб. Якщо порівняти ці показники з параметрами України, то стає зро­зумілим, що наша держава просто необхідна для формування по­вноцінної європейської інтеграційної системи.

Підбиваючи підсумки, можна зауважити, що оцінити наслідки розширення ЄС для країн Центральної Європи досить складно. Фа­хівці центру досліджень ім. О. Разумкова наголошують, що значних змін у східноєвропейських країнах унаслідок вступу до ЄС не варто сподіватися, оскільки очевидні економічні вигоди уже досягнуті.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1168; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.