Тема № 18

Організаційно - правове регулювання, господарської діяльності суб'єктів комерційної діяльності - це система зумовлених об'єктивним рівнем, розвитку суспільних відносин нормативних документів, що регулюють ці відносини.

Організаційно – правове регулювання взаємодії суб’єктів на оптовому ринку.

Раціональність встановлення, дієвість і ефективність комерційних зв'язків значною мірою залежить від організаційно-правового регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку.

Державне регулювання включає великий арсенал соціально-економічних заходів - затвердження правових основ ринкового механізму, що регламентують і ініціюють широке поле підприємницької діяльності, визначення і встановлення пріоритетів в розвитку народного господарства з одночасним впровадженням елементів пільгового оподаткування та інвестування науки, торгівлі, підприємств малого та середнього бізнесу, формування соціальних цінностей суспільства за рахунок регулювання діяльності фінансових, інвестиційних і трудових інститутів тощо.

Основними завдання такого регулювання є:

1. Забезпечення реальної рівноправності всіх суб'єктів комерційної діяльності незалежно від форм власності;

2. Надання їм повної свободи у виборі партнерів і економічних пріоритетів;

3. Створення умов для розвитку ринкової конкуренції і обмеження монополізму;

4. Стимулювання ділової ініціативи, розумного ризику, заохочення тих напрямів діяльності, які співпадають з економічними пріоритетами держави;

5. Забезпечення ефективного контролю за діяльністю суб'єктів
комерційної діяльності.

Разом з тим, здійснюючи організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів в процесі своєї господарської діяльності, держава не повинна переступати ту хистку межу, за якою руйнується суть ринку як сфери вільного товарообігу, стримувати розвиток підприємницької діяльності.

З метою формування в державі ринкових відносин в Україні прийнято цілу низку законів, що регулюють і регламентують товарно-грошові відносини. Зокрема, державне регулювання ринкової взаємодії суб'єктів комерційної діяльності на оптовому ринку з питань поставок товарів здійснюється на основі пакету законів: "Про підприємництво", "Про підприємства", "Про споживчу кооперацію", "Про товарну біржу", "Про обмеження монополізму" та інші. Концептуальна єдність цих актів забезпечує орієнтацію на встановлення в Україні дійсно ринкового механізму. Однак відносини суб'єктів ринку у сфері виробництва і поставок товарів мають суттєві особливості. Тому аспекти господарських відносин з приводу поставок товарів значною мірою відбиваються і регламентуються Цивільним кодексом Української РСР, "Положением о поставках товаров народного потребления", затвердженим в 1988 р.

В "Положений о поставках товаров народного потребления" викладено основні принципи побудови взаємовідносин між суб'єктами ринку з питань поставок товарів, зокрема:

- порядок формування господарських договорів;

- основний зміст та правові основи вирішення основних питань договору;

- форми організації укладання договорів поставки;

- порядок вирішення господарських спорів, пов'язаних з поставкою товарів, порядок розірвання договорів поставки товарів.

"Положение о поставках товаров народного потребления" безумовно втратило своє регулятивне значення, але оскільки законодавство України ще недостатньо досконале, воно може застосовуватися як консультативно-методичний документ з врахуванням реалій сьогодення.

Що стосується конкретних норм, то вони визначаються договорами та контрактами, які не повинні входити в протиріччя з чинним законодавством.

Крім того, діють і інші нормативні акти (Інструкції про порядок приймання товарів за кількістю та якістю тощо), що регулюють господарські взаємовідносини промисловості і торгівлі з питань закупівель, приймання і продажу товарів. Всі вони спрямовані на подальше вдосконалення регулювання відносин, що виникають між підприємствами під час поставок товарів народного споживання.

Дата добавления: 2014-01-04