Оцінка батька дочкою

Оцінка матері дочкою

Шкала позитивного інтересу

Позитивне відношення до дочки з боку матері, засноване на психологічному прийнятті, описується підлітками-дівчинками, як відношення до маленької дитини, що постійно вимагає уваги, турботи, допомоги, що сам по собі мало що може.

Такі матері часто схвалюють обіг за допомогою дочок у випадках сварок або яких-небудь утруднень, з одного боку, і обмеження самостійності - з іншої. Поряд із цим, дівчинки відзначають фактор потворствования, коли мати перебуває як би «на побегушках» і прагне задовольнити будь-яке бажання дочки.

Шкала директивности

Описуючи директивность своїх матерів, дівчинки-підлітки відзначали тверді контролі з їх боку, тенденцію до легкого застосування своєї влади, заснованої на амбіціях і не вітаючи при цьому вираження власної думки дочки. Такі матері більше покладаються на строгість покарання, уперто вважаючи, що вони «завжди праві, а діти ще занадто малі, щоб судити про цьому».

Шкала ворожості

Ворожість матерів їхніми дочками-підлітками описується як підозріле відношення до сімейного середовища й дистанція стосовно її членів (зокрема, до дітей). Підозріле поводження й відмова від соціальних норм приводять їх, як правило, до відгородженості й піднесення себе над іншими.

Шкала автономності

Автономність матерів виключає яку-небудь залежність від дитини, його стану, вимог. Заперечуються також які-небудь форми турботи й опіки стосовно дочок. Такі матері оцінюються підлітками як поблажливі, невимогливі. Вони практично не заохочують дітей, відносно рідко й мляво роблять зауваження, не обертають уваги на виховання.

Шкала непослідовності

Під непослідовністю виховної практики з боку матері дівчинки розуміють різку зміну стилю, прийомів, що представляють собою перехід від дуже строгого - до ліберального й, навпаки, перехід від психологічного прийняття дочки до емоційного її відкидання.

Шкала позитивного інтересу

Дочки описують позитивний інтерес батька як батьківську впевненість у собі, упевненість у тім, що не горезвісна батьківська строгостъ, а увага до підлітка, теплота й відкритість відносин між батьком і дочкою-підлітком є проявом щирого інтересу. Психологічне прийняття дочки характеризується відсутністю різких перепадів від уседозволеності до суворих покарань, тобто домінують теплі дружні відносини із чітким усвідомленням границь того, що можна й чого не можна.

Батьківські заборони ж у цьому випадку діють тільки на тлі батьківської любові.

Шкала директивности

Дівчинки-підлітки представляють директивность батька як образ «твердої чоловічої руки», готової те стиснутися в кулака, то вказати на її місце в суспільстві й, зокрема, у родині. Директивний батько як би направляє зростаючу дівчину на шлях щирий, змушуючи її підкорятися нормам і правилам поведінки, прийнятим у суспільстві й певній культурі, вкладаючи в її душу заповіді моралі.

Шкала ворожості

У цьому випадку мова йде про такий несприятливий тип батьківського відношення до дочки, як сполучення сверхтребовательности, орієнтованої на еталон «ідеальної дитини» і відповідної занадто твердої залежності, з одного боку, і емоційно-холодним, що відкидає відношенням - з іншої. Все це веде до порушень взаємин між батьком і дочкою-підлітком, що у свою чергу обумовлює підвищений рівень напруженості, нервозності й нестабільності підлітка.

Шкала автономності

Дівчинки-підлітки описують автономність батьків, як претензію на лідерство, причому лідерство недосяжне, недоступне для взаємодії з ним. Він представляється людиною відгородженим від проблем родини як би невидимою стіною, що існує паралельно з іншими членами родини. Батькові абсолютно однаково, що відбувається навколо, його дії найчастіше не погодяться з потребами й запитами близьких, інтереси яких повністю ігноруються.

Шкала непослідовності

Тут батько представляється людиною зовсім непередбаченим. З досить високим ступенем імовірності в його поводженні можуть проявлятися зовсім противоречаище один одному психологічні тенденції, причому амплітуда коливань - максимальна.

Таким чином, характерні розходження в оцінках виховної практики матерів і батьків дівчинками-підлітками виглядають у такий спосіб. При позитивному інтересі й психологічному прийнятті в матерів, на відміну від батьків, на перший план виступає довіра й подчиняемость. У батьків же домінує впевненість у собі й відсутність твердості, авторитарності у відносинах з дочкою, що виключає виховання за допомогою силового тиску. Директивность матерів заснована винятково на амбіційних претензіях до влади й твердого контролю за поводженням дочки, а директивность батьків поряд із цим, виражається ще й залежно від думки навколишніх і самозакоханості. При ворожості, емоційному відкиданні в матерів виявляється впертий конформізм і слабовільна залежність від думки навколишніх, що виходить із претензій батька на провідні позиції. У батьків же при ворожій виховній практиці стосовно дочки-підлітка на перший план виступає жорстокість і самоствердження владою й силою. Автономність із боку матерів відрізняється відсутністю добрих людських відносин і відгородженістю від проблем і інтересів дочки, а в батька автономність виражається в його беззастережному лідерстві в родині й у неприступності спілкування з ним для дочки. При непослідовній виховній практиці в контексті суперечливості проявів характеристики батьків і матерів представляються однаковими.

Розходження лише в таких тенденціях, як самодостатнє самоствердження з ворожою непримиренністю в батьків і підпорядкованістю й недовірою - у матерів.

Дата добавления: 2014-01-04