Розуміння батьками особливостей юнацького віку

Для цих цілей можна використати тестову методику, що заснована на поданнях про юнацьку психологію, розвинених у роботах Ж.Пиаже й И.С.Кону.

Зміст методики й результати її практичного застосування на вибірці педагогів середніх навчальних закладів викладені в кандидатській дисертації автора, захищеної в Ленінградському університеті в 1986 р.

Наведений тест призначений дати відповідь на питання: чи знають дорослі юнацьку психологію? Термін «дорослі» у цьому випадку використається у своєму широкому значенні. Під педагогами маються на увазі люди, що займаються виховною діяльністю й навчанням молоді у віці від 15 до 21 року.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ЮНАЦЬКУ ПСИХОЛОГІЮ?

Інструкція: «Пропонований Вашій увазі опросник містить висловлення, з кожним з яких Ви можете або погодитися, або не погодитися, або дати "нейтральний" відповідь.

Якщо Ви згодні з даним висловленням, то ліворуч, поруч із номером цього висловлення ставте знак"+"; якщо не згодні - знак "-"; якщо утрудняєтеся дати виразну відповідь - знак"?".

Примітка. У пропонованих висловленнях будуть зустрічатися слова: "діти", "юнака", "дорослі". Мається на увазі, що "діти" - це учні молодших класів середньої школи; "юнака" - молоді люди (обоего підлоги) у віці від 15 до 21 року; "дорослі" - люди у віці 25-45 років».

Зміст тесту

1. Поверховість - характерна риса юнаків.

2. У порівнянні з дорослими юнака більше схильні до теоретизування.

3. Якщо юнака думають більшою мірою про дійсний (про те, що вже є), то дорослі виносять на перший план можливе (те, що очікується в майбутньому).

4. Юнацькому віку властив категоричність суджень.

5. Дорослі в болыией ступеня, чим юнака, схильні до пошуку загальних принципів і законів поводження людей.

6. Юнаки схильні перебільшувати рівень своїх знань і переоцінювати свої розумові можливості.

7. До дітей більшою мірою, чим до юнаків, потрібний індивідуальний підхід у навчанні й вихованні.

8. Підвищена емоційна збудливість і емоційна напруженість - характерні риси юнацького віку.

9. Почуття гумору виникає й проявляється скоріше в дитячому, чим у юнацькому віці.

10. Діти більшою мірою, чим юнака, схильні до «дозвільного» розмовам і спорам про відвернені предмети.

11. Серед дорослих меланхоліки зустрічаються частіше, ніж серед юнаків.

12. У добутках художньої літератури юнаків більше цікавлять реальні вчинки й події, чим думки й почуття діючих осіб, пов'язані із цими вчинками й подіями.

13. Дітям більшою мірою, чим юнакам, властиво підкреслювати свої відмінності від інших людей.

14. «Почуття самітності» - характерне переживання юнацького віку.

15. Субьективная швидкість перебігу часу з віком помітно вповільнюється.

16. Особливості своєї зовнішності й свого фізичного розвитку більше хвилюють юнаків, чим дітей.

17. Почуття незадоволеності собою тим більшою мірою властиво юнакові, чим нижче рівень його інтелектуального розвитку.

18. Скарги на недостатньо розвинені вольові якості (на нестійкість, схильність впливам і т.п.) - характерна риса юнацької самооцінки.

19. Юнака цінують у педагогу його «людські якості» (сердечність, здатність до співпереживання й т.п.) вище, ніж його професійну компетентність.

20. Юнаки схильні висувати максималістські вимоги до колективу.

21. Юнака звичайно вище оцінюють ступінь свого контакту з педагогом, чим самі педагоги.

22. Труднощі комунікативного характеру в юнаків проявляються більшою мірою, чим у дітей і дорослих.

23. Юнаки звичайно більше цікавляться музикою, чим художньою літературою.

24. Прагнення привести своє життя у відповідність із тими або іншими правилами більшою мірою властиво дорослим, чим юнакам.

Дата_____________________Ф.И.О.__________________

Рік народження______________Посада й місце роботи.

Утворення_______________________________________

Ключ

№ питання	Відповідь	N° питання	Відповідь
	+		—
	+		+
	—		—
	+		+
	—		—
	+		+
	—		+
	+		+
	—		—
	—		+
	—		—
	-		-

Інструкція тесту допускає ставити «?» при відповіді на ті або інші питання (якщо вони викликають утруднення); такі відповіді інтерпретуються як незбіжні з «ключем».

При підрахунку результатів тестування за кожний співпадаючий з «ключем» відповідь випробуваному приписується 1 бал, за кожний незбіжний - 0 балів.

Отримані по кожному обстеженому тестові результати («сирі» одиниці) переводяться в стандартні (Т-единицы).

Таблиця перекладу «сирих» одиниць у стандартиые

«Сирі» одиниці	Т-одиниці	«Сирі» одиниці	Т-одиниці

Стандартні одиниці дозволяють говорити про три рівні знання юнацької психології випробуваними: низькому - менш 40 ст.од.; середньому - 40-60 і високому - більше 60 ст.од.

Випробувані із середнім рівнем знання юнацької психології найчастіше керуються повсякденним здоровим глуздом. Випробувані з високим рівнем знання юнацької психології, як правило, мають спеціальну підготовку, що виходить за рівень здорового глузду. Випробувані з низьким рівнем знання юнацької психології звичайно зв'язані помилковими «теоретичними» поданнями.

Приведемо їхні приклади. Заперечення схильності юнаків до теоретизування (питання 2) пов'язане з неправильним уявленням про те, що теоретизування - це «доросле» заняття. Це невірно тому, що не можна плутати «теоретизування» як схильність до міркувань на абстрактно-понятійному рівні (отражающая юнацький етап інтелектуального розвитку особистості) з побудовою наукових теорій і концепцій, що мають об'єктивну значимість.

Інше помилкове подання полягає в тім, що для дітей більшою мірою, чим для юнаків, потрібний індивідуальний підхід у навчанні й вихованні (питання 7). Воно обґрунтовувалося невірним трактуванням індивідуального підходу як «опіки» (юнака доросліше, ніж діти, тому їх потрібно менше опікувати).

Неправильний (стверджувальний) відповідь на питання 9 («Почуття гумору виникає скоріше в дитячому, чим у юнацькому віці») найчастіше зв'язувався з тією обставиною, що з дітьми, мол, частіше трапляються «забавні» ситуації. Очевидно, тут плутається зовнішній прояв (гумор з погляду зовнішнього спостерігача) і відповідна риса особистості.

Таким чином, важливий не тільки сам факт відповіді, але й підстави, по яких він був даний. Даний тест дозволяє визначити наявний рівень знання педагогами юнацької психології. Виявлення підстав неправильних відповідей дає можливість визначити конкретні напрямки їхнього навчання.

Дата добавления: 2014-01-04