Африканський культурний регіон

Індійський культурний регіон.

Територія – Індія, культури сателіти (супутники): Бірма, Шрі-Ланка… територіально – найменший, а демографічно – 2 місце. Індійський регіон як географічне поняття охоплює територію півострова Індостан.

У формуванні історико-культурної спільності регіону брали участь такі народи, як дравіди, арії (індоарії), перси, греки, саки, араби та ін. Тому населення сучасного індійського культурного регіону — це нащадки різних історико-культурних груп, які настільки змішались одні з одними, неможливо визначити, де закінчується ареал одного, а де бере початок інший.

Регіональна мова – полімовність. 17 регіональних мов. Офіційною мовою Союзу буде хінді з використанням письма деванагарі. Ні Конституція ні законодавство Індії не визначає державної мови. Конституція визнає англійську мову як допоміжну офіційну мову. Бенгалі, Урду,Санскрит.

Релігія – індуїзм, буддизм, джайнізм та сикхізм. Більше 800 мільйонів індійців (80,5%) є індуістами. Решта населення відноситься до релігійних груп: мусульман (13,4%), християн (2,3%), сикхів (1,9%), буддистів (0,8%), джайністів (0,4%), євреїв, зороастрійців, та послідовників бахаїзму та ін

Основні цінності знайшли відображення в головних релігійно-філософських вченнях:

- орієнтація на подолання страждань шляхом самовдосконалення;

- прагнення до самореалізації людини через заперечення своєї емпіричної природи і злиття зі світовим духом;

- вимога доброзичливого ставлення до всього живого і неспри-чинення йому шкоди ("ахімса"); це пов'язано з ідеєю єдності життя в усіх його проявах, що реалізується у вічному круговороті переселення душ; ця настанова набула особливого звучання в умовах сучасної екологічної кризи;

- дотримання таких моральних принципів, як правдивість, благочестя, щедрість, відмова від грубості, заздрощів, гніву, ненависті, помірність і стриманість в усьому, ненасильство, покора, терпимість в спілкуванні з людьми.

Територія – Структура культурно-історичних зон

1. Північ тропічної Африки - Судан

2. Басейн річки Конго - 3аїр, ЦАР, Камерун Гвінея, Габон, Конго

3. Східна Африка - Ефіопія, Джибутті, Сомалі, Кенія, Уганда, Руанда, Бурунді, Танзанія, Замбія, Малаві

4. Південна Африка - Ангола, Мозамбік (південь), Зімбабве, Ботсвана, Намібія, ПАР, Свазіленд, Лесото

Регіональна мова – Мови населення Африки різноманітні і належать до багатьох окремих мовних сімей; деякі з них поширені на великих територіях і споріднені з іншими мовами, інші є локальними, малопоширеними. Прийнято вважати за основні такі мовні сім'ї (сім): семіто-хамітську, банту, манде (мандинго), суданську, нілотську, малайсько-полінезійську (мальгаську), індоєвропейську.

Релігія – синтез (симбіоз) язичницьких вірувань

В Африці розповсюджено кілька основних релігій. Більшість африканців сповідує християнство чи іслам, але багато хто практикує і традиційні африканські релігії, включаючи народні та синкретичні. Авраамічних релігій: Християнства, Ісламу, Іудаїзму; Дхармічні релігій: Буддизм, Індуїзм, Сикхизма; Традиційні релігії: християнсько-африканського культу.

Специфічне світовідчуття африканців виражається особливою системою цінностей:

- інтуїтивно-емоційним ставленням до світу; визначальною характеристикою традиційно-релігійної свідомості африканських народів є релігійно-міфологічна картина світу;

- злитність з природою, чуттєве єднання з нею; ідея життєвого начала, життєвої сили є домінуючою в традиційних африканських релігіях;

- велика сім'я, стосунки всередині якої базуються на кровних зв'язках, шлюбі, а також на ритуальних та містичних зв'язках; постійне відтворення з покоління в покоління у свідомості африканців уявлення про життєву силу стає основою формування ідеї безперервності життя і взаємозв'язку людей - живих і померлих - з божествами, духами, світом навколишньої природи.

Методологічними засадами виділення регіону стали географічні чинники (материк, що за величиною поступається лише Євразії), заселення негроїдною расою та особливості культурного розвитку, притаманні лише цьому соціокультурному утворенню. Науковці, які досліджують культурно-історичний розвиток африканських країн, відзначають дві його особливості:

1. - поширення зв'язків з народами інших регіонів та взаємопроникнення локальних культур народів Африки;

2. - строкатість культурних особливостей різних народів, які проживають на цій території, не гальмувала, а, навпаки, сприяла їх розвитку, оскільки межові зв'язки з іншими народами стимулювали проникнення нової для африканців культури в центр континенту.

Дата добавления: 2014-01-04