Операції із застосуванням платіжних карток та порядок їх еквайрингу

Еквайринг у межах України здійснюється виключно юридичними особами-резидентами, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи.

Обслуговування торговців і виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені між торговцями і клієнтами із застосуванням платіжних карток, еквайр проводить на підставі договору. Цей договір надає право торговцю приймати до оплати платіжні картки відповідної платіжної системи з дотриманням її правил та виконувати інші операції, визначені договором. Договір не повинен містити обмежень щодо приймання платіжних карток інших емітентів та інших платіжних систем.

В місцях, де здійснюються операції із застосуванням платіжних карток має розміщуватися зображення торгівельної марки платіжної системи.

На підставі ліцензії або договору з платіжною організацією відповідної платіжної системи технічні еквайри (еквайрінгові компанії) можуть створювати власні мережі терміналів та банкоматів, що обслуговують платіжні картки, та надавати торговцям (еквайрам) послуги щодо технологічного, інформаційного обслуговування операцій, які здійснені із застосуванням платіжних карток.

Якщо функції технічного еквайрингу виконує небанківська установа, то розрахунки з торговцями за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток, виконують банки – члени відповідної платіжної системи.

Технічний еквайринг здійснюється згідно з правилами платіжної системи та на підставі договорів, які укладені з платіжною організацією, членами та іншими учасниками відповідної платіжної системи.

Для забезпечення приймання платіжних карток торговці можуть за погодженням з еквайром самостійно придбавати платіжні термінали, імпринтери та інше обладнання, потрібне для обслуговування платіжних карток. Зазначене обладнання має відповідати технічним вимогам і вимогам безпеки, які встановлюються до такого обладнання еквайром та платіжною системою.

Клієнти та їх довірені особи застосовують платіжні картки відповідно до умов договору з емітентом як засіб для:

¾ безготівкової оплати за товари (послуги), у тому числі в системах електронної торгівлі (комерції);

¾ перерахування коштів із своїх картрахунків на інші власні рахунки та на рахунки інших осіб;

¾ одержання готівки в касах банків, інших фінансових установ, торговців і через банкомати.

Наперед оплачені платіжні картки застосовуються їх держателями для безготівкової оплати за товари (послуги) та одержання готівки. Забороняється здійснення інвестицій в Україну та за її межі за допомогою платіжних карток.

У межах України переказ коштів за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, здійснюється в гривнях. В іноземній валюті переказ коштів за такими операціями може здійснюватись лише між власними рахунками фізичних осіб, які відкриті банком-емітентом.

На території України дозволяється видача готівки в іноземній валюті через каси уповноважених банків-емітентів та їх агентів за картками клієнтів, яким емітенти відкрили картрахунки в іноземній валюті, а також через каси уповноважених банків-еквайрів і небанківських фінансових установ за платіжними картками, що емітовані нерезидентами.

Видача за платіжними картками готівки через банкомати в межах України здійснюється в гривнях, а через банкомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунку платіжної картки.

За здійснені операції банки отримують комісійну винагороду, порядок нарахування, сплати та розмір якої встановлюються банками та платіжною організацією відповідної платіжної системи, з урахуванням тарифів банку, правил платіжної системи та нормативно-правових актів НБУ.

Держателі корпоративних платіжних карток можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку в таких випадках:

– одержання готівки в гривнях для здійснення розрахунків, пов’язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами НБУ з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами-підприємцями;

– здійснення розрахунків у безготівковій формі в гривнях, пов’язаних із статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;

– одержання готівки в іноземній валюті за межами України та в установленому порядку на території України для оплати витрат на відрядження;

– здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, які пов’язані з витратами на відрядження та витратами представницького характеру, а також на оплату експлуатаційних витрат, пов’язаних з утриманням та перебуванням повітряних, морських, автотранспортних засобів за межами України у розмірах, установлених для вивезення готівкової іноземної валюти нормативно-правовими актами НБУ, що регулюють переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів і платіжних карток через митний кордон України.

Корпоративні платіжні картки не застосовуються для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, а також для здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами). Правилами платіжної системи можуть бути встановлені також інші обмеження щодо застосування корпоративних платіжних карток.

Кошти, які списані з картрахунку юридичної особи або фізичної особи-підприємця за операції, що здійснені з використанням корпоративних платіжних карток, вважаються виданими під звіт держателю платіжної картки. Ці кошти можуть бути використані виключно за цільовим призначенням. Використання коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами.

Повернення підзвітною особою клієнта невикористаних коштів і відшкодування власнику корпоративного картрахунку коштів, використаних понад установлені норми, здійснюються відповідно до чинного законодавства.

Залишки коштів на картрахунку, не використані за призначенням довіреною особою юридичної особи або фізичної особи-підприємця у визначені терміни, можуть бути за платіжним дорученням або меморіальним ордером (у разі довіреного списання коштів) повернені на рахунок, з якого вони були перераховані, або на інший рахунок клієнта.

Контроль за цільовим використанням коштів з корпоративних картрахунків здійснюється власниками цих рахунків.

Якщо довірені особи юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не мають корпоративних платіжних карток, то грошові аванси на відрядження їм можуть видаватися через особисті платіжні картки. Кошти, які зараховані на особистий картрахунок працівника, вважаються виданими йому під звіт. Використання коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами (у т.ч. документами за операціями із застосуванням платіжних карток).

Придбані із застосуванням платіжної картки товари можуть бути повернені особі, яка їх продала, згідно з правилами, установленими відповідними нормативно-правовими актами України.

Повернення коштів за повернений товар, недотриману (неякісну) послугу здійснюється шляхом їх зарахування на картрахунок у порядку, визначеному правилами платіжної системи, або готівкою, якщо це не суперечить правилам платіжної системи.

Держатель платіжної картки зобов’язаний використовувати її відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, не допускати використання платіжної картки особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Держатель платіжної картки зобов’язаний зберігати платіжну картку та інформацію, яка дає змогу користуватися нею (у тому числі ПІН-код), контролювати рух коштів за своїм картрахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися держателем.

Клієнт чи її держатель має негайно повідомити емітента (або визначену ним юридичну особу) про втрату платіжної картки в порядку, передбаченому договором. В іншому разі емітент не несе відповідальності за переказ коштів, ініційований за допомогою цієї платіжної картки, до отримання такого повідомлення, якщо інше не передбачено договором.

Емітент після отримання повідомлення (заяви) про втрату платіжної картки має ідентифікувати клієнта (держателя) і зафіксувати дату та час його звернення на умовах, передбачених договором. Порядок і строки подання повідомлення та встановлення картки в стоп-лист і її вилучення з нього встановлюються правилами платіжної системи та обумовлюються в договорі.

Емітент зобов’язаний не розкривати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати операції з використанням платіжної картки, нікому крім її держателя. Емітент зобов’язаний у внутрішніх актах визначити порядок отримання і фіксування повідомлень (заяв) від клієнтів про втрату, крадіжку, незаконне використання цих карток для зупинення здійснення операцій з їх використанням.

Емітент має право прийняти рішення про тимчасове призупинення здійснення операцій з використанням платіжної картки, а також про вилучення платіжної картки за наявності обставин, що можуть свідчити про неправомірне використання платіжної картки або її реквізитів, користування платіжною карткою не уповноваженою на це особою, в інших випадках, встановлених договором. Емітент зобов’язаний повідомити держателя платіжної картки про прийняте рішення в порядку, передбаченому договором.

Емітент після надходження від клієнта повідомлення про втрату платіжної картки зобов’язаний зупинити надання дозволу на проведення операцій з її застосуванням. Крім того, емітент має право в договорі встановити та використовувати ліміти (обмеження) на суми та кількість операцій з отримання готівки із застосуванням картки.

Платіжна організація (розрахунковий банк) має право ухвалити рішення про тимчасове призупинення здійснення операцій з використанням платіжних карток, емітованих певним емітентом, відповідно до правил платіжної системи. Порядок тимчасового призупинення здійснення операцій з використанням платіжної картки, а також її вилучення і повідомлення про це клієнта встановлюються правилами платіжної системи і договором про надання та використання платіжних карток.

Еквайр має право на строк, визначений правилами платіжної системи, призупинити надання послуг торговцю та вилучити обладнання для обслуговування платіжних карток і розірвати договір у разі неправомірного або непередбаченого договором використання торговцем чи третьою особою платіжних карток або їх реквізитів, платіжного термінала, імпринтера та іншого обладнання, наданого еквайром торговцю для обслуговування платіжних карток, та в інших випадках, передбачених правилами платіжної системи або умовами договору.

Еквайр не має права зобов’язувати торговця, а торговець не має права вимагати від держателя платіжної картки введення ПІН як засобу ідентифікації держателя, якщо це не передбачено правилами відповідної платіжної системи.

Підтвердження торговцем особи – держателя наперед оплаченої платіжної картки, який здійснює операцію з її застосуванням, виконується згідно з правилами відповідної платіжної системи шляхом підписання держателем сліпа, квитанції платіжного термінала та перевірки відповідності цього підпису його зразку на картці або введенням ПІН.

З’ясування особи – держателя наперед оплаченої платіжної картки в разі потреби (під час розгляду спорів, несправності чи виходу з ладу банкомата або неповернення ним картки тощо) може здійснюватися емітентом за номером чи іншими реквізитами платіжної картки, визначеними емітентом (правилами платіжної системи).

Операції з використанням платіжної картки торговець має здійснювати лише в присутності її держателя, якщо інше не узгоджено з держателем або передбачено правилами платіжної системи для окремих видів операцій. Якщо держатель картки ввів ПІН у процесі здійснення операції, то торговець не має права вимагати від нього підписання квитанції платіжного термінала, сліпа або будь-яких інших первинних документів, що підтверджують проведення операції, якщо інше не передбачено правилами платіжної системи.

Незалежно від платіжної схеми та типу (виду) платіжних карток на картрахунку може виникати заборгованість держателя платіжної картки перед банком-емітентом, що не була обумовлена договором і не є прогнозованою в розмірі та за часом виникнення.

Така заборгованість може виникати у разі:

¾ надходження до клірингу інформації про операцію, за якою еквайр (платіжна система) попередньо в установлений платіжною системою термін не надіслав емітенту платіжне повідомлення;

¾ надходження до клірингу інформації про операцію, за якою еквайр (платіжна система) попередньо надіслав емітенту платіжне повідомлення, але відповідна сума не була блокована на картрахунку клієнта для забезпечення його зобов’язань за здійсненою операцією або така сума була розблокована до надходження з платіжної системи інформації за результатами клірингу;

¾ зміни курсів валют і надходження до клірингу інформації про операцію в іноземній валюті в сумі більшій, ніж та, яку еквайр попередньо надіслав емітенту в платіжному повідомленні і яку було блоковано на картрахунку клієнта для забезпечення його зобов’язання за здійсненою операцією;

¾ виникнення технічних помилок у роботі обладнання емітента, еквайра або процесингового центру та інших випадках.

Емітенти в договорі з клієнтом повинні передбачати порядок і строки погашення такої заборгованості. Створення резервів під цю заборгованість та її облік здійснюються відповідно до нормативно-правових актів НБУ.

У разі втрати, виходу з ладу платіжної картки або закінчення строку її дії, а також розірвання договору про надання та використання платіжних карток, залишок коштів на картрахунку на підставі заяви (доручення) власника рахунку перераховується на інші рахунки або видається готівкою з дотриманням термінів, установлених правилами відповідної платіжної системи та обумовлених у договорі між клієнтом і банком-емітентом.

Клієнти мають право без використання платіжної картки за своїм дорученням ініціювати переказ коштів з карткових рахунків із дотриманням установленого режиму їх використання та оформленням відповідних документів.

Документи за операціями із застосуванням платіжних карток та інші документи, що використовуються в платіжних системах для переказу коштів із застосуванням платіжних карток, можуть бути паперовими та електронними. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням платіжних карток і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог НБУ.

Операції держателів платіжних карток повинні виконуватися з оформленням документів за операціями із застосуванням платіжних карток на паперових носіях (сліп, квитанція платіжного термінала, чек банкомата тощо), що складаються за місцем проведення операції в такій кількості примірників, яка потрібна для всіх учасників розрахунків, та документів в електронній формі, передбачених правилами платіжних систем.

Паперовий документ за операцією із застосуванням платіжної картки може не оформлятися за місцем проведення операції, якщо розрахунки за товари (послуги) здійснюються держателями платіжних карток на великі суми в місцях масового обслуговування населення, які вимагають швидкого обслуговування (транспорт, телефонний зв'язок тощо). Під час проведення розрахунків у системах електронної торгівлі (комерції) допускається формування в електронній формі квитанції платіжного термінала за умови доставки його клієнту.

Чек банкомата друкується і надається держателю платіжної картки за його вимогою. У разі застосування банкоматів у внутрішньобанківських системах автоматизації касових операцій чек банкомата може не видаватися. У такому разі обов’язково з періодичністю, визначеною у договорі між клієнтом і банком, клієнту надається виписка за операціями, які здійснені через банкомат.

Сліп, квитанція платіжного термінала, чек банкомата мають статус первинного документа клієнта.

Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток із застосуванням імпринтерів, повинні виконуватися з оформленням сліпа, форма якого визначається платіжною системою. В узгоджені терміни сліпи передаються еквайру для формування й направлення до процесингового центру або розрахункового банку платіжних повідомлень для оброблення та виконання на їх підставі розрахунків за виконані операції.

Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток із застосуванням платіжних терміналів, повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала. У цьому разі платіжне повідомлення формується платіжним терміналом і може бути передане еквайру в процесі авторизації або збережене в пам’яті термінала у формі журналу (реєстру) платіжних повідомлень, який передається еквайру в узгоджені терміни для подальшого направлення до процесингового центру чи розрахункового банку.

Форми документів з операціями із застосуванням платіжних карток установлюються правилами платіжних систем і повинні містити певні обов’язкові реквізити.

Сліп, квитанція платіжного термінала, що складаються торговцями, повинні включати такі обов’язкові реквізити:

– ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

– дату здійснення операції;

– вид операції (купівля, повернення тощо);

– суму операції в гривні;

– реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи);

– код авторизації або інший код що ідентифікує операцію в платіжній системі;

– підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи);

– підпис держателя платіжної картки (у разі оформлення сліпа – обов’язково, а в разі оформлення квитанції платіжного термінала – якщо це передбачено правилами платіжної системи).

Чек банкомата повинен включати такі обовязкові реквізити:

– ідентифікатор банку або інші реквізити, що дають змогу його ідентифікувати;

– номер банкомата;

– дату здійснення операції;

– суму та валюту операції;

– реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи);

– код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі.

Правилами платіжних систем можуть бути передбачені також інші додаткові реквізити документів за операціями із застосуванням платіжних карток.

Емітенти платіжних карток зобов’язані в порядку та строки, визначені договором, надавати клієнтам виписки про рух коштів на їх картрахунках за операціями, що виконані клієнтами та їх довіреними особами. Така виписка може надаватися клієнту безпосередньо в банку, надсилатися поштою, у вигляді текстового повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо.

Контроль за діяльністю банків щодо виконання операцій емісії та еквайрингу платіжних карток Здійснює НБУ. За діяльністю торговців, фінансових установ, технічних еквайрів, яка пов’язана із застосуванням платіжних карток, а також за цільовим використанням коштів суб’єктами господарювання та бюджетними установами.

Запитання для самоперевірки:

1. Що таке платіжна карта? Які переваги та недоліки її використання?

2. Які види БПК Ви знаєте? Охарактеризуйте їх.

3. Що таке платіжна система? Які види платіжних систем Ви знаєте?

4. Порядок отримання банківської платіжної карти.

5. Які операції можна здійснювати за допомогою БПК.

6. Що таке корпоративна БПК та в яких випадках вона використовується?

Тестові завдання:

1. Спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, має загальну назву:

а) платіжна картка; б) корпоративна картка; в) кредитна картка; г) вірна відповідь відсутня.

2. Для здійснення емісії та еквайрингу платіжних карток, призначених для застосування в Україні, банки можуть створювати:

а) внутрішньодержавні одноемітентні платіжні системи; б) міжнародні платіжні системи; в) внутрішньодержавні багатоемітентні платіжні системи; г) всі відповіді вірні.

3. Юридична особа, яка здійснює діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів (платіжних карток) – це:

а) еквайр; б) емітент; в) спеціальна платіжна система; г) правильна відповідь відсутня.

4. Юридична особа, яка є членом платіжної системи та здійснює операції з випуску спеціальних платіжних засобів певної платіжної системи – це:

а) еквайр; б) емітент; в) спеціальна платіжна система; г) правильна відповідь відсутня.

5. В залежності від платіжної системи платіжні картки поділяються на:

а) дебетові та кредитні; б) внутрішньодержавні та міжнародні; в) корпоративні та приватних осіб.

6. Які види пластикових карток розрізняють в залежності від їх функціонального призначення?

а) “стандартні”, “золоті”, “платинові”; б) кредитні, дебетові; в) банківські, небанківських установ; г) з магнітною смугою, з мікросхемою (“смарт-картка”); д) корпоративні, приватних осіб.

7. За типом носія інформації пластикові картки бувають:

а) “стандартні”, “золоті”, “платинові”; б) кредитні, дебетові; в) банківські, небанківських установ; г) з магнітною смугою, з мікросхемою (“старт-картка”); д) корпоративні, приватних осіб.

8. За видом власності пластикові картки бувають:

а) “стандартні”, “золоті”, “платинові”; б) кредитні, дебетові; в) банківські, небанківських установ; г) з магнітною смугою, з мікросхемою (“старт-картка”); д) корпоративні, приватних осіб.

9. Платіжні картки, які випускаються та розповсюджуються небанківськими фінансовими установами та підтверджують право пред’явника одержати знижки або певні послуги від таких установ, називаються:

а) віртуальні картки; б) дисконтні картки; в) міжнародні картки; г) корпоративні картки; д) “стандартні” картки; е) кредитні картки.

10. Схема розрахунків платіжними картками, яка передбачає здійснення клієнтом операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, або за рахунок коштів клієнта за наперед оплаченою платіжною карткою має назву:

а) дебетова схема; б) кредитна схема; в) дебетово-кредитна схема.

Використана та рекомендована література:

1. Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001, №2346-ІІІ // zakon.rada.gov.ua

2. Положення НБУ “Про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням”, від 19.04,2005, №137 // zakon.rada.gov.ua

3. Банківські операції: Підручник – 3-ге вид., перероб. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. А.М. Мороза – К.: КНЕУ, 2008. –608 с.

4. Ільницька Н. Аналіз світового ринку електронних грошей / Н. Ільницька // Вісник НБУ. – 2010. – № 5. – С. 31.

5. Кірєєва К. Необхідність створення Єдиного національного платіжного простору в Україні / К. Кірєєва // Вісник НБУ. – 2010. – № 9. – С. 21.

6. Лапко Н. Система електронних платежів НБУ у 2009 році / Н. Лапко // Вісник НБУ. – 2010. – № 2. – С. 29.

7. Лук’янов В. Розвиток міжнародних платіжно-розрахункових відносин та їх вплив на платіжні системи в Україні / В. Лук’янов // Банківська справа. – 2010. – № 2-3. – С. 86-94.

8. Марченко В. Статистичний аналіз ринку банківських платіжних карток в Україні у контексті країн із розвинутими картковими ринками / В. Марченко, Р. Капралов // Вісник НБУ. – 2010. – № 5. – С. 44.

[1] Валентинова Т. Платіжна картка: сучасний електронний гаманець // Все про бухгалтерський облік. – 2006. - № 39 (1193). – С. 33-36.

Дата добавления: 2014-01-04