Диференціація освіти

Значення міжпредметних зв'язків. Найважливіший компонент нормативної педагогічної документації — навчальний план.

Предметна побудова навчального плану впливає на формування у свідомості учня знань, навичок та вмінь, отриманих при вивченні різних предметів. Тому великого значення набуває розвиток міжпредметних зв'язків, які сприяють:

§ формуванню цілісного погляду на світ;

§ з'ясуванню ролі й місця різних наук у загальному про цесі пізнання.

Необхідно, щоб та чи інша дисципліна вчасно формувала в учнів знання і навички, які покладено в основу вивчення інших дисциплін, а також робила це вивчення більш усвідомленим і глибоким. Нині міжпредметними зв'язками дедалі частіше називають шлях до побудови цілісної системи навчання в загальноосвітній школі. У багатьох країнах намагаються створити саме таку систему.

Набір навчальних предметів у початковій школі відносно стабільний, і національні відмінності тут незначні, як-от:

§ у всіх країнах головним завданням вважається формування міцних навичок читання, письма і лічби (на це витрачається понад половина всього навчального часу);

§ діти вивчають елементарні курси природознавства, суспільствознавства, історії і географії, причому основна увага спрямовується на вивчення рідного краю;

§ більш-менш докладно представлені у навчальних планах предмети естетичного циклу, заняття з ручної праці, фізкультура.

§ У багатьох випадках враховується національна специфіка. Наприклад:

§ у початкових школах Японії особливу увагу приділяють естетичному вихованню, і предмети цього циклу посідають у навчальному плані значне місце порівняно з іншими країнами світу;

§ у початкових школах Індії трудовому навчанню відводить ся 20 % усього навчального часу, тобто більше, ніж будь-якій іншій дисципліні;

§ у початкових школах деяких країн Західної Європи інтенсивно впроваджується регулярне вивчення іноземної мови.

Зміст навчання в неповній середній школі. Порівняльний аналіз навчальних планів неповних середніх шкіл різних країн вказує на значну подібність у доборі дисциплін, а саме:

§ навчальні плани охоплюють гуманітарні та природничо-математичні дисципліни, предмети естетичного циклу, фізичне виховання;

§ зміст навчання більшості країн орієнтований переважно на базову загальноосвітню підготовку.

Неповна середня школа — перший цикл середньої освіти — має уніфіковану структуру й у більшості країн не поділяється на секції або потоки.

Зміст навчання в загальноосвітній середній школі. У старших класах середніх шкіл багатьох країн диференціація навчання здійснюється за такими принципами:

ü наявність стаціонарних відділень і секцій, в яких заняття побудовані відповідно до навчальних планів і програм, уведе них саме для цього профілю навчання, і є обов'язковими для всіх учнів, які його обрали. Факультативи і предмети на вибір виконують допоміжну функцію, їхня питома вага в загальному балансі навчального часу відносно невелика. Прикладом такої системи є трирічне навчання у французькому ліцеї (10 — 12-й роки навчання); стаціонарні відділення і секції з особливими навчальними планами і програмами у старших класах середніх шкіл Італії, Іспанії, Нідерландів, Данії, Ірану, Індії, Сирії, Аргентини та деяких інших країн;

ü учням пропонується широкий спектр елективних предметів, які виконують основну функцію у здійсненні спеціалізованого навчання. Така система характерна для середньої школи США. У старшій середній школі диференціація поглиблюється. Організовується низка навчальних профілів, які врешті-решт можна звести до двох типів — академічного і практичного, що мають принципово різні цільові настанови і реалізуються насамперед за допомогою системи елективних предметів. Учні академічних потоків здебільшого виходять із вимог вищих навчальних закладів і тому свої зусилля спрямовують на вивчення набору традиційних загальноосвітніх дисциплін — літератури, англійської та іноземної мов, математики, фізики, хімії, біології. Ті учні, які не орієнтуються на вступ до вищої школи, вибирають навчальні курси практичного циклу;

ü є країни, де в загальноосвітніх школах діє єдиний навчальний план, до якого включені предмети, обов'язкові для всіх учнів, їхньому вивченню відводиться основна частина навчального часу. Така система упродовж багатьох років функціонувала в Радянському Союзі. Диференціація має сприяти зростанню активності учнів у їхній навчальній діяльності, готувати їх до усвідомленого вибору майбутньої професії.

Деякі вчені з різних країн вважають поглиблену диференціацію навчання в середній школі важливою передумовою для ефективної підготовки майбутніх висококваліфікованих фахівців. Інші гадають, що тверда спеціалізація навчання в середній школі таїть небезпеку звуження інтересів і загального кругозору учнів, однобічності їхнього інтелектуального та емоційного розвитку; старші класи середньої школи фактично втрачають загальноосвітній характер.

Дата добавления: 2014-01-04