Учитель - головна фігура сучасної національної школи

Атестація педагогічних працівників.

Особливості діяльності класного керівника, соціального педагога, практичного психолога, педагога-організатора.

Педагогічні працівники, їх права та обов'язки.

Професійні якості педагога.

Учитель - головна фігура сучасної національної школи.

План.

ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ

НЕ 2.4.

ЛЕКЦІЯ № 8

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Основні поняття до теми: педагог, кваліфікаційна характеристика, професіограм вчителя, атестація, кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.

Основна:

1. Закон України «Про освіту»//Освіта.— 1995.— 15 серпня.

2. Національна доктрина розвитку освіти // Вип.: II Всеукраїнський з'їзд праців­ників освіти.— К., 2001.

3. Державна програма «Вчитель» // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України.—К., 2002—-№ 10.

4. Загвязинский В. И. Педагогическое творчество учителя.— М.: Педагогика, 1987.

5. Кічук Н. В. Формування творчої особистості вчителя.— К.: НДІП, 1991.

6. Кондратснков А. Е. Труд и талант учителя.— М.: Просвещение, 1989.

7. Мороз О, Г., Омеляненко В. Л. Перші кроки до майстерності.— К.: Знання, 1991.

8. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної се­редньої освіти // Сільська школа.— 2001.— Лютий.

9. Положення про загальноосвітні навчальні заклади // Освіта України.— 2000.— 1 вересня.

10. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України зі змінами і доповненнями // Директор школи.— 1999.— № 16 (64).

11. Проект Типового положення про атестацію педагогічних працівників // Управ­ління школою.— 2002.— № 8.

12. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України // Інформа­ційний збірник Міністерства освіти і науки України.—К., 1994.—№ 5—6.

Педагог — представник однієї з найбільш соціально значимих людських професій, праця якого спрямована на розвиток і формування людини. Формуючи людину як творця всіх матеріальних і духовних цінностей, учи­тель активно бере участь у розвитку виробничих сил суспільства, залучає молоде покоління до всіх досягнень світової культури та створює тим са­мим передумови дальшого прогресу людства.

Питання особистості вчителя, його суспільної місії завжди займали важливе місце в освітній політиці урядів, з новою силою вони виникали на поворотних етапах розвитку націй і держав. Невипадково урядом розроб­лена Державна програма «Вчитель». Доречно навести у зв'язку з цим слова академіка К. М. Ситника, який, розмірковуючи про майбутнє України, про суспільний прогрес, писав: «Головне — вчитель. Щаслива й багата та країна, де він справді найавторитетніший, де вчительство — справді краща частина нації, де той, хто став, приміром, найкращим фізиком-ученим, той стає вчителем фізики. Педагог повинен мати два таланти — до пізнан­ня взагалі й до розуміння душі людини. Це має бути людина, яка студен­том одержує найбільшу стипендію, а згодом — найвищу зарплату. Це — еліта нації, яку нація шанує і яка творить цю націю. Майбутнє моєї краї­ни — це вчитель» (Ситник К. М. Милосердя, доброта, вони ж з природи починаються // Рад. школа.— 1991.— № 5.— С. 9).

Оновлювана українська школа немислима без національного вихова­теля, вчителя, педагога, без національно свідомих керівників освітянської галузі, педагог — основна постать національно-культурного відродження України. Адже духовне й національне відродження школи залежить насам­перед від того, яким буде учитель, наскільки його особисті, професійні якості відповідають вимогам сьогодення, яку він займе позицію. Характер­ними рисами сучасного вчителя мають стати глибокі знання 186 Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом

спеціальності у поєднанні з методичною майстерністю, сучасне науково-педагогічне мислення, почуття нового, готовність до постійної самоосвіти. Вчителями в широкому розумінні слова називають тих, хто навчає мо­лоде покоління оволодівати знаннями, уміннями, навичками, забезпечує фізичний, інтелектуальний, соціальний та духовний розвиток. У вузькому значенні слова вчитель — це людина, яка одержала спеціальну підготовку та займається навчанням і вихованням учнів. Школа, педагог допомагають кожному учню так організувати своє життя, навчання, поведінку, багато­гранну діяльність, щоб він проймався народним світоглядом, українським патріотизмом, формував у собі гуманістичну спрямованість, моральну зрі­лість, громадянську позицію.

Систематична орієнтація на особистість учня, його національні та за­гальнолюдські якості — найважливіша особливість діяльності педагога. Сучасний педагог втілює в собі типові якості рідного народу: націо­нальний спосіб мислення, світогляд, характер і глибоку людяність. Він — високий взірець народної мудрості, духовності, які різноманітними шля­хами й засобами передаються дітям.

Успіх навчально-виховного процесу в національній системі виховання залежить від того, чи відмовиться педагог від стереотипів минулих часів, чи готовий він перейти до перебудови взаємовідносин на гуманістичній основі. На зміну педагогіці вимог, заборон та авторитарності має прийти педагогіка співробітництва та співдружності, народної виховної мудрості. Реальна дійсність вимагає позбутися звичних установок, шукати нові фор­ми спілкування як з учнями, так і з їх сім'ями.

У навчально-виховній роботі вчитель має повернутися до народної пе­дагогіки, глибоко вивчити її. Педагог повинен увібрати в себе народну культуру, щоб донести її цінність до свідомості кожного учня. Адже всі грані народної культури (традиції, звичаї, обряди, свята, різні види народ­ного мистецтва) виховують у вчителя національну самосвідомість.

Мова вчителя, збагачена яскравими народними висловами, зокрема прислів'ями, приказками, дає можливість показати учням різнобарвність народного фольклору.

Школярі вбачають у вчителеві особистість і сприймаються ним чере призму загальнолюдських цінностей. Великодушного, чуйного до чужого горя, справедливого вчителя учень приймає і відкриває йому своє серце Особиста чарівність, безпосередність, доброзичливість, привітність педа­гога викликають у дітей позитивні емоції, сприяють співпраці, співтворчості Зрозуміло, що вимоги до особистості вчителя національної школи, йо­го діяльності зростають. Але для того, щоб учитель став для учнів джере-

Педагогічні працівники загальноосвітнього навчального закладу 187

лом інтелектуальної, моральної, естетичної, фізичної, психологічної, емо­ційної культури, треба забезпечити соціальний і правовий захист учителя, пріоритетне зростання його заробітної плати, змінити систему підготовки й перепідготовки педагога-професіонала, здатного виконувати основну со­ціальну функцію — формування цілісної особистості громадянина України; матеріально стимулювати творчий доробок вчителя, його самовдоскона­лення; створити умови для ефективної професійної діяльності, забезпе­чення високого соціального статусу педагога в суспільстві.

Сучасний вчитель має бути в постійному пошуку. Дуже важливо, щоб діяльність педагога української школи була спрямована на легалізацію принципу гуманізації, який утверджує людину як найвищу соціальну цін­ність. Критерієм фахової підготовки має стати рівень загальної культури та специфічні педагогічні характеристики — розуміння принципу природо-відповідності, що враховує природні задатки дитини, закономірності її розвитку, добре володіння методикою, розуміння дитячої психології, опа­нування цілісного світобачення тощо.

Дата добавления: 2014-01-04