Езотеричні релігійні об’єднання

Охоплюють різноманітні течії, які, увібравши в себе езотеричні (грец. Esotricos – таємний, внутрішній) традиції різних епох і народів, доробки сучасних езотериків, сформували віру в існування надприродного світу, містичні уявлення про нього, магічні засоби спілкування з ним, підпорядкування його своїм інтересам. Більшість те­чій цього напряму виникли на межі XIX–XX ст. як опо­зиція традиційним східним релігіям. Їх засновники ствер­джують, що тільки вони дають надзвичайно глибокі, приховані від «непосвячених» позитивні знання про світ.

Братство Грааля. Виникло у Ні­меччині в 1928 р. Започаткувало його начебто явлене людству Одкровення Св. Грааля, яке отримав Абру-ру-шин (Оскар-Ернест Бернхарт, 1875–1914). У книзі «У світлі істини» він запропонував релігійне розуміння світобудо­ви, місця і призначення в ній людини, причин духовної смерті, способу переходу в стан апокаліпсису (одкровен­ня), характеру жіночого і чоловічого начал, їх ролі у тво­рінні тощо.

Метою руху є поширення істинного знання, розвиток самосвідомості, особистої відповідальності особи, одухотво­рення всіх здібностей людини.

Організаційно Братство Грааля виникло із зареєстро­ваного в 1932 р. у Берліні «Натурфілософського Союзу послідовників Грааля», поступово поширюючись в інших європейських країнах. Особливий розвиток рух отримав у 1950 р. з утворенням Міжнародного фонду Одкровення Грааля. Братство має свої філії в більшості євро­пейських країн, США, Канаді, Австралії.

«Всесвітнє теософське товариство». Засноване у 1875 р. теософом, письменницею і мандрівницею Оленою Блаватською. Основи свого вчення Блаватська виклала у багатотомній праці «Таємна доктрина», запропонувавши езотеричну систему знань про Всесвіт, що синтезувала буддизм, ламаїзм, індійський містицизм, кабалу, єгипетську та грецьку міфологію, спіритуалізм тощо.

Згідно з цією доктриною, Космос постає як надзвичайно складний живий організм із безмежною кількістю форм матерії та енергії. Всесвіт загалом і всі його частини народжуються, живуть, відтворюють себе і вмирають на зразок будь-якої живої істоти.

Життя підпорядковане дії основних законів – дхарми і карми. Будь-яка спроба відхилення від цих законів супроводжується стражданнями. Блаватська – пантеїст. Тобто для неї не існує особливого Бога. Бог є недосяжною Таїною. Однак його містичне сприйняття глибоко притаманне людині. Що більше пробуджується духовність людини, то більше вона стає причетною до божественної сутності. Втрата ж здатності сприймати Божественне приводить людину до стану духовного заціпеніння.

«Агні-йога» (Жива етика). Її засновником був Микола Реріх (1874–1947). Центральною ідеєю Живої етики є ідея визначення свого місця у процесі протиборства нового і старого світів, великого двобою сил світла і темряви. Аби жити за законами Живої етики, необхідно позбутися усіх негативних рис та звичок (неосвіченості, страху, брехні, лицемірства, користолюбства, пияцтва, паління та сварливості); дотримуватися основоположного принципу – любові як джерела гармонійного розвитку світу; відмовитися від багатьох надмірностей і присвятити своє життя праці заради Світла.

Особливого значення Жива етика надає вивченню сил природи та їхнього впливу на людину. Природа тлумачиться як синонім Абсолюту, серце гармонії і радості.

Особливого розвитку рух отримав у 70-х рр. ХХ ст. в Росії, що увінчалося створенням Московського міжнародного центру Реріхів, до якого через деякий час приєдналися гуртки та товариства реріхівців з інших республік колишнього СРСР. Але вже у 1991 р. зі смертю останнього сина Еріха Святослава єдиний центр розколовся. На сьогодні в Україні існує кілька паралельних реріхівських товариств, які пропагують основоположні ідеї Живої етики.

Дата добавления: 2014-01-04