Які галузі Українського бізнесу найбільш конкурентні на міжнародних ринках

Чи в Україні є зареєстровані ТНК

Україна в системі глобального бізнесу

Знайти самостійно:

3. Приклади Українських компанії, які здійснюють міжнародний бізнес у певній з форм (експорт, спільне підприємництво, франчайзинг, тощо)

Цілеспрямоване формування потужних вітчизняних транснаціональних корпоративних структур в економіці України має стати головною ціллю стратегії інтернаціоналізації української економіки.

Україна зараз не в змозі забезпечити прискорений розвиток технологій і високотехнологічних галузей, оскільки параметри її інноваційно-технологічного розвитку вже давно перебувають за межами граничних інтервалів. На жаль, протягом усього періоду існування України як самостійної держави спостерігається нееквівалентний зовнішньоекономічний обмін, залежність від багатьох зовнішніх факторів, виконання функції постачальника природного сировини й робочої сили для ТНК і розвинених країн, які концентрують глобальний інтелектуальний потенціал. В Україні, як завжди, маємо стратегічні дії й "правильні пріоритети" тільки на папері, а на практиці - гасіння пожежі, оскільки й до цього часу не створений запас міцності економіки у формі арсеналу технологій, як проривних – для закріплення на зовнішніх ринках, так і технологій масового споживання - для розвитку внутрішнього ринку. А невміння скористатися потужним вітчизняним науково-технологічним потенціалом свідчить про нестачу організаційного ресурсу й, відповідно, організаційних інновацій. На нашу думку, саме останнє твердження дає підстави говорити про упущені можливості, зневага якими не тільки викликало

важкий "варіант кризи", але й збільшило розрив із провідними країнами світу. Так, сума державного боргу України за IV кв. 2008 р. - і півріччя 2009 р. збільшилася на 1,6 млрд. дол. США, або на 135,8 млрд. грн. У відносних величинах державний борг України збільшився з 12,4% ВВП наприкінці 2007 р. до 20% ВВП наприкінці 2008 р. і до 27% ВВП за станом на 31.07.2009 г. За підсумками 2009 р. сума державного боргу України може збільшитися до 38-40% ВВП. Витрати бюджету на погашення й обслуговування державного боргу України суттєво збільшаться в 2012-2013 г.г. Лише по кредитам МВФ у цей період необхідно буде виплачувати суми, еквівалентні 12-25% валових міжнародних резервів України. Тягар зовнішнього боргу є більш важким, ніж тягар внутрішнього боргу. Для покриття зовнішнього боргу країні потрібно іноземна валюта, для одержання якої необхідно скорочувати імпорт і збільшувати експорт, при цьому виторг іде не на розвиток економіки, а на погашення боргу, що сповільнює темпи економічного росту й знижує рівень життя. В умовах найжорстокішої світовий конкуренції для підвищення валютної виручки Україні необхідно звернути своє увага на розвиток її ключових галузей, які займають левову частку в структурі ВВП і можуть дозволити поліпшити економіку держави. Мова йде про промисловість, сільському господарстві й транспорті. До основних конкурентним перевагам промисловості України слід віднести:

1) природно-географічні:

- наявність промислових запасів широкого спектра природних ресурсів - енергетичних (вугілля, уранова руда, газ) і неенергетичних (металеві руди, неметалічні корисні копалини - калійна й поварена сіль, глини й ін.);

- вигідне географічне розташування держави в просторі європейських і світових ринків і транспортних коридорів;

- досить розвинена й диверсифікована транспортна інфраструктура;

2) факторні:

- порівняно кваліфіковані й дисципліновані трудові ресурси;

- наявність налагоджених технологій в промисловому виробництві, яке базується переважно на вітчизняній сировинний базі (видобуток енергетичних і неенергетичних матеріалів, чорна металургія,

коксохімічне виробництво, виробництво хімічних добрив, харчова промисловість);

3) інноваційні:

- досить високий інноваційний і конкурентний потенціал окремих високотехнологічних видів промислової діяльності (авіа- і ракетобудування, суднобудування, атомна енергетика, енергомашинобудування, оборонна галузь);

- спрощений доступ до якісних і порівняно дешевим науково-технологічним розробкам вітчизняної науки в сфері інформаційно-комунікаційних, био- і нанотехнологій. Враховуючи сучасний стан національної промисловості, тенденції світового господарського розвитку й пріоритети внутрішньої соціально-економічної стратегії України об'єктивно необхідним є принципова зміна базових орієнтирів її позиціонування у світовому промисловому просторі в його двох основних вимірах - геоэкономическом і виробничо-ринковому.

Формат змін геоэкономического позиціонування національної промисловості у світовому економічному просторі, який динамічно розбудовується й структурно трансформується, характеризується у такий спосіб:

- поточне – переважно ідеологічно мотивована орієнтація на альтернативна присутність або в

євроатлантичному, або в пострадянському політико-економічному просторі (в залежності від поточної політичної кон'юнктури);

- перспективне – переважно економічно мотивована орієнтація на полицентрично політико-економічне простір з перспективами паритетного участі в міжнародному поділі праці й інтегрованих структурах, як розвинених традиційних промислових центрів (ЄС), так і нов, що динамічно розбудовуються (зокрема, БРИКС - Бразилия, Россия, Индия, Китай, Южно-Африканская Республика).

Ефективне міжнародне економічне співробітництво в виробничої, торговельної, фінансової, науково-технічної сферах здобуває імперативне значення на сучасному етапі й вимагає адекватної політико-економічної реакції держави.

Аналіз кон'юнктури й тенденцій розвитку найважливіших промислових ринків і оцінки потенціалу національного промислового виробництва з обліком існуючих і нових конкурентних переваг, які повинні бути сформовані, дають підстави для таких висновків щодо стратегічної траєкторії змін виробничо-ринкового позиціонування:

- поточне – спеціалізація переважно на виробництві сировинний продукції й конструкційних матеріалів низького ступеня переробки (для зовнішнього й внутрішнього ринків);

- перспективне - спеціалізація на виробництві для внутрішнього й зовнішнього ринків продукції окремих наукомістких сегментів машинобудівної й оборонної галузей, серійної техніки нового покоління для агропромислового комплексу, високотехнологічних конструкційних матеріалів для промисловості й будівництва; збереження виробництва ресурсно-сировинної продукції переважно для внутрішньої промислової переробки.

За прогнозним даними першочергове подолання наслідків фінансово-економічної кризи відбудеться в розвинених європейських країнах. Значно пізніше, прогнозується економічний ріст в Україні. На цьому етапі Україна повинна використовувати всі переваги свого вигідного экономико- географічне положення й створити необхідні умови для залучення транзиту вантажів. Це дозволить одержати фінансові засобу, які на етапі зростання економіки необхідні для відновлення кількісних і якісних показників діяльності промислового комплексу (саме він повинен становити основу економічного росту економіки України). Умовами залучення транзиту вантажів повинні бути вартісні критерії і якість транспортних послуг.

Остання визначається критеріями: швидкість, пакет послуг, пропускна здатність, безпека вантажу. Це забезпечується: модернізацією споруджень МТК, скороченням контрольних процедур, створенням нових технологій організації руху поїздів, розвитком логістичних технологій, поліпшенням роботи дорожнього сервісу, удосконалюванням системи навігаційного забезпечення руху на маршрутах і ін.;

Висновок. Уповільнення кризових процесів в світовій економіці й перехід більшості країн - торговельних партнерів України до поступової макроекономічної стабілізації створили

умови для економічного росту в економіці України. Тим часом, головним джерелом економічного росту в Україні стали нагромадження запасів і зростаючий зовнішній попит на продукцію сировинних галузей.

Однак негативним моментом залишається зниження внеску в ріст ВВП конкурентноспособной як на світовому, так і на вітчизняному ринку високотехнологічної продукції реального сектору економіки України (зокрема промисловості).

Отже перед економічної політикою держави встає потребу трансформувати сприятливі для України в короткостроковому періоді зміни кон'юнктури зовнішніх ринків в основи довгострокової стабільності функціонування економіки. Слід пам'ятати, що сьогодні в глобальному, а тому нестабільному світі виживають ті, хто вишиковує самодостатню економіку, яка не залежала б від світових кризових явищ. Така економіка передбачає можливість самозабезпечування країни на 90-95%. Серед таких країн Китай, Бразилія, Індія, Ізраїль, Австралія, Іспанія, Германія (хоча вона перебуває в складі ЄС) і ряд інших. Навіть під час кризи темпи росту їх ВВП були зростаючі

Дата добавления: 2014-01-04