Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Характерні особливості МП та розвитку МВ на поч. ХІХ- поч. ХХ ст

І.І Лукащук про прогрес у розвитку МП під впливом Фр.бур.рев-ції: „Наполеон солдатским сапогом разтоптал благородные принципи революции”. Держави, проголошуючи їх, потім про те забували.

МП відображало реалії того часу, але протирічило самій ідеї права. На це звертали увагу мислителі того часу, оскільки воно расходилося з уявленнями про мораль та справедливість.

І.Фіхте писав: „Немає міжнародного права, яке б виправдовувало війну. Право – це мир... Навряд чи можна знайти що-небудь більш невдале, ніж поняття права війни”.

Стабілізувавшись після потрясінь періоду Французької революції 1789 р. і наполеонівських воєн, дипломатія Євро­пи перебувала у стані "європейського інтересу", який був позначений численними міжнародними конференціями та договорами. Вона була спрямована на утримання колоні­альних володінь і вихід на нові ринки. Суверенні та рівно­правні держави практикують збалансовану дипломатію. Це означає, що договори, які вони укладають, спрямовані на те, щоб уникнути явного протистояння.

Під впливом різних інтересів, які демонструють дипло­матії різних держав, самі ж держави намагаються створити міжнародні норми та інституції, потрібні для співробітниц­тва та підтримання тривалого миру. Унаслідок цих зусиль з'являються перші міжнародні організації, уповноважені керувати судноплавством на міжнародних річках. Окрім цього, розвиток техніки, зв'язку і торгівлі підготував шлях до утворення міжнародних адміністративних союзів. Серед них можна виділити Геодезичний союз (1864 р.), Міжна­родний телеграфний союз (1865 р.), Всесвітній поштовий союз (1874 р.), Бернське бюро з захисту творів літератури та мистецтв (1886 р.) тощо.

Були також укладені багатосторонні міжнародні догово­ри щодо статусу заток (Босфор і Дарданелли, Балтійська протока) та міжнародних каналів (Суецький, Панамський).

Поразка Наполеона у війні з Росією закінчилася створенням антинаполеонівської коаліції та скликанням Віденського конгресу, який привніс нові принципи та норми у міжнародно-правове спілкування.

Особливості розвитку МП у ХІХ ст.:

1) Суперечливтий та диспозитивний характер МП. Право надавало необмежений простір для відступу від його спільних норм шляхом згоди між окремими державами.

2) Розвивалося під впливом конгресів та конференцій.

ХІХ ст.. привнесло нові форми юридичної практики у МВ, які здійснювалися перш за все на Віденської (1814-1815 рр.), Парижської (1856 рр.), Берлінської (1878 г.), а також Гаазських мирних конференціях.

3) Нові принципи:

В 1815 р. на Венському конгресі Росія, Австрія, Пруссія підписали Акт про створення Священного союзу. Відкинувши принципи самовизначення, рівноправності, недоторканості, на перше місце був поставлений принцип легітимізму (лише законна дінастія була вправі займати престол), право активного втручання у внутрішні справи суверенних держав. Був створений союз міжнародних жандармів.

Панував принцип „свободи договорів” – договір з будь-яким змістом був правомочен.

4) кін ХІХ ст. – завершення розподілу світу між колоніальними державами. Колонія, полуколоніям і залежним державам були нав’язані кабальні договори (Китай поділений на сфери впливу) і вони стали об’єктом операцій колоніальних держав, з приводу яких заключалися різноманітні договори.

5) разом з тим підтримувалася доктрина „цивілізованих і нецивілізованих народів”

6) МП служило не всім і не всім однаково. Більша частина населення планети була відсторонена від МП. На поч. ХХ ст. британський юрист Г.Дженкінс писав: „Загальновизнано, що норми МП застосовуються тільки до христіянських країн в Європі і Америці”.

7) Договірне право:

У той же час у ХІХ ст.. відбуваються суттєві зміни у сфері права міжнародних договорів. Принцип «договорів необхідно дотримуватись» зобов’язує державу, а не тільки правителя. Основа договору – згода сторін, навіть війна не призводить до розриву усіх договірних відносин. Змінюються способи забезпечення договорів: відмирають клятви та інші, основний – міжнародно-правові гарантії як поручительство держав.

8) Право війни. В останню третину ХІХ ст. і поч. ХХ ст. ведучі європейські держави готувалися до війни через новий розподіл світу, стало відчуватися наближення великої війни. МП того часу давало широкі можливості для загострення сили, а війна вважалася законним засобом політики – правом війни.

· практика анексій (насильственній захват території)

· Кодифікація та гуманізація законів та звичаїв війни.

В 1899 р. За ініціативою Росії була скликана Гаагська мирна конференція. Росія запропонувала заморозити розміри озброєних сил та військового бюджету (саме Росія це відчувала дуже гостро). Але пропозиція Россії підтримки не отримала і ідея обмеження гонки озброєння (яка вперше з’являється у сфері МП, була оголошена саме Росією) провалилася. Замість неї була здійснена кодифікація законів і звичаїв війни.

9) Можна виділити основні тенденції у розвитку МП у др. пол. ХІХ ст.:

- З одного боку: інтеграційні процеси (створення союзов і договорів)

- З іншого боку: колоніалізм і мілітаризм.

10) Але прогрес у розвитку МП відчувався:

· створення нової системи МП-регулювання під впливом Віденського конгресу;

· МП стало необхідним регулятором значного об’єму міжнародних відносин;

· Накопичення солідної бази нормативного матеріалу (Декларації, інструкції, рішення конгресів)

· Розвиток старих та створення нових інститутів та галузей МП: морського міжнародного права (відміна каперства, формувався режим свободи торгового судоходства по міжнародним річкам Рейн, Дунай, Ельба – в Європі; Місісіпі і Св.Лаврентія – в Америці; Конго і Нігерії – В Африці), інституту визнання, гарантій, дипломатичного права.

· В др. пол. ХІХ ст. загострилося питання про правове регулювання міжнародного транспорту і зв’язку.

1874 р. – Акт про створення Всесвітнього поштового союзу, встановлено вільний транзіт листів і посилок через території учасників;

1875 р. – Конвенція про телеграфний союз

1890 р. – багатостороння залізнична конвенція

 

· зміни у національному праві, які закріплювали норми МП: привилеї іноземних дипломатів, встановили правовий режим іноземців

· розвиток доктрини МП.

Правове регулювання повільно виділялося у самостійний вид регулювання міжнародних відносин. Більшою частиною воно зливалося з іншими видами регулювання (політичним, релігійним, моральним). Механізм дії МП знаходився у початковому стані.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Влада, заснована на засадах примусу, - вплив через страх | Конгреси і конференції ХІХ ст. і МП
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 311; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.