Лекція 2.2 Графіки електричних навантажень і коефіцієнти, що характеризують режими роботи електроустановок

Контрольні запитання

1. Що входить у поняття рекреаційної географії?

2. Яка необхідна умова розвитку рекреаційного процесу?

3. Чи існують взаємозв’язки між поняттями “рекреаційна ємність” і “рекреаційне навантаження”?

4. Який вид рекреаційної діяльності, на Вашу думку, є наймасовішим у наш час?

5. Який вид рекреаційної діяльності завдає найбільшої шкоди навколишньому середовищу: регламентований чи самодіяльний? Чому?

6. Яким чином рекреація впливає на розвиток особистості?

7. Які особливості картографічного моделювання Ви можете назвати?

8. Яким чином можна характеризувати ТРС?

9. Назвіть основні принципи картографічного моделювання ТРС.

10. Для яких видів рекреаційної діяльності необхідна наявність карт?

Електричні навантаження промислових підприємств визначають вибір всіх елементів системи електропостачання: ліній електропередачі, районних трансформаторних підстанцій, живильних і розподільних мереж, заводських трансформаторних підстанцій і їх розподільних мереж. Тому правильне визначення електричних навантажень є вирішальним чинником при проектуванні і експлуатації електричних мереж.

Розрізняють наступні характерні графіки навантажень: добові (рис. 2.1, а) і річні (рис.2.1,б) графіки активного і реактивного навантаження по тривалості.

Рисунок 2.1 – Добові (а) і річні (б) графіки активного Р і

реактив­ного Q навантаження

Пікове навантаження (потужність) обумовлене піковим (пусковим) струмом і характеризується коефіцієнтом kпик =I_пик/I_ном .

Для побудови сумарного добового графіка навантаження (рис. 2.2) необхідно підрахувати навантаження споживачів підприємства Рt, втрати потужності в трансформаторах і мережі і потужність підстанції Рмакс.п/ст.

1— графіка підстанції; 2 — графік споживання; 3 — графік втрат

Рисунок 2.2 – Сумарний добовий графік навантаження промислового

підприємства

Дамо визначення основних величин і різних коефіцієнтів, вживаних при підрахунку навантажень.

Номінальна (встановлена) потужність електродвигунів тривалого режиму — паспортна потужність двигуна, позначена на заводській табличці. Для двигунів повторно-короткочасного режиму номінальна потужність приводиться до тривалого режиму (ПВ = 100%):

де р_П і ПВ_П — відповідно паспортна потужність і паспортна тривалість включення:

тут t _вкл, t _про — час включення і відключення; Т_ц — час циклу роботи механізму або установки.

Для зварювальних машин і трансформаторів електропечей номінальна потужність

де sn — паспортна потужність трансформатора і паспортні значення cos j_п і ПВ_П.

Коефіцієнти використання індивідуального k_и для одного або групового Ки для групи приймачів характеризують використання активної потужності і є відношенням середньої активної потужності одного р_см або групи Р_см приймачів за найбільш навантажену зміну до номінальної потужності Р_ном:

Для електроприймачів одного режиму роботи значення k_и і К_и збігаються. Для групи електроприймачів з різними режимами роботи груповий коефіцієнт використання

Середні значення коефіцієнтів використання К_и і коефіцієнтів потужності cosj, tg j для приймачів електроенергії різних режимів роботи приведені в таблиці 2.1. Коефіцієнт використання можна також визначити по технологічних коефіцієнтах роботи устаткування: коефіцієнтам включення k_вкл = t_вкл/T_ц і навантаження k_и=p_с/(k_вкл p_н)=k_и/k_вкл. Тоді для індивідуального і групового графіків навантаження

Коефіцієнт форми індивідуального і групового графіків навантаження — відношення ефективного навантаження до середнього навантаження:

Таблиця 2.1 – Середні значення коефіцієнтів

К_и і коефіцієнтів потужності cosj, tg j

Групи електроприймачів	Електроприймачі	Ки	cosj	tg j
Електродвигуни, добре завантаженні і безперервно працюючі	Вентилятори, насоси, ком-пресори, двигуни-генератори і т.п.	0,65	0,8	0,75
Електродвигуни мателообробних верстатів	Верстати універсального призначення (токарні, фрезе-рні, стругальні, свердлильні, довбальні і т.п.) Спеціалізовані верстати, верстати-автомати, агрегатні Механізми кузнечних цехів (кривошипні преси, ковочні машини, преси гарячого штампування і т.п.), ливарних цехів (очисні та галтовочні барабани, бігуни, шарові мельниці і т.п.) Автоматичні поточні лінії	0,14   0,22-0,25   0,25-0,35     0,60	0,6   0,65   0,65     0,70	1,33   1,17   1,17     1,00
Електродвигуни меха-нізмів безперервного транспорту	Транспортери, конвеєри, елеватори й зблоковані з ними механізми	0,60	0,70	1,00
Електродвигуни пов-торно-короткочасного ре-жиму роботи	Крани, кран-балки, тельфери і т.п. (механічні, зборочні та їм подібні цехи)	0,06	0,45	1,98
Електричні печі. Повер-хневе закалювання і високочастотний нагрів	Печі опору, нагрівальні апарати, вани, сушильні камери періодичної дії Печі опору безперервної дії, методичні, конвеєрні і штовхальні Індукційні печі низької частоти Індукційні печі високої частоти із власними двигун-генераторами	0,55     0,70     0,75   0,60	0,95     0,95     0,95   0,70	0,33     0,33     2,67   1,00
	Індукційні печі з лампови-ми генераторами Дугові плавильні печі	0,75   0,75	0,8   0,87	0,75   0,56
Електричне зварювання	Трансформатори дугового зварювання Апарати стикового, шовно-го і точеного зварювання, нагрівачі заклепок Однопостові зварювальні двигун-генератори Багатопостові зварювальні двигун-генератори	0,3   0,35     0,70   0,85	0,35   0,55     0,65   0,70	2,67   1,51     1,17   1,00
Електричне освітлення	Лампи накалювання Люмінесцентні лампи	0,85 0,85-0,9*	0,95	0,33
* При можливості відмикання встановленої потужності ламп

Коефіцієнт форми характеризує нерівномірність графіка в часі. При незмінному в часі навантаженні _Кф = 1.

Коефіцієнт попиту — відношення розрахункового максимального навантаження Р_макс до номінальної потужності Р_ном, де Р_макс = Р₃₀^:

Отже, коефіцієнт попиту безпосередньо пов'язує розрахункове максимальне навантаження з номінальною потужністю, не враховуючи при цьому форму графіка навантаження.

Як розрахункова максимальна активна потужність Р_макс=Р₃₀ приймається таке тривале 30-хвилинне навантаження, яке еквівалентне очікуваному навантаженню, що змінюється, по найбільш важкій тепловій дії, тобто по максимальній температурі або по тепловому зносу ізоляції провідника або трансформатора.

Час використання максимального навантаження Т_макс=w/р_макс, де W — кількість витраченої електроенергії (на добу, за рік), Р_макс — максимальне розрахункове навантаження (на добу, за рік).

Якщо відомі величини W,Т_макс, то можна визначити максимальне розрахункове навантаження: Р_макс=w/т_макс.

Витрата електроенергії за зміну Е_см, необхідний для підрахунку середньої потужності Рсм, визначається на підприємствах, що діють, за свідченнями лічильників за час найбільш завантаженої зміни Т_см. Цю ж величину можна також підрахувати по витратах електроенергії на одиницю питомої w_уд і проведеній продукції М_см за Т_см:

Тоді середня потужність

Окрім середніх навантажень для проектованих електричних мереж і установок необхідно знати максимальні навантаження для вибору електричних мереж по нагріву.

Коефіцієнт максимуму, що є відношенням розрахункового максимуму активного навантаження групи електроприймачів до середнього навантаження за найбільш навантажену зміну, служить для переходу від середнього навантаження до максимального:

Дата добавления: 2014-01-04