Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Виправлення помилок в облікових регістрах

Бухгалтерська звітність – це система взаємопов’язаних економічних показників, що характеризує результати діяльності підрозділів за певний час (добу, місяць, квартал, рік).

Види бухгалтерської звітності

 

Різноманітність завдань, що вирішуються окремими структурними підрозділами підприємства, визначає види бухгалтерської звітності.

В залежності від цілей управління бухгалтерська звітність поділяється на такі види:

інформаційну;

результативну про діяльність підрозділів, ділянок, робочих місць тощо;

результативну економічно-фінансову по визначених показниках діяльності.

Інформаційна звітність найчастіше складається на запит та використовується для прийняття рішень по подіях, що відбуваються.

Результативна звітність про діяльність окремих підрозділів, ділянок, робочих місць призначена для оцінки їх діяльності, забезпечує зв’язки між ними та є підставою для прийняття короткострокових управлінських рішень.

Рух робочих ресурсів, спостереження за чисельністю, кількістю явок робочих на місцях, неявками в розрізі причин, цілодобовими та внутрішніми простоями, відпрацьованими людиною або нормо-годинами проводять щоденно у табельній звітності.

Оперативне регулювання незавершеного виробництва, забезпечення контролю за наявністю та рухом деталей, напівфабрикатів, комплектуючих деталей здійснюється шляхом товарних балансів.

Формула балансу в найпростішій формі має вид:

Залишок на кінець періоду
Надійшло та оброблено
Залишок на початок періоду
Випущено з виробництва


+ = +

 

 

Використання обладнання в цехах віддзеркалюється у рапортах-звітах про обладнання за видами та причинами. За місяць ці дані узагальнюються в балансах часу роботи обладнання.

До енергобалансу включають дані про всі види енергії (газу, пару, теплоенергії, електроенергії).

З врахуванням специфіки технологічного стану, організації виробництва та управління цехами, відділами у звітності можуть бути встановлені такі показники як фондовіддача, коефіцієнт використання обладнання, трудомісткість, чисельність працюючих, ритмічність виробництва, втрати від браку тощо.

Результативна економічно-фінансова звітність по визначених показниках включає до себе інформацію трьох видів:

про фактичні результати;

про заплановані (нормативні, кошторисні) показники;

про причини відхилень фактичних від очікуваних результатів.

Форма звітності – контрольний звіт про виконання кошторису.

До бухгалтерської звітності відносяться облікові регістри: журнали та відомості, які містять узагальнені результати поточного обліку.

 

В процесі складання облікових регістрів можуть траплятися помилки такого характеру:

запис невірної суми;

запис в інший рядок;

запис в іншу аналітичну позицію (статтю);

невірне перенесення підсумків операцій за місяць з одних облікових регістрів в інші;

невірне перенесення сум журналів в Головну книгу, помилки в підрахунку в ній по кожному синтетичному рахунку.

Виявлені в первинних документах чи облікових регістрах помилки повинні бути виправлені одним з таких способів:

коректурним;

додаткового запису;

способом „сторно”.

Якщо помилку було виявлено у роздроблювальних облікових регістрах, а також у поточних записах журналів (у всіх випадках до донесення підсумків в журнали), виправлення проводяться способом коректури, тобто шляхом закреслювання помилкового запису однією рискою з відповідним застереженням вірного запису.

Якщо помилку виявлено в журналі після підведення в ньому підсумків, але підсумки не були занесені до Головної книги, то виправлення шляхом коректури забороняється. Таке виправлення виконується спеціальним записом у вільному рядку нижче підсумку у відповідній графі. В залежності від характеру помилки виправлення виконується або способом червоного сторно, або способом додаткового запису.

Якщо помилку виявлено в журналі після підсумків з нього до Головної книги, то вносити виправлення в журналі забороняється. Для виправлення помилок складається окрема бухгалтерська проводка, суми якої заносяться до Головної книги окремо, на наступному рядку після рядка для звітного місяця.

Якщо помилка допущена в минулих місяцях, а виявлена в поточному, то зміни в оборотах здійснюються в журналі за поточний місяць додатковим записом або записом сторно.

Виправлення помилок обумовлюється надписом „виправлено” та підтверджується підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

Спосіб додаткового запису застосовується в тих випадках, коли кореспонденція запису вірна, а сума цієї кореспонденції менша, ніж повинна бути по господарчій операції. У такому випадку на суму різниці здійснюється додатковий запис за тією ж кореспонденцією.

Помилки в облікових регістрах за минулий звітний період виправляються способом „сторно”. Цей спосіб запропоновано російським бухгалтером А.А. Беретті в 1889 році. Спосіб „сторно” передбачає віднімання помилкової суми від суми, яка проведена кореспонденцією рахунків. Такі суми записуються у регістрах червоними чорнилами. Спосіб „сторно” використовується як для виправлення помилково виконаних записів (в цьому випадку бухгалтер просто повторює попередній невірний запис червоними чорнилами, тим самим знищуючи помилковий запис, потім робить вірний запис), так і для коригування раніше виконаних записів. Наприклад, протягом поточного місяця готова продукція була оприбуткована за нормативною собівартістю, а в кінці місяця після визначення фактичної собівартості, яка виявилась нижче нормативної (тобто виникла економія затрат), робиться сторнований запис на суму економії.

При застосуванні виправлення запасів способом „сторно”, треба складати бухгалтерську довідку на суму зменшення первісної вартості.

Приклад 1. Якщо було встановлено, що матеріали списані раніше на основне виробництво, а фактично відпущені для адміністративних потреб, то операцію належить відобразити наступним чином:

 

Д-т Виробничі запаси К-т Д-т Виробництво К-т

Помилковий запис

1) 12500 1) 12500

Виправлення помилки

2) 12500 2) 12500

Правильний запис

Д-т Виробничі запаси К-т Д-т Адміністративні витрати К-т

3) 12500 3) 12500

 

Метод повного «червоного сторно»

Приклад 2. Відпущено паливо для загальновиробничих потреб на суму 3000 грн. Але помилково сума відображена 3800 грн.

Д-т Паливо К-т Д-т Загальновиробничі витрати К-т

Помилковий запис

1) 3800 1) 3800

Виправлення помилки

2) 800 2) 800

Оборот правильного запису

3000 3000


Метод часткового «червоного сторно»

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Бухгалтерська звітність, її значення, склад | Сутність, складові і типи фінансової політики
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 801; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.026 сек.