Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність, складові і типи фінансової політики

Фінансова політика держави

Технологічний процес обробки даних при комп’ютерній формі обліку. Основні принципи комп’ютерної форми обліку

В основу комп’ютерних форм обліку і складання звітності покладено один з головних елементів методу бухгалтерського обліку – документацію. Початкова інформація з первинних документів заноситься в пам’ять комп’ютера і за допомогою комп’ютерних програм здійснюється групування та її узагальнення.

Технічний процес обробки даних при комп’ютерній формі обліку можна поділити на три етапи. На першому етапі облікового процесу проводиться збирання і реєстрація первинних даних для обробки на комп’ютері. На другому етапі формуються масиви облікових даних на електронних носіях (журнал господарських операцій, схеми синтетичних і аналітичних рахунків, довідники аналітичних суб’єктів, постійна інформація). Одночасно здійснюється контроль процесу та обробка інформації, що записана в масивах облікових даних. Третім і заключним етапом отримання результатів за звітний період за запитом користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків.

Комп’ютерна форма бухгалтерського обліку суттєво знизила трудомісткість робіт, які виконуються по складенню звітності. В комп’ютерній системі бухгалтерського обліку забезпечується обмежений доступ як до первинної, так і систематизованої інформації шляхом введення паролів секретності, недопущення несанкціонованого доступу до інформації, що зберігається на машинних носіях На рисунку 2.4 наведено порядок ведення облікових записів при комп’ютерній формі облік.

 

Паперові та електронні первинні документи

 


Вихідна (результативна) інформація, яка необхідна користувачам
Машинограми, відеограми, діалог комп’ютер-бухгалтер, Баланс, інша звітність  

 

Введення первинних документів в обліковий електронний регістр
Журнал господарських операцій (Журнал – Головна книга)  

 

 

 


Комп’ютерна програма, що забезпечує обліковий алгоритм
1с Бухгалтерія 8.0 1с Бухгалтерія 8.2 Парус Галактика

 

 

Рисунок 2.4 - Порядок ведення облікових записів при комп’ютерній формі обліку

2.1 Сутність, складові і типи фінансової політики.

2.2. Фінансова політика України в умовах фінансової кризи. Самостійне опрацюванння

2.3. Фінансовий механізм.

2.4. Фінансове планування. Організація здійснення фінансової політики.

2.5. Фінансовий контроль. самостійне опрацювання.

Функціонування фінансової системи спрямоване на вирішення певних завдань, що стоять перед суспільством. Цим завданням підпорядковуються й організація фінансових відносин у суспільстві, і процеси руху та розміщення фінансових ресурсів та ціноутворення на них, і пропорції між їх централізацією та децентралізацією, і порядок формування, розподілу та перерозподілу доходів, і спрямованість витрат окремих суб’єктів підприємницької діяльності, громадян та держави, і структурне співвідношення між окремими сферами та ланками фінансової системи, і характер взаємовідносин між ними, і пропорції між індивідуальним та суспільним споживанням. При цьому можлива практично безмежна чисельність варіантів організації фінансових відносин і фінансової діяльності, з яких необхідно вибрати саме той, що найбільше підходить даній країні у даний час. Вибір цих варіантів і становить основу фінансової політики, яку здійснює держава.

Фінансова політика — комплекс дій і заходів, що здійснюються державою в межах наданих їй функцій та повноважень у сфері фінансової діяльності суб’єктів господарювання та фінансових інституцій, громадян і безпосередньо держави з метою вирішення певних завдань і досягнення поставлених цілей.

Фінансова політика відображає суб’єктивну сторону функціонування фінансів. Самі по собі фінанси і фінансова система є об’єктивними явищами. Вони існують незалежно від волі окремих суб’єктів фінансових відносин і загалом відбивають об’єк­тивні закономірності розвитку. Але механізм функціонування фінансів, організація фінансових відносин і рух грошових потоків, хоча і підпорядковані цим об’єктивним закономірностям, не спра­цьовують самі по собі. Їх організовують конкретні суб’єкти, які керуються багатьма чинниками політичного, економічного і гуманітарного характеру, поєднуючи при цьому як загальносуспільні, так і власні інтереси. Тому фінансова політика завжди є переплетінням широкої гами різноманітних інтересів окремих політичних партій і владних структур, центральних і місцевих органів влади та управління, різних верств населення тощо.

Суб’єктом вироблення фінансової політики є держава в особі вищих органів влади та управління і основних фінансових органів — Міністерства фінансів та центрального банку, а суб’єктами реалізації — фінансові органи та інституції. При цьому формування фінансової політики включає концептуальне визначення засад і напрямів цієї політики з позицій вирішення поставлених завдань соціально-економічного розвитку (вищі органи влади та управління) і розроблення конкретних заходів щодо реалізації по­ставлених завдань (Міністерство фінансів та центральний банк).

Складові фінансової політики. Фінансова політика розглядається у широкому і вузькому розумінні. У широкому розумінні вона відображає усі сторони функціонування фінансів і охоплює монетарну (грошово-кредитну) та фіскальну політики.

Монетарна полі́тика — комплекс заходів щодо регулювання грошової сфери задля досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, які здійснює держава черезцентральний банк. В вітчизняній літературі зустрічається термін "грошово-кредитна" політика.

Головна ціль монетарної політики полягає в забезпеченні стабільності цін, повної зайнятості і зростанні реального обсягу ВВП. Цілі досягаються за допомогою таких інструментів:

§ відсоткова політика;

§ норма обов'язкових резервів;

§ вплив на обмінний курс національної валюти.

 

Фіскальна це регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжуванняциклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Виправлення помилок в облікових регістрах | Недискреційна фіскальна політика
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 365; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.