Психологічна та професійна готовність практичного психолога

План

Тема 2. Психологічна готовність та професійна компетентність практичного психолога.

1. Психологічна та професійна готовність практичного психолога.

2. Характеристика професійних якостей психолога-практика.

3. Етапи професійного розвитку психологів.

4. Типові труднощі психолога при входженні в колектив.

Тексти для лекцій викладено в посібниках:

Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. – К.: Либідь, – 2003. – 536 с.

Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. Брест, 1993.

Грановская Р. М. Элементы практической психологии. Ленинград, 1989.

Демчук О.А. Методика роботи практичного психолога. Умань – 2011. – 312 с.

Завдання прогнозу успішності психологів-практиків у трудовій діяльності залежить від удосконалення процесу формування готовності до особистісного стилю діяльності спеціаліста, який характеризувався б особистісною зрілістю, успішністю, вершинністю, гармонійністю, творчістю та майстерністю.

Потрібно досягнути якостей, які б характеризували особистість у вищій мірі продуктивності психолога-консультанта. Щоб іти в ногу з часом, майбутній професіонал цієї сфери має завжди прагнути до збагачення своїх знань, удосконалення власної професійної майстерності. Він мусить відчувати життєвий пульс сьогодення і спрямовувати свою професійну діяльність у русло постійного творчого пошуку. Багато хто відчуває позитивні відчуття один до одного й антипатія, яка отруює життя багатьох, зникає. За критерієм творчості стилю життя практичний психолог – це людина індивідуально-творчого стилю життя, який властивий особистостям з виразними особистісними характеристиками, адекватною, іноді навіть високою самооцінкою, людям цілеспрямованим, з розвинутими і різноманітними потребами й інтересами, що здатні приймати нетривіальні рішення, добре адаптуються в новому середовищі, не втрачаючи своєї самобутності.

Тобто, вершинні особистісно-професійні утворення спеціаліста консультативної взаємодії є основою готовності до особистісного стилю діяльності щодо надання ефективної психологічної допомоги на сьогоднішній день становлення нашого суспільства.

Науковці-дослідники стверджують, що професія практичного психолога у різних сферах консультативної діяльності висуває високі вимоги до тих, хто вирішив присвятити їй своє життя (Г.С.Абрамова, Ю.Є.Альошина, О.Ф.Бондаренко, Р.Джордж, Т.Крістіані, К.Роджерс, В.В.Рибалка, Г.О.Хомич та ін.). Саме тому за час навчання у вищому навчальному закладі студенти повинні не тільки набути необхідні знання з фахових дисциплін, а й розвинути відповідні психологічні якості, сформувати позитивне ставлення до майбутньої професії, від чого в повній мірі буде залежати успішність творчої реалізації в практичній діяльності (С.Д.Максименко, В.Г.Панок, Н.І.Пов’якель, Н.В.Чепелєва та ін.).

Найважливіша якість діяльності психолога — професійна компетентність, яка включає: професійні знання, уміння, навички, здібності.

До характеристик професійної компетентності також відносять: діапазон професійних можливостей, досконале володіння інструментарієм, прийомами і технологіями професійної діяльності. Професійна компетентність психолога проявляється в творчому характері його діяльності, в активному пошуку новаторських підходів та інноваційних технологій, особистій ініціативі й професійній комунікативності та професійній культурі.

Психолог повинен бути різнобічно підготовленим спеціалістом. Тому його професійна ерудиція включає в себе не тільки знання психології, а й певну сукупність знань в галузі філософії, історії, культурології, педагогіки, економіки, соціології, політології, права, фізіології, фізичної культури, математики та інфор­матики, концепцій сучасного природознавства.

Професійні уміння визначають успішність практичної діяльності психолога, його здатність застосовувати психологічні знання для виконання своїх обов'язків: конкретні дії, прийоми, психологічні «техніки».

Професійні навички — це добре засвоєні, легко і упевнено виконувані дії, які дозволяють психологу ефективно виконувати роботу. Чим більший досвід, тим більше професійних навичок набуває спеціаліст.

Розглянемо головні вимоги до готовності психолога з дисциплін, які необхідні для його успішної професійної діяльності.

У галузі психології спеціаліст повинен:

1. Розуміти мету, методологію і методи професійної діяльності психолога.

2. Володіти інструментарієм, методами організації і проведення психологічних досліджень.

3. Розуміти специфіку предмета психології, її зв'язки з іншими дисциплінами; знати основні галузі психології і можливості застосування психологічних знань в різних галузях життя.

4. Знати закономірності еволюції психіки тварин, схожість і якісні відмінності психіки тварин і людини; філогенез і онтогенез людської психіки.

5. Розуміти мозкові механізми психічних процесів і станів.

6. Знати природу діяльності людини, функції психіки та життєдіяльності людини.

7. Знати закономірності формування і функціонування його мотиваційної сфери.

8. Знати психологічні закономірності пізнавальних процесів (відчуттів, сприйняття, пам'яті, уяви, мислення, мовлення).

9. Знати механізми уваги, емоційних явищ, процеси вольової регуляції.

10. Мати поняття про особистість та індивідуальність, про структуру особистості і рушійні сили її розвитку.

11. Знати психологічні закономірності спілкування і взаємодії людей в групах, міжгрупових відносинах.

12. Знати закономірності психічного розвитку людини у кожному віковому періоді.

13. Знати основні закономірності психології освіти.

14. Знати критерії норми і патології психічних процесів, станів, діяльності людини, шляхи і засоби компенсації та відновлення норми.

15. Мати уявлення про психологічні проблеми трудової діяльності людини.

16. Знати основні сфери і види діяльності психолога.

17. Знати основи психодіагностики і психологічного консультування.

18.Знати основи психотерапії, корекційної і розвиваючої роботи.

19. Володіти методами психологічної освіти і викладання психології.

Крім того, в межах відповідної спеціалізації психолог повинен володіти цілим рядом поглиблених знань і практичних умінь. До основних сфер спеціалізації відносяться: загальна психологія; психологія особистості; соціальна психологія; політична психологія; психологія менеджменту; психологія праці і організаційна психологія; клінічна психологія; психофізіологія; спеціальна психологія, психологія розвитку і акмеологія; педагогічна психологія, психологічне консультування; психологія соціальної роботи; юридична психологія; психологія спорту. Дані вимоги як мінімум необхідні для професійної діяльності психолога.

Випускник вищого навчального закладу зі спеціальності «Психологія» повинен відповідати цим вимогам. Крім цього для успішної роботи психолог повинен постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності на курсах підвищення кваліфікації.

Самоаналіз досвіду роботи і самовдосконалення професійних умінь допомагають психологу досягати більш високих результатів у своїй діяльності.

Для успішної роботи у сфері наукової психології необхідні відповідні здібності. К.А. Рамуль вважає необхідними і важливими для кожного вченого такі якості: спонтанна допитливість, здатність тривалий час займатися розв'язанням однієї проблеми, порівняно високий рівень наукової обдарованості, яка передбачає розвиток пам'яті, творчого мислення, фантазії і спостережливості. Однак, на думку К.А. Рамуля, для вченого-психолога не є необхідним або досить важливим оволо­діння спеціальними здібностями, поряд з тими, які необхідні або досить важливі для кожного вченого взагалі.

Розвиток компетентності і особистості психологів як спеціалістів починається у студентські роки і продовжується протягом багатьох років. На основі спостережень за студентами і уже працюючими спеціалістами Н.С.Пряжніков та Є.Ю.Пряжнікова [30] умовно виділяють такі етапи професійного розвитку психологів.

1.Захоплююче-романтичний. Проявляється у період першого знайомства з психологією.

2.Етап самоутвердження. Є бажання дізнатись щось особливе про психологію або оволодіти якою-небудь незвичайною методикою.

3. Перші розчарування і пошук нових особистісних смислів у навчанні і потім у роботі.

4. Початок самостійного розв'язання деяких психологічних проблем (теоретичних чи практичних) із застосуванням відомих технологій, методів і накопичення негативного досвіду їх використання.

5. Спроби працювати по-новому. Часто ці спроби закінчуються «розчаруванням в собі» і намаганням довести свої ідеї до досконалості. Часто на цьому етапі відбувається цікаве «прозріння»: студент на кінець розуміє, що для творчої роботи та імпровізації у своїй роботі потрібне глибоке знання психологічної теорії і методології.

6. Звернення до теоретичних і методологічних основ психології, тобто до всього того, що на етапі навчання у вузі у багатьох студентів викликало відкриту «алергію».

7. Імпровізація і професійна творчість уже на основі оновленої теоретичної і методологічної бази, де органічно поєднуються теорія і практика, наука і мистецтво.

Як відмічають Н.С. Пряжніков і Є.Ю. Пряжнікова, далеко не всі психологи проходять усі сім етапів, багато з них залишаються на певних етапах розвитку, тобто зупиняються у своєму професійному зростанні. Наприклад, психолог може зупинитись на першому етапі, тоді йому вся діяльність психолога видається дуже привабливою справою і не викликає ніяких розчарувань, з такими психологами-оптимістами клієнти почувають себе легко і впевнено. їм здається, що психологія може зробити все. Вони в майбутньому можуть дійти думки про складність цієї науки і почати пошук більш глибоких смислів, а може й ні.

Професійний розвиток — це особиста справа психолога, його професійна доля. Він не має нормативних критеріїв. На відмі­ну від цього професійна кваліфікація характеризує компетентність психолога, його підготовленість і досвід, а тому є предметом оцінювання якості професійної діяльності.

Дата добавления: 2014-01-04