Склад устаткування

3.1 Підсистема абонентського доступу

Аналогові абонентські лінії (ААЛ) безпосередньо вмикаються в аналогові абонентські модулі АSМ (ємністю до 240 ААЛ) або у виносні базові мультиплексори RВМ, що, в свою чергу, вмикаються у цифрові абонентські мультиплексори DLХ і отримують від DLХ дистанційне живлення (див. рис. 1.1). Можлива ємність абонентської групи, утвореної одним DLХ, досягає 240 ААЛ. У обох варіантах підімкнення абоненти мають однаковий рівень обслуговування, а для всіх ААЛ виконуються функції BORSCHT. Аналогові АЛ використовуються індивідуальними абонентами, таксофонами (в тому числі міжміськими та міжнародними), лініями спецслужб і відомчих станцій з серійним пошуком. У абонентів можуть бути телефонні апарати (ТА) зі шлейфовим або двотоновим багаточастотним тастатурним набором (DTMF – Dual Tone Multi-Frequency), зі звичайним чи тональним надсиланням виклику, з індивідуальними тарифними лічильниками або без них. В залежності від типу лічильника в АЛ надсилаються тарифні імпульси 16 кГц, або ж його робота забезпечується перемиканням полярності АЛ. У модулі АSМ можливе також підімкнення АЛ спарованих телефонних апаратів[5] та виділення і надання користувачам двох цифрових каналів передачі даних.

Блоки АSМ і DLХ можуть бути і виносними (RАSМ – Remote АSМ, RDLХ – Remote DLХ), розміщуваними в місцях концентрації абонентів. Замикання внутрішнього навантаження в них не передбачено. Між RАSM чи RDLХ і опорним обладнанням системи утворюється один лінійний тракт (ЛТ) 2048 кбіт/с (тракт Е1), на обох кінцях якого додатково встановлюється обладнання закінчення тракту cистеми передачі LE (Line Equipment), що забезпечує фізичний стик з середовищем поширення та регенерацію сигналів. Від кожного DLХ чи RDLХ за допомогою максимум 30 двопроводових цифрових АЛ (зі стиком U i каналами 2B+D₁₆, тобто 2´64+16=144 кбіт/с) на відстань до 9 км без проміжних регенераторів (при жилах кабелю діаметром 0,6 мм)[6] виносяться мультиплексори RВМ, які обслуговують особливо малі абонентські групи. Припустима довжина ААЛ від RВМ до абонента до 1,5 км (опір шлейфу до 530 Ом). Залежно від типу RВМ, у нього вмикаються 2, 4 чи 8 ААЛ. У разі використання RВМ-2V кожному абоненту надається власний канал В (64 кбіт/с) на ділянці RВМ-DLХ. Для RВМ-4V та RВМ-8V у кожному каналі В цифрової АЛ утво-рюються два канали 32 кбіт/с з адаптивною диференційною імпульсно-кодовою модуляцією (АДІКМ), тому у RВМ-4V кожному абоненту надається власний канал, а у RВМ-8V є обмеження – одночасно активними можуть бути лише чотири абоненти. Базовий мультиплексор RВМ-VD відмінний від RВМ-2V тим, що доводить до одного з двох абонентів цифрову АЛ (ЦАЛ) – канал В. У цього абонента додатково встановлюється блок узгодження швидкості RDU (Rate Data Unit), що пристосовує канал 64 кбіт/с до стандартного комп’ютерного порту RS.232 чи RS.422 і до передачі даних з меншими швидкостями за протоколом V.11 чи V.24.

Цифрові (інтегральні) АЛ основного доступу 2B + D₁₆ (BRA – basic rate access) до цифрової мережі з інтеграцією служб (ЦМІС) вмикаються у модулі MLB, кожний з яких має до 320 ЦАЛ. Ці АЛ можуть мати довжину до 6 км і використовуються груповими (підприємства, установи) і індивідуальними абонентами та цифровими таксофонами. В кожній ЦАЛ можна водночас використовувати всі її канали - В1, В2 (64 кбіт/с) для передачі мови, даних, авдіовізуальної інформації тощо та D (16 кбіт/с) для абонентської сигналізації і, можливо, для передачі телеметричних даних користувача. У такого абонента встановлюється блок мережного закінчення NT (Network Termination) зі стиком S для ввімкнення 1…8 абонентських терміналів - як специфічних для ЦМІС, так і звичайних через відповідні адаптери.[7] Це можуть бути цифрові телефонні і відеотелефонні апарати, факсимільні апарати четвертої групи, багатофункційні термінали на базі персонального комп’ютера та інші термінали, розраховані на швидкість передавання інформації 64 кбіт/с. Блок NT забезпечує безконфліктний доступ терміналів до сигнального каналу D і виконує функції абонентської цифрової системи передачі.

У модулі MLB передбачено підімкнення за потреби до чотирьох трактів Е1 (2048 кбіт/с) з’єднувальних ліній зі спільними каналами сигналізації №7 (СКС №7) або трактів ЦАЛ доступу на первинній швидкості 30B + D₆₄ (РRA – Primary rate access). Кожна така ЦАЛ забезпечує підімкнення інтегральної приватної чи відомчої АТС (ВАТС) або багатофункціонального швидкісного терміналу ЦМІС. Є також варіант блоку MLB з аналоговими АЛ (до 640 ААЛ без можливості спарювання ТА).

3.2 Підсистема лінійного доступу

Цифрові з’єднувальні лінії (ЦЗЛ) утворюються 8-розрядними каналами ІКМ зі швидкістю передавання інформації 64 кбіт/с, що об’єднані в стандартні 32-канальні лінійні тракти Е1 (2048 кбіт/). Середовище поширення може бути будь-яким. Кожний тракт Е1 внутрішньосистемних ЗЛ до блоків RASM, RDLX на обох кінцях має лише обладнання закінчення тракту LE відповідної системи передачі (СП), у 16-му канальному інтервалі (КІ) якого утворено канал міжпроцесорного обміну ІРС (InterProcessor Channel). Кожний тракт Е1 до ВКМ типу SI2000/224 i SI2000/214, а також тракт зовнішніх ЗЛ до станцій та систем інших типів вмикається у власний цифровий мережний модуль DNM, що забезпечує стандартний стик типу А та має власні засоби обміну лінійними (по одному чи двох виділених сигнальних каналах (ВСК) у сигнальному КІ 16) і керівними (декадними чи багаточастотними) сигналами та передачі акустичних тональних сигналів на зустрічну станцію. За потреби зовнішній тракт Е1 можна розділити на два напрямки зв’язку – тракти Е1/2 (1024 кбіт/с) зі стиком А₁, аналогічним лінійному стику СП ІКМ-15. Розділення виконує цифро-цифровий перетворювач D/D (Digital-to-Digital Converter) (див. рис. 1.1).

Починаючи з п’ятої версії SI2000 цифрові ЗЛ всіх без винятку напрямків зв’язку вмикаються безпосередньо (без обладнання DNM) у головний комутаційний модуль МСА, який для кожного тракту має відповідне інтегроване обладнання обміну лінійними та керівними сигналами, зокрема і засоби сигналізації №7 спільним каналом сигналізації (СКС №7). За потреби ЦЗЛ з СКС №7 можна вмикати і у станції попередніх версій, за умови їх дообладнання блоками МСА і/або MLB, як показано на рис. 1.1.

Припускається використання і зовнішніх аналогових ЗЛ (АЗЛ): ущіль-нених системами передачі з частотним розділенням каналів (ЧРК) з або без виділеного каналу сигналізації (ВСК) та трипроводових фізичних (ФЗЛ). Для них передбачені аналогові мережні модулі АNM, що забезпечують стандартні стики С₁₁ для ущільнених і С₂₂ для фізичних ЗЛ, виконують аналого-цифрове перетворення сигналів та мають власні засоби обміну лінійними (для СП ЧРК – по ВСК 3825 Гц, або по ВСК і на частоті 2600 Гц, або ж тільки у розмовному спектрі (2600 Гц); для ФЗЛ – постійним струмом безпосередньо по проводах) і керівними (декадними чи багаточастотними) сигналами та передачі акустичних тональних сигналів на зустрічну станцію. Кожний модуль АNM дозволяє підімкнути 30 аналогових ЗЛ і додатково має можливість виділення цифрового каналу 64 кбіт/с для обладнання передачі даних користувача. Модуль може бути і виносним – RАNM (Remote ANM), що дає змогу цифровізувати ЗЛ, не замінюючи обладнання ЗЛ на зустрічній аналоговій АТС і, до того ж, доводити до цієї АТС цифровий канал передачі даних.

3.3 Підсистема комутації

Модуль GSM опорного обладнання системи утворює її дубльоване головне цифрове комутаційне поле (ЦКП), що являє собою один каскад Ч_П ємністю 128´128 трактів Е1, який виконує взаємні неблоковані з’єднання будь-яких каналів підімкнених трактів ІКМ. Головне ЦКП комутує міжмодульні з’єднання для передачі інформації користувачів, а також міжпроцесорні з’єднання. Власні ЦКП такого ж типу ємністю 48´48 або 128´128 трактів Е1 мають ВКМ системи типу SI2000/224. Однокаскадні комутаційні поля є у блоках абонентського доступу: ВКМ типу SI2000/214 і модуль ASM мають аналоговий просторовий комутатор 240´32, модуль MLB – просторово-часовий комутатор 32´32 трактів Е1. Крім цього, допоміжні комутатори Ч_П 8´8 мають всі блоки стику з трактами ІКМ модулів ASM, LCM, DNM, АNM, але комутація у них є напівпостійною.

Починаючи з п’ятої версії обладнання системи замість GSM встанов-люється груповий комутаційний модуль МСА, який має подвоєну, порівняно з GSM ємність ЦКП (256´256 трактів Е1).

3.4 Підсистема сигналізації

Підсистема сигналізації ЦСК SI2000 є розосередженою. Кожний з блоків абонентського доступу ASM (RASM) має вбудовані можливості приймання з ААЛ сигналів зайняття, відбою, шлейфового і тонального набору номера та передачі в ААЛ всіх необхідних інформаційних акус-тичних сигналів і сигналу посилки виклику (для ААЛ, ввімкнених у RBM, ці функції розподілені між RBM та LCM). Блок MLB обслуговує ЦАЛ і відповідно має власні засоби фізичного, канального і мережного рівнів для пакетного обміну сигнальною інформацією каналом D та її обробки.

Аналогічно кожний блок лінійного доступу обладнаний своїми засобами міжстанційної сигналізації. Блок ANM для 30 підімкнених АЗЛ забезпечує:

ü обмін лінійними і декадними керівними сигналами: імпульсами постій-ного струму по проводах ФЗЛ; посилками частоти 3825 Гц у ВСК СП ЧРК; посилками частот у ВСК (3825 Гц – СК1) та у невиділений сиг-нальний канал (СК) у розмовному спектрі СП ЧРК (2600 Гц – СК2); посилками частоти 2600 Гц у невиділений сигнальний канал СП ЧРК без ВСК;

ü обмін у розмовному тракті двочастотними керівними сигналами коду “два з шести” методом човника, імпульсним пакетом чи безінтервальним імпульсним пакетом;

ü передачу у розмовний тракт АЗЛ потрібних тональних акустичних сигналів (наприклад, другого сигналу ГС при зайнятті вхідної ЗЛ від ВАТС, сигналу ЗП за неможливості подальшого встановлення з’єднання).

Подібні ANM можливості має і блок DNM для своїх 30 ЦЗЛ (каналів) з тією різницею, що обмін лінійними і декадними керівними сигналами виконує одним або двома ВСК у сигнальному КІ 16 зовнішнього тракту ІКМ і додатково передбачає систему сигналізації R2D.

Починаючи з п’ятої версії, ЦСК забезпечує спільноканальну сигналіза-цію №7 – відповідні засоби інтегровані безпосередньо у обладнання стику з трактами Е1 модуля МСА. За потреби (наприклад, при розширенні діючої ЦСК обладнанням п’ятої версії) напрямки зв’язку з СКС №7 може обслуговувати і блок MLB (до чотирьох зовнішних трактів Е1 з СКС на один MLB).

Внутрішньосистемна сигналізація здійснюється головним чином каналами міжпроцесорної взаємодії ІРС (протокол V5.1), організованими у КІ 16 всіх внутрішньосистемних трактів Е1. Відповідні засоби сигналізації вбудовані у кожний з модулів системи. Між окремими станціями системи (SI2000/224, SI2000/214) лінійні сигнали передаються двома ВСК у КІ 16, а керівні – у розмовних КІ з використанням багаточастотного коду “два з шести” або сигналізації R2D. Інформація технічної експлуатації переда-ється окремими каналами передачі даних, утвореними між модулями ADM i OMC. Між модулями МСА і MLB передбачено канали ІРС (протокол V5.2), але у напрямку до RMLB застосовується СКС №7.

3.5 Підсистема технічної експлуатації

В разі потреби ЦСК обладнується центром технічного обслуговування ОMС, що являє собою комплекс обладнання (спеціалізований за функціями комп’ютер та відеотермінали робочих місць персоналу, засоби акустичної та візуальної аварійної сигналізації, принтери, накопичувачі на магнітних дисках і стрічці, модеми для підімкнення винесених терміналів). ОMС виконує функції технічного обслуговування, експлуатації і адміністратив-ного управління (OA&M – Operations, Administration & Maintenance functions) всіма наявними на мережі станціями (виносами) системи SI2000. Модулі АDМ цих станцій з’єднується з ОMС дискретним каналом зі стиком Х.25. Кожна з цих станцій може функціонувати без постійної присутності персоналу.

У складі програмного забезпечення є багато програм діагностування та вимірювань, які суттєво полегшують експлуатацію системи. За їх допомогою автоматично виявляється більшість виникаючих пошкоджень, відновлюється працездатність обладнання шляхом його реконфігурування, діагностуються несправні пристрої та про результати цих дій інформується станційний персонал. В розпорядженні персоналу є різноманітні пристрої введення і зберігання інформації, які підмикаються до модулей ADM та ОМС: накопичувачі на магнітній стрічці (НМС) та на жорстких магнітних дисках (НМД), принтери і відеотермінали з клавіатурою для введення керівних директив і даних.

3.6 Підсистема синхронізації

Обладнання всієї ЦСК SI2000 примусово синхронізується від еталону частоти – ведучого cинхрогенератора SG (SynchroGenerator) вищого рівня ієрархії підсистеми синхронізації (див. рис. 1.1). Загалом припускається до шести ієрархічних рівнів синхронізації. Як еталон частоти використо-вується високонадійний (напрацювання до відмови – 80 000 годин) високо-стабільний дубльований тактовий генератор першого рівня (ТГ1). Він має систему фазової автопідстройки частоти і гарантує відносний відхід час-тоти від номіналу (16384 кГц) з-за старіння не більше 1´10^-9 за добу і 5´10^-8 на протязі року (5´10^-7 за 20 років). Відносний відхід частоти з-за змін температури приміщення у діапазоні +5…+40 °С та на стативі у межах +10…+60 °С не перевищує 1´10^-8. ТГ1 може синхронізуватися від зовнішніх, більш стабільних ТГ (напр., міжміської мережі) шляхом виділення тактової послідовності з вхідних цифрових лінійних трактів. Припускається до трьох таких зовнішніх джерел тактової частоти, з яких ведучим автоматично вибирається одне (на основі статистики помилок і збоїв відповідних трактів модулів DNM).

3.7 Підсистема електроживлення

Живиться система SI2000 від мережі змінного струму 220 В. При щезанні напруги в цій мережі автоматично запускається аварійний дизель-генератор. Первинне джерело живлення перетворює напругу змінного струму у постійну –48 В з припустимими коливаннями у межах від –40,5 до –57 В. Випрямлячі первинного джерела можуть бути одно- або трифазними. Для гарантованого живлення змінним струмом критично важливих еле-ментів системи (дисплеїв і принтерів ЦТЕ тощо) додатково використовую-ться інвертори, що перетворюють у змінний струм напругу –48 В. Виносні RАSM, RDLX, RMLB мають власні джерела –48 В та акумулятори закри-того типу, розраховані на 10 годин роботи. Споживана від джерела –48 В потужність залежить від конкретних умов роботи і коливається в межах 0,8…1,4 Вт/номер (див. табл. 1.1).

Струм, споживаний основними модулями від первинного джерела напруги –48 В, вказано у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Споживаний струм від джерела –48 В

Тип блока	ADM	ANM	ASM	CHM	DLX	DNM	GSM/MLI	LCM	TTY
Споживаний струм, А	0,86	0,51*	2,00	0,86	4,00	0.52	0.90/ 0,20	0,52	0,50

Примітки: 1. TTY – телетайп. 2. * без лінійних комплектів. 3. Обладнання передачі LE споживає 0,15 А, датчики аварійної сигналізації сукупно до 0,1 А.

Вторинні джерела живлення встановлюються у кожній касеті обладнання і перетворюють напругу –48 В у ±5 В та ±12 В для живлення знімних блоків.

Всі джерела живлення виконують також функції сигналізації про стан свого обладнання.

Розробив _ викладач кафедри №34 _

__________

"___" _____________ 200__ р.

Додаток

Дата добавления: 2014-01-04