Роль технічної естетики та ергономіки в підвищенні конкурентоспроможності нового товару

ПЛАН

ТЕМА 9. ДИЗАЙН НОВОГО ТОВАРУ

1. Роль технічної естетики та ергономіки в підвищенні конкурентоспроможності нового товару

2. Дизайн, його об’єкти та програми

3. Ергономічні вимоги до товару

Зростання вимог споживачів до гармонічного поєднання ко­рисних властивостей і естетичного зовнішнього вигляду виробів є характерною рисою розвитку світового ринку. Нині, коли тех­нологія, вартість виробництва й обслуговування в розвинутих країнах приблизно однакові, відрізнити будь-який виріб від поді­бних до нього можна тільки завдяки використанню в процесі створення нового товару всіх надбань технічної естетики та ерго­номіки. Саме ці напрямки наукового пошуку є важливими скла­довими плідної, творчої праці людини, яка бере участь у ство­ренні продуктової інновації.

Технічна естетика та ергономіка досліджують особливості взаємодії системи «людина – техніка – середовище» (СЛТС) з метою гармонічного розвитку цих компо­нентів. Така система містить складники, які взаємодіють: люди­ну, технічні засоби діяльності і середовище, в якому реалізується діяльність людини. СЛТС, де людина (споживач, користувач) є провідним функціональним складником, називають ергатичною системою. Будь-яке ергономічне розроблення треба розпочинати з аналізу прогнозованої діяльності людини і передбачення особ­ливостей функціонування ергатичної системи.

Маркетингові рин­кові дослідження сприяють досягненню головної мети такого аналізу – визначенню ролі людини у розв’язанні завдань з допомогою новостворюваної ергатичної системи.

Результати дослі­джень допомагають сформулювати загальні психофізіологічні характеристики майбутньої діяльності, здійснити ранжирування ергономічних чинників впливу на ефективність системи та стан користувача (споживача).

Технічна естетика вивчає соціально-культурні, технічні та ес­тетичні проблеми формування гармонічного предметного сере­довища, що створюється різними товарами, для забезпечення найліпших умов праці, побуту та відпочинку людей.

Отже, пред­метом технічної естетики є вивчення естетичних аспектів формування середовища життєдіяльності людини. Саме тому вона ста­новить теоретичні засади художнього конструювання (дизайну), вивчає закономірності розвитку, принципи та методи професій­ної творчої діяльності художника-конструктора (дизайнера). Створюючи складний товар, дизайнери розробляють спеціальні макети або моделі, за допомогою яких визначають раціональні форми виробу та його складових, підбирають необхідний колір, забезпечують інші естетичні вимоги відповідно до запитів спо­живачів. Таким чином, дизайн формує товар як споживчу цін­ність і робить його корисним, зручним, красивим. Дизайн усе ча­стіше визнають за комплексну науково-практичну діяльність з формування гармонічного, естетично-повноцінного середовища життєдіяльності людини і розроблення об’єктів матеріальної культури.

Термін «ергономіка» походить від грецьких слів «егбоз» – праця і «потоз» – закони. Ергономіка вивчає функціональний стан, діяльність людини або групи людей за умов сучасного ви­робництва, побуту, дозвілля з метою оптимізації знарядь праці, побутових товарів, умов праці тощо. Це прикладна наука, котра з’ясовує закони впливу матеріально-предметного оточення на людину, взаємодію її тіла з різним сучасним побутовим облад­нанням та виробничою технікою для забезпечення ефективності, безпеки та комфортності життєдіяльності.

Виділяють два напря­мки розвитку ергономіки: коригувальний і превентивний.

Пер­ший напрямок випливає з потреби у модернізації виробів, які вже освоєні виробництвом і виведені на ринок. Другий – пов’язано з проектуванням нової продукції.

Методологічну основу ергономі­ки становить системний підхід, який дає змогу застосовувати в ергономічних дослідженнях у різних поєднаннях методичні апа­рати досліджень, запозичені з маркетингу, соціології, фізіології та гігієни праці, функціональної анатомії, кібернетики, системо­техніки тощо.

Основними об’єктами дослідження ергономіки є системи «лю­дина – виріб – середовище». До таких належать будь-які сис­теми, у діяльності котрих бере участь людина-оператор. Наприк­лад, великі автоматизовані системи управління, що об’єднують людей для праці на обчислювальній та організаційній техніці, си­стеми управління транспортними засобами, системи типу «верс­тат – оператор», системи, які передбачають взаємодію побутово­го обладнання та людини-споживача. Можна сказати, що ергоно­міка вивчає взаємодію між людиною та технікою. Вона має одна­ково враховувати як технічні, так і антропологічні складові. Теоретичні і практичні завдання ергономіка розв’язує у взаємодії з технічною естетикою. Так, художнє конструювання повинне ма­ксимально брати до уваги ергономічні вимоги. Водночас і ерго­номіка виходить з необхідних естетичних вимог та результатів художнього конструювання. Причиною такого органічного взаємозв’язку є спільність об’єкта дослідження обох наукових напря­мків, яким є система «людина – виріб – середовище».

Отже, взаємозв’язок технічної естетики і ергономіки визначається законами науково-технічного розвитку світової цивілізації, перспек­тиви якого на початку нового тисячоліття полягають у прискоре­ному синтезуванні культури і технології. Проте між ними також існують і відмінності в методах та засобах дослідження як об’єкта в цілому, так і його окремих складових.

Дата добавления: 2014-01-04