Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначення економічно оптимальної кількості замовлення




Деякі загальні моделі управління матеріально-технічними записами.

Сучасні операційні системи оснащені обчислювальною технікою, за допомогою якої стає можливим моделювання ма­теріальних потоків з урахуванням впливу різних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, а та­кож розроблення систем управління матеріальними ресурсами.

Ми вже відзначили, що попит може бути залежним і неза­лежним. Коли попит на різні вироби залежний, співвідношення між виробами відомі й постійні. У цьому випадку планування виробництва базується на попиті на кінцеві вироби і комп'ютер досить точно може визначити потреби в компонентах.

Дещо специфічними є підходи до оцінювання запасів ви­робів незалежного попиту. Тут необхідно застосувати моделі управління запасами, за якими можна отримати відповідь на два основні питання: 1)коли розміщувати замов­лення на виріб; 2) скільки виробів потрібно замовити для по­повнення запасу.

Існує декілька типів моделей управління запасами з не­залежним попитом.

Розглянемо деякі з них у загальному плані.

Модель економічного (за кількістю) замовлення. Це од­на з давніх та найчастіше використовуваних технік управління запасами. Нею зручно користуватися, але вона потребує бага­тьох допущень, основні з яких такі:

1. Попит відомий і постійний.

2. Поточний час, час між розміщенням та отриманням за­мовлення відомий і постійний.

3. Замовлення отримується негайно. Тобто замовлений за­пас надходить в одній партії та в один час.

4. Зменшення кількості не допускається.

5. Перемінними є лише витрати на переналагодження або розміщення замовлення (витрати на переналагоджен­ня) і витрати на зберігання або складування запасів у часі (витрати зберігання, чи поточні витрати).

6. Дефіцит (недостача) не допускається, якщо замовлення розміщене вчасно.

Виходячи з цих допущень, можна побудувати графічну модель використання запасів у часі, яка буде мати форму зубців пилки, (рис. 4).

 

 

Рис.4 Зміна запасів у часі в моделі «економічно оптимальна кількість замовлення» (СОК)

 

На графіку Q - це кількість, що замовляється, яка має надійти повністю в час отримання замовлення. Рівень запасу при цьому здійснює стрибок від 0 до Q одиниць (скажімо, від 0 до 500, коли така кількість костюмів замовлена і надійшла точно в строк).

Оскільки попит постійний, запас зменшується з постійною швидкістю. Коли він досягає 0, нове замовлення розміщується і негайно надходить, а рівень запасу знову ро­бить стрибок на Q одиниць. Ця процедура продовжується постійно.

Основна мета більшості моделей управління запасами — це мінімізація загальних витрат на запаси, тобто витрат на перена­лагодження (або замовлення) та витрат на зберігання (або по­точні витрати). Інші витрати (на купівлю запасів) постійні. От­же, зменшуючи витрати переналагодження та зберігання, мож­на мінімізувати загальні витрати. Сумарні (загальні) витрати є функція від замовлюваної кількості запасів (рис. 5).

 

Рис. 5 загальні витрати як функція величини замовлення

 

Економічно оптимальна кількість замовлення (ЕОК) буде та, яка забезпечить мінімальну величину сумарних (загаль­них) витрат.

Зростання величини замовлення веде до того, що кількість розміщуваних замовлень протягом року змен­шується. Отже, зростання величини замовлення веде до зни­ження річних витрат на переналагодження і самих витрат, пов'язаних із замовленням (кількість їх зменшується, витрати на них— також). Але із зростанням величини замовлення, зро­стають і витрати на зберігання завдяки зростанню середньої величини запасу, який потрібно зберігати.

Яка ж буде оптимальна величина замовлення? З графіка (див. рис. 26) можна побачити, що вона досягається в точці, де крива витрат на замовлення і крива поточних витрат (ви­трат на зберігання) перетинаються. Тобто економічно опти­мальна кількість замовлення (ЕОК) буде досягнута в точці, де сумарна (загальна) величина витрат переналагоджень дорівнює сумарній величині витрат зберігання. На основі аналізу фактичних даних фірми підраховують оптимальний розмір замовлення, а також точно визначають кількість за­мовлень, що розміщуються протягом року, і точний час між замовленнями.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 657; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.