Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Виштохувальна система планування

Види виробничих систем та особливості оперативного планування їх діяльності

Оперативне планування виробництва охоплює функції ка­лендарного планування та диспетчеризації виробництва, розна­рядки робіт і контролю строків їх виконання. Воно має велике значення як у сфері виробництва, так і у сфері надання послуг.

Оперативне планування виробництва передбачає визна­чення обсягу партії одночасно виготовлюваної продукції, ви­дачу нарядів на виконання робіт, розміщення замовлень на ма­теріали, контроль строків виконання та завершення робіт.

У сфері послуг (наприклад, у фірмі з ремонту водопро­водів) оперативне планування найчастіше покликано визна­чити, які роботи будуть виконуватися в той чи інший день, в якому порядку і хто буде їх виконувати. Сюди ж відноситься і видача нарядів слюсарям-водопровідникам, перевірка якості

виконаних робіт і за необхідності — внесення коректив у ка­лендарні графіки.

На типовому підприємстві виготовлення виробів, розпочи­наючись в одному кінці виробничої лінії через послідовний ряд технологічних операцій закінчується обробкою виробів на іншому кінці виробничого ланцюжка. На таких підприємствах часто використовується система потокового виробництва з "виштовхуванням" виробу, запущеного у виробництво. По за­вершенні оброблення на одній дільниці виріб "виштовхується" на наступну незалежно від того, чи готова вона прийняти цей виріб на оброблення. Багато підприємств надають перевагу по­токовій системі виробництва з "витягуванням" оброблюваних виробів, яке передбачає більш чітку координацію роботи вироб­ничих дільниць. У цьому випадку оброблювані вироби послідо­вно "витягують" із попередньої дільниці в міру необхідності.

Обидві системи широко застосовується на різних підприємствах та в різних типах економіки (ринковій, цент­ралізовано керованій). Розглянемо спочатку їх узагальнені ха­рактеристики, а потім проаналізуємо більш конкретно їх пере­ваги та недоліки й сфери використання.

Систему планування, що ґрунтується на принципі виш­товхування напівфабрикату на всьому шляху виготовлення виробу, показано на схемі 25.

Як свідчить схема 2, при даній структурі процесом цент­ралізованого планування охоплений кожний цех: цех отримує конкретні місячні завдання і звітує про їх виконання перед цен­тральними органами планування заводоуправління. Готову продукцію цех передає на міжцеховий склад. При такому пла­нуванні цех і центральні органи планування цікавить лише ви­конання строків та обсягів планового завдання. Кожний окре­мий цех при цьому існує ніби ізольовано. Його не цікавить, що буде з продукцією, яку він відправляє на проміжний склад. Йо­го також не цікавить, чи є там залишки продукції від попереднього

Схема 2 Схема виштохувальної системи планування

місяця, чи проміжний склад порожній. Зрозуміло, що у ви­падку наявності залишків у системі виникає перенакопичення. Таке явище може спостерігатись повсюдно, тому вважається, що цей вид планування, якщо не вдаватися до спеціальних за­ходів, веде до перенакопичення запасів (заділів) у системі. З іншого боку, у випадку затримки виконання планових завдань можуть виникнути простої, основою яких є відсутність напівфабрикатів на забезпечуючих проміжних складах.

У колишній командній економіці такий вид планування був єдиним. В умовах ринкової економіки цей вид плануван­ня використовується на заготівельних підприємствах, що ви­робляють стандартизовану продукцію широкого призначення. Система планування, що базується на принципі витягу­вання готового напівфабрикату з попередньої операції на на­ступну протягом усього часу виготовлення аж до готового продукту, передбачає розрахунок та створення на його основі величин оборотних заділів па всіх робочих місцях. Значення цих заділів визначається середньою потребою в конкретних виробах, що виготовляються даним підприємством, на корот­кий відрізок часу — від одного до трьох місяців. Цю систему показано на схемі 3.

Схема 3. Витягувальна система планування

 

Як бачимо, процесом виготовлення виробів управляє цен­тральний плановий орган, який формує графік збирання кінце­вих виробів і опускає його на головний збиральний конвеєр. Головний збиральний конвеєр відбирає необхідні напівфабри­кати згідно з графіком збирання з найближчих проміжних складів. Вилучені з цих складів напівфабрикати поповнюються цехами-постачальниками напівфабрикатів. У свою чергу, для того щоб поповнити вилучене, вони повинні будуть забрати напівфабрикати від попередніх виробників і т. д.

Процес розгортається в зворотному напрямку руху ма­теріального потоку (технологічному процесу виготовлення виробів). Інформаційним повідомленням, що дає право забра­ти необхідні напівфабрикати на будь-якій стадії процесу, є відповідні картки. Ці картки виконують і роль планових за­вдань на робочих місцях, в цехах-виробниках.

Цей вид системи оперативного планування широко засто­совується в масовому виробництві, яке базується на комбіну­ванні модулів, що створює можливість випускати широкий спектр різноманітних виробів і цим самим задовольняти різноманітний попит.

Отже, подані в загальному вигляді системи оперативного планування відрізняються одна від одної насамперед різни­ми ритмами, що визначають рух матеріального потоку. Сис­тема виштовхувального виду при планових розрахунках ви­користовує постійне значення середньорозрахункового ритму виготовлення продукції. Ця система орієнтована в ос новному на відносно постійний попит протягом досить три­валого проміжку часу (річний період), що створює мож­ливість використовувати постійне значення середньорозрахункового ритму.

Витягувальна система орієнтована на роботу зі змінним відповідно до попиту ритмом виготовлення виробів. Тут пла­новими періодами для визначення величин середніх оборот­них заділів є періоди від одного до трьох місяців. А оператив­не управління в цій системі використовує значно менші пла­нові періоди, аж до зміни, тому значення середньорозрахункових ритмів у цих системах перемінні.

Розглянувши в загальному плані вищенаведені системи, можна перейти до з'ясування особливостей їх функціонуван­ня та побудови виробничо-організаційних структур, згідно з якими відпрацьовуються форми оперативного планування.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Оперативне регулювання ходу виробничого процесу | Оперативні плани та календарно-планові нормативи
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 505; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.