Експертні системи відпрацювання розкладів

У плануванні та встановленні послідовності робіт у сучас­них умовах велике значення при відпрацюванні розкладів ма­ють експертні системи.

Експертна система (або система штучного інтелекту) — це комп'ютерна програма, яка відпрацьовує рішення та розв'язує проблеми подібно до того, як це робить людина, що відповідає за прийняття рішень, виходячи зі своїх знань і досвіду.

Експертні системи передбачають фіксацію, формалізацію та використання знань людини, що є експертом у складанні розкладів. Фірма потім отримує користь від цього експерта, хоча сам експерт може знаходитися в іншому місці.

Розробки експертних систем, що мають за мету складання розкладів для структур типу цех (технологічний, предмет­ний), об'єднуються концепцією „Інтелектуальні розклади та інформаційні системи" (ІРІС), сформованою в 1986 р. ІРІС займається пошуком рішень, які враховують різні обмеження при складанні розкладів.

Для забезпечення розкладами робочих центрів розробле­но велику кількість різних комп'ютерних програм. Дві з них, які приносять суттєву користь для операційних менеджерів, відомі під назвами „Оптимізовані виробничі технології" (ОВТ) та „Q — контроль". Зараз алгоритми обох систем ще не­доступні для всебічного аналізу.

Характерною рисою „ОВТ" і „Q — контролю" є увага, яку вони приділяють проблемі операцій, що стосуються „вузьких місць". „Вузьке місце" — це операція, яка лімітує вихід у ви­робничому ланцюгу. Це може відбуватися через обмежену можливість виробничого обладнання або через недостатню кількість людей, матеріалів чи пристроїв.

ОВТ виявляє „вузькі місця", використовуючи завантажу­ючі розклади для всіх робочих центрів, застосовуючи матема­тичне програмування, сіткові методи планування, моделюючі алгоритми, щоб розписати робітників, машини та інструменти у вузьких місцях центрів.

Філософія ОВТ проголошує „вузькі місця" критичними — вони мають бути виявлені та оптимізовані. У вирішенні про­блеми аналізуються можливості всіх методів моделювання, і в результаті вибирається один, що найліпше розв'язує проблему „розшивки" вузького місця.

„Q — контроль" має деяку схожість з ОВТ і дає добрі ре­зультати в умовах складного цехового оточення.

Розробник схеми „Q — контроль" Вільям Сандман вивчив роботу понад 600 цехів. Він виявив, що час типової роботи в цеху набагато триваліший (в 300 раз), ніж дійсний робочий час, необхідний для цієї роботи. Збільшення часу роботи відбувається за рахунок очікування черги на оброблення. Сандман зробив висновок, що робочі процеси та грошові пото­ки погано управляються.

„Q — контроль" дає можливість моделювати цех кожний вечір, щоб визначити місця, які найвірогідніше перетворяться на „вузькі місця" наступного дня. Потім складається розклад, що максимізує робочий потік через операції, які є „вузьким місцем".

Як наслідок середній час робочих процесів ущільнюється вдвічі, і час завершення замовлення та час простоїв обладнан­ня зменшується наполовину.

Але оскільки „Q — контроль" має секретний код виконан­ня, то можливості використати конкретну інформацію поки що обмежені.

Дата добавления: 2014-01-04