Поняття економічної конкуренції. 1. Поняття і основні положення економічної конкуренції

Тема 14:ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

1. Поняття і основні положення економічної конкуренції.

2. Монополії та монопольне становище суб’єктів господарювання.

3. Поняття і ознаки недобросовісної конкуренції.

4. Види діяльності, що обмежують економічну конкуренцію.

5. Порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

6. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Самостійна робота

1. Поняття та види недобросовісної конкуренції.

2. Створення підприємцем перешкод у конкуренції.

3. Антимонопольні органи та їх компетенція.

4. Законодавча заборона зловживанням монопольним становищем на ринку

Під економічною конкуренцією розуміється змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт гос­подарювання не може визначати умови обігу товарів на ринку. «Як економічна категорія конкуренція — це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків»[1].

Конкуренція як базовий механізм ринкових відносин примушує підприємців змагатися один з одним і тим самим сприяти досягненню найвищих результатів. Основним змістом конкуренції є якнайповніше задоволення потреб населення, свобода доступу на різноманітні ринки, здешевлення продукції та підвищення її якості тощо.

Конкуренція виконує в ринковій економіці такі функції: регулювальну; мотиваційну; розподільну; контрольну.

Антимонопольно-конкурентна політика, яку здійснюють компетентні державні органи, спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб’єктів господарювання, забезпечення їх взаємодії на умовах недопущення проявів дискримінації одних суб’єктів іншими, насамперед у сфері монопольного ціноутворення та за рахунок зниження якості продукції, послуг, сприяння зростанню ефективної соціально орієнтованої економіки.

Уповноважені органи державної влади й органи місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому та вживати передбачених законом заходів щодо впорядкування конкуренції суб’єктів господарювання.

Згідно зі ст. 26 ГК рішення або дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які спрямовані на обмеження конкуренції чи можуть мати наслідком такі обмеження, визнаються обґрунтованими у випадках:

-надання допомоги соціального характеру окремим суб’єктам господарювання за умови, що допомога надається без дискримінації інших суб’єктів господарювання;

-надання допомоги за рахунок державних ресурсів з метою відшкодування збитків, завданих стихійним лихом або іншими надзвичайними подіями, на визначених ринках товарів або послуг, перелік яких установлюється законодавством;

-надання допомоги, в тому числі створення пільгових економічних умов окремим регіонам з метою компенсації соціально-економічних втрат, викликаних важкою екологічною ситуацією;

-здійснення державного регулювання, пов’язаного з реалізацією проектів загальнонаціонального значення.

Дата добавления: 2014-01-04