Контроль за дотриманням та відповідальність за порушення законодавства про рекламу

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:

— спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (нині — Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики) — щодо захисту прав споживачів;

— Антимонопольний комітет України — щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;

— Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення — щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;

— Міністерство фінансів України — щодо реклами державних цінних паперів;

— Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — щодо реклами на фондовому ринку (ст. 26 Закону «Про рекламу»).

Органи державної влади зобов’язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках — не пізніш як за один день.

Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:

— бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону;

— подавати необхідні документи, давати пояснення;

— отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них;

— оскаржувати дії чи бездіяльність виконавчого органу контролю та його посадових осіб до суду.

З метою координації діяльності суб’єктів рекламного ринку Кабінет Міністрів України створює Раду з питань реклами, до складу якої входять представники органів державної влади, об’єднань громадян, об’єднань підприємств у галузі реклами. Члени цієї Ради працюють у ній на громадських засадах.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) Рекламодавці. Винні у замовленні реклами продукції, виробництво та (або) обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) Виробники реклами. Винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) Розповсюджувачі реклами. Винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку органи державної влади, зазначені у ст. 26 Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та (або) виготовлення реклами та (або) вартості розповсюдження реклами Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики та його територіальні органи можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Антимонопольний комітет України накладає стягнення на рекламодавців за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Положення ст. 27 Закону не обмежують прав споживачів реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною та неправомірною порівняльною рекламою, на відшкодування шкоди відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 28 Закону «Про рекламу» публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється добровільно або за рішенням суду. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється за рахунок винної особи в такому ж порядку, в якому вона була розміщена.

Дата добавления: 2014-01-04