План заняття. Тема заняття: Растрові принтери

Тип заняття: лекція

Тема заняття: Растрові принтери. Системи растрування.

Мета: Ознайомитися з растровими принтерами, технологією створення растрових зображень, та поняттям растрові принтери

Методи: лекція, бесіда, поточний контроль.

Матеріально-технічне забезпечення:

Література

1. Кичак В. М., Бортник Г. Г., Семенюк О. А. Засоби оргтехніки та зв’язку. Навчальний посібник. – Вінниця: ВДТУ, 2001.

2. Кичак В. М., Бортник Г. Г. Друкувальні та копіювальні пристрої. Лабораторний практикум. - Вінниця: ВДТУ, 1999.

3. Артамонов Г. Т. Средства информационной техники.- М.: Энергоатомиздат, 1988.

5. Величко О. М. Новий технічний поступ технологій друкарства / Технологія і техніка друкарства.- 2008.- № 1.- С. 9-21.

6. Витенберг И. М. Печатающие устройства для персональных ЭВМ.- М.: Радио и связь, 1992.

Структура заняття:

1. Організаційна частина.

( Перевірити наявність учнів. Здійснити запис в журналі. )

2. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань.

3. Актуалізація опорних знань

4. План заняття

1. Загальні відомості.

2. Початок нової ери в технології створення растрових зображень

3. Растрові принтери.

5. Підведення підсумків уроку.

Узагальнення матеріалу

6. Домашнє завдання.

Викладач – Мураненко М.В.

Тема: Растрові принтери. Системи растрування.

(2 години)

План

1. Загальні відомості.

2. Початок нової ери в технології створення растрових зображень

3. Растрові принтери.

1. Загальні відомості.

Процеси растрування є важливою складовою додрукарської підготовки зображення. Минуло в же багато років відтоді, коли вперше за допомогою кольороподільників-коректорів в додрукарських системах обережно робилися спроби застосовувати електронні методи растрування. Нині вже важко уявити собі друкарське виробництво, де б на фототехнічну плівку вручну накладали контрактний растр, здійснювали експонування та діставали готові растрові плівки півтонового зображення.

Контактні та проекційні растри були надзвичайно різноманітними, коштували дешево і купити було не складно. Проте зростання кількості та підвищення складності видань поступово змусили всіх виробників додрукарської техніки перейти до інших способів переведення кольорового зображення з неперервною тонопередачею на точки друкарського растра.

2. Початок нової ери в технології створення растрових зображень

Початок було покладено невеликою і мало кому відомою на початку 80-х років фірмою «Adobe Systems». Ядро розробників новоствореної фірми складали колишні співробітники компанії «Xerox», яка займалася в той час універсальною мовою опису сторінок Interpress. Називають і точну дату — березень 1984 p., яка знаменна появою технології викорис­тання масштабованих шрифтів однойменної фірми.

Розвитку та поширенню чорно-білих і фотоскладальних систем пере­шкоджало багато факторів. По-перше, зростаюча складність віщань і вимоги видавців, зацікавлених у гарних, яскравих виданнях, надрукова­них у чотири, п’ять та більше фарб. Надзвичайне поширення мали друкована реклама, рекламні шпальти у виданнях, буклети та проспекти, які рідко друкували в чорно-білому вигляді.

По-друге, процес створення чорно-білої шпальти, зробленої на фотоскладальній машині і підмонтованої у фотокопіювальному процесі до плівок кольорових ілюстрацій, виготовлених електронними кольорокоректорами, — досить трудомістка та довга процедура.

Jlo-третє, механічні фотоскла­дальні машини не давали змоги легко змінювати шрифтогарнітури і швид­ко переходити до інших зображень для оформлення шпальти.

Спочатку процесів растрування тонових зображень у структурі PostScript не було. Середовище PostScript могло перетворити на растр або раструвати не тільки «оутлайн»-шрифти (тобто плашки), та й то не всі, а тільки власної розробки фірми «Adobe».

Уже до 1987 р. цей формат непогано зарекомендував себе при раструванні півтонових зображень, забезпечуючи перетворення і розворот кожного колірного шару відносно попереднього на певну закладену кількість градусів. Мову PostScript стало можливим застосувати для будь-якого газетного виробництва. Приблизно до цього самого року належить по­чаток використання PostScript у чорно-білих фотоскладальних системах для кольорового та газетного застосувань.

3. Растрові принтери

Растрові принтери в КВС особливо ефективні при компонуванні сторінок із текстом та ілюстраціями з елементами дизайну на етапі верстки видання і під час внесення змін у верстку, а також на етапі виготовлення копії оригіналу-макета на растровому принтері.

Комп’ютерно-видавнича система складається з потужного ПК, що має растровий дисплей з клавіатурою, доповненого сканером і растровим принтером. До складу програмного забезпечення КВС входить пакет прикладних програм оброблення текстів, графічної інформації, верстки сто­рінок та виведення копії оригіналу-макета. Верстка сторінок виконується в КВС на екрані дисплея, а зверстані сторінки виводяться на растровий принтер. Для редактора, який працює на КВС,- виведенням копії оригіналу-макета закінчується додрукарська підготовка віщання.

У КВС як растрові пристрої виведення найчастіше застосовуються лазерні принтери, які забезпечують швидке та якісне виведення копій сторінок оригіналів-макетів. Лазерні принтери, що мають набори шрифтів, виконують не тільки друкування тексту, а й забезпечують виведення ілюстраційно-графічної інформації, тобто вони фактично є принтерами-плотерами.

Плотер (плоттер) - це пристрій для отримання паперових копій електронних креслень, схем, малюнків та іншої графічної інформації. Можливе використання і для широкоформатного друку реклами. Більшість плотерів розраховані на роботу з папером великого розміру (до A0 - 841mm X 1189mm). Відзнакою плоттера від принтера є те, що в принтері пересувається папір щодо фарбувального елемента, а в плоттері рухається пір'їна.

У більшості КВС використовуються відносно дешеві монохромні лазерні принтери, оскільки багато видань є чорно-білими, а прості кольорові ілюстрації можна заміняти в копії оригіналу-макета монохромними півтоновими зображеннями. Застосовувані в КВС монохромні лазерні принтери за хвилину забезпечують виведення до 5... 10 аркушів формату А4 з роздільною здатністю 8...24 точок/мм. Найчастіше в цих системах застосовуються принтери зі щільністю запису 12 точок/мм, що відповідає 300 точок/дюйм. За такої щільності шрифти різних типів і розмірів виглядають як натуральні, а ілюстрації близькі за якістю до фотографій. В лазерному принтері виділяють дві частини: оптоелектронно-механічну, яка здійснює процес нанесення зображення на папір, та контролер, призначений для приймання, перетворення і буферизації інформації, який використовується для модуляції променя напівпровідникового лазера.

В оптоелектронно-механічній частині спочатку зображення наноситься лазерним променем на світлочутливий барабан, проявляється на ньому порошковим тонером, а потім переноситься на папір і закріплюється. Від оптоелектронно-механічної частини в основному залежать якість запису та швидкодія принтера.

Контролер лазерного принтера—це мікропроцесор із власною пам’яттю, який називається процесором формування растрового зображення, або Raster Image Processor (RIP). Він спочатку сприймає від ПК інформацію через паралельний чи послідовний інтерфейс, формує у своїй буферній пам’яті растр, а потім забезпечує запис його «точка за точкою» в рядку та «рядок за рядком» на сторінці.

Інформація від ПК подається в RIP в кодах PostScript — мови опису сторінок, яка сумісна і з лазерними принтерами, і з сучасними ФСА. Тому після виготовлення копії оригіналу-макета на лазерному принтері такий самий файл в кодах PostScript можна використати для керування ФСА, переносячи його із ПК на магнітному диску чи безпосередньо передаючи лінією зв’язку. В лазерних принтерах, крім файлів в кодах PostScript, RIP можуть сприймати також від ПК готові растрові файли. В растровому вигляді передаються також файли після сканування зображень і файли, що імпортуються з інших систем.

Монохромний лазерний принтер є пристроєм дворівневого запису, що дає змогу записувати на папері в місцях точок растра або чорні точки, які відповідають кольору тонера, або білі точки, що відповідають фону паперу. Тому при виведенні ілюстрацій для здобуття різних півтонів програмно формують макроточки (півтонові точки), які складаються з невеликих груп точок растра з різним заповненням їх чорними друкованими точками. Зір людини усереднює півтон площі кожної макроточки і сприймає ілюстрації як неперервні півтонові зображення. За малих розмірів макроточок виходить менша кількість півтонів, а зі збільшенням їхніх розмірів кількість півтонів зростає, але може проявлятись помітна оку макроточкова структура зображення. Тому програмне забезпечення КВС дає змогу користувачеві задавати розміри макроточок у режимі діалогу, підбираючи такі умови, за яких конкретне зобра­ження виглядатиме краще.

При додрукарській підготовці великоформатних газетних видань на лазерному принтері за один раз можна надрукувати тільки частину сторінки копії оригіналу-макета (ця частина не перевищує формату A3). При цьому всю сторінку формують за допомогою ручного склеювання послідовно виведених на окремі аркуші частин, а також об’єднують відповідні файли в ПК, а це потребує додаткових витрат часу і створює певні незручності.

До того ж усю сторінку великої газети за один раз можна надрукувати на широкоформатному електростатичному принтері-плотері. Нові моделі електростатичних принтерів-плотерів також мають RIP, здатний приймати від ПК і растрові файли, і файли в кодах PostScript. Вони можуть виводити їх на аркуші форматів А2 та А1. Таким чином, копія оригіналу-макета всієї сторінки газети формату А2 може бути надрукована за 15...ЗО с, тобто швидше і з кращою якістю, ніж при ручному склеюванні.

Як приклад пристроїв, які доцільно використовувати для виведення копій оригіналів-макетів сторінок великоформатних видань, можна назвати широкоформатні електростатичні принтери-плотери фірм «Versa-tec», «Hewlett-Packard», «Calcomp».

Дата добавления: 2014-01-04