США в післявоєнний період

ПЛАН

1. Машини для вирощування і збирання цукрових буряків

2. Машини для вирощування і збирання картоплі

3. Машини для вирощування і збирання овочів

ЛІТЕРАТУРА: Карасюк І.М. "Технологія виробництва продукції сільського госпо­дарства" с. 88-95.

1.Машини для вирощування і збирання цукрових буряків

Механізація робіт по вирощуванню цукрових та кормових буряків значно полегшує умови праці, знижує затрати праці на виробництво цукрових та кормових буряків. Проте найбільшої економічної ефективності досягають тільки при застосуванні комплексної механізації виробничих процесів вирощування і збирання цукрових та кормових буряків.

При інтенсивній технології вирощування цукрових буряків використовують машини загального призначення, ґрунтообробні, для внесення добрив та хімічного захисту рослин. Серед знарядь для основного обробітку ґрунту найбільш ефективні двоярусні плуги П Я-3-35, ПНЯ-4-40, ПНЯ-4-42, ПНЯ-4-42-01. Вирівнювання поверхні ґрунту навесні проводять не лише шлейф-боронами ШБ-2,5, а й комбінованим агрегатом АРВ-8,1-01.

Для передпосівного обробітку ґрунту застосовують універсальні просапні культиватори УСМК-5,4АБ, УСМК-5,4АВ, АРВ-8,1-02.

Сіють цукрові і кормові буряки сівалками:

· ССТ-8Б

· ССТ-12Б,

· ССТ-18Б,

· ССТ-12В має щілинорізи-спрямовувачі для нарізування в грунті напрямних щілин для культиваторних агрегатів.

· ССТК-8 Для сівби кормових буряків з міжряддями 60 см.

Сівалки ССТ-8Б і ССТК-8 комплектуються щілинорізами.

Висівні апарати у сівалок комірково-дискові.

Гербіциди вносять смуговим способом підживлювачем-обприскувачем ПОМ-630-І.

До появи сходів буряків розпушування ґрунту проводять боронами або культиваторами УСМК-5,4Б, УСМК-5,4В. Для цього використовують ротаційні робочі органи РБ-5,4 чи пруткові ротори.

Для міжрядного обробітку на посівах буряків застосовують культиватори УСМК-5,4Б, УСМК-5,4В, а після сівалки ССТ-18Б - КРШ-8,1.

Густоту сходів буряків формують вздовж рядків проріджувачами УСМП-5,4 і ПСА-2,7, ПСА-5,4 або поперечним проріджувачем посівів УСМК-5,4Б, УСМК-5,4В.

Хімічний захист рослин проводять обприскувачами ПОМ-630-1, ПОМ-630 і ОПШ-15-01.

Наступний міжрядний обробіток буряків виконують цими самими культиваторами. Залежно від умов засто­совують однобічні плоскорізальні, розпушувальні чи стрілчасті лапи, захисні диски, підгортачі, підживлювальні ножі, однобічні плоскорізальні лапи з полицями для першого підгортання, стрілчасті лапи з полицями Для другого підгортання рослин (підгортання проводить­ся для боротьби з бур'янами).

Цукрові буряки збирають способами:

· комбайновим

· роздільними дво- і трифаз­ним способами.

При комбайновому способі збирання одним агрегатом послідовно зрізу­ють гичку, найчастіше з одночасним подрібненням, укладають її у валок або розкидають на полі, далі викопують коренеплоди, очищають їх від землі, залишків гички та інших домішок і завантажують у транспортні засоби на ходу або спрямовують у бункер і періодично вивантажують.

При роздільному двофазному способі збирання спочатку зрізують гич­ку, подають її у транспортні засоби, а потім викопують коренеплоди, очи­щають їх від землі та інших домішок і завантажують також у транспорт­ні засоби.

Роздільний трифазний спосіб збирання полягає у попередньому суціль­ному збиранні гички, дообрізуванні головок пасивними робочими органа­ми, викопуванні коренеплодів і укладанні їх у валок. Останні підбирають через деякий час спеціальними підбирачами-очисниками, очищають від землі, залишків гички та інших домішок і подають у транспортні засоби, що рухаються поруч з навантажувачем.

Збирають цукрові буряки із застосуванням потокової, перевалочної, потоково-перевалочної та валкової технології.

При потоковій технології збирання застосовують комплексну механі­зацію усього процесу. Спочатку збирають гичку машинами і відвозять її транспортними засобами на ферму або силосують. Далі викопують корене­плоди і відвозять їх на приймальний пункт цукрового заводу.

Перевалочна технологія збирання передбачає збирання гички, як і при потоковій технології. Коренеплоди викопують і відвозять на спеціальні вирівняні майданчики, де їх складають у валки, купи або кагати. При перевезенні коренеплодів на завод їх завантажують у транспортні засоби за допомогою високопродуктивних навантажувачів-очисників.

Застосовують перевалочну технологію при недостатній кількості транс­порту і великій засміченості вороху коренеплодів.

При потоково-перевалочній технології гичку збирають, як і при пер­ших двох технологіях, а коренеплоди викопують і частину їх відвозять на завод, а решту - на перевалочний майданчик.

Застосовують також валкову технологію. При цій технології зрізуєть­ся гичка, укладається у валок або розкидається по поверхні поля, а далі викопуються коренеплоди й укладаються у валок. Підбираються валки коренеплодів спеціальними підбирачами-очисниками і подаються в транс­портний засіб, що рухається поруч з агрегатом. Проходить випробування широковалкова технологія з утворенням потужного валка коренеплодів із 30-ти рядків при п'яти проходах агрегату.

Агротехнічні вимоги до бурякозбиральних машин

Із метою своєчасного і якісного збирання цукрових буряків машини для їх збирання повинні відповідати певним агротехнічним вимогам.

Гичкозбиральні машини мають зрізувати гичку не нижче рівня ниж­ніх зелених листків і не вище 2 см від верхньої частини головки корене­плоду. Зрізана частина головки повинна бути рівною і горизонтальною. Кількість коренеплодів з необрізаною гичкою — не перевищувати 8%, а з косим зрізом - 10%, відходи частин головок коренеплодів у гичку при збиранні - 5%, можливе забруднення зрізаної гички землею - 0,5%. Втрати зеленої гички на полі допускаються до 10%.

Коренезбиральні машини повинні забезпечити підкопування та виби­рання з ґрунту 98,5% коренеплодів. Можливі втрати до 1,5% коренепло­дів та їх частин. Кількість дуже пошкоджених коренеплодів не повинна перевищувати 5-8%. Забрудненість вороху коренеплодів гичкою допуска­ється до 3%, а наявність землі у ньому - 1%.

Навантажувачі-очисники повинні забезпечувати 99,5% повноти підби­рання коренеплодів.

Забрудненість вороху коренеплодів рослинними рештками при наванта­женні у транспортні засоби допускається до 1%. Кількість дуже пошкод­жених навантажувачами коренеплодів не повинна перевищувати 3-4%.

Відповідно до технологічних операцій, що виконують при збиранні цукрових буряків, машини поділяють на гичкозбиральні, коренезбираль­ні, бурякозбиральні комбайни, навантажувачі-очисники і підбирачі-навантажувачі та очисники головок коренеплодів.

Збирають буряки збиральними комплексами, до складу яких входять: гичкозбиральні машини БМ-6А, (БМ-6Б) призначе­на для збирання гички цукрових буряків, вирощуваних з міжряддями 450 мм, і навантаження її в транспортні засоби.

1. МБС-6, МБК-2,7 та коренезбиральні комбайни КС-6, РКС-6, МКК-6, буряконавантажувач СПС-4,2.

При збиранні роздільним дво- і трифазними способами найчастіше ви­користовують шести- і чотирирядні комплекси машин.

У країнах Західної Європи використовують, здебільшого, комбайновий спосіб збирання, і в меншій мірі - роздільний із застосуванням валкової технології.

До робочих органів бурякозбиральних машин належать гичкозрізувальні апарати, підкопувальні і сепарувальні органи.

Для якісного очищення головок коренеплодів цукро­вих буряків від гички після обрізування гичкозбиральними машинами БМ-6А, БМ-6Б використовують начіпний двовальний очисник головок ОГД-6А.

Гичкозбиральна машина БМ-4Б є модифікацією БМ-6Б. Нею збирають гичку буряків, вирощуваних на зрошуваних землях з міжряддями 600 мм.

Самохідна гичкозбиральна машина МБС-6 викорис­товується для збирання з попереднім зрізуванням гички цукрових буряків, висіяних з міжряддями 450 мм. Ши­рина захвату 2,7 м.

Машина гичкозбиральна МБК-2,7 призначена для збирання і вантаження у транспортні засоби гички кор­мових коренеплодів і маточних цукрових буряків, виро­щуваних з міжряддями 450 і 600 мм.

Коренезбиральна машина КС-6Б призначена для зби­рання коренеплодів цукрових буряків. Ширина захвату 2,7 м. Основні складальні одиниці — шасі, рама, ходова частина, коренезбирач, двигун, трансмісія, кабіна, бун­кер, транспортери, грудкоподрібнювач, автомат водіння. Машина оснащена універсальною системою автоматич­ного контролю. Коренезбирач з копачами дискового ти­пу. Випускається КС-6Б-01 з вилчастими копачами, КС-6Б-02 — з вилчастими і дисковими, КС-6Б-05 — з ви-копувальними пристроями для збирання цукрових і кор­мових буряків.

Коренезбиральна машина РКС-6 складається з коре-незбиральної частини з роторними вилчастими копачами і встановленого на її рамі трактора МТЗ-80, з якого зня­то ведучі колеса, передній міст і пачіпну систему. Шири­на захвату 2,7 м.

Коренезбиральна машина РКМ-6 приводиться в дію від двигуна СМД-64-02 і має такі модифікації: РКМ-6 з копачем вилчастого і дискового типів; РКМ-6-01 — вилчастого типу; РКМ-6-02 — дискового типу; РКМ-6-0.3 — з копачем для збирання кормових буряків.

В агрегаті з гичкозбиральною машиною МБК-2,7 працює коренезбиральна машина МКК-6.

Коренезбиральна машина РКС-4 є модифікацією РКС-6 і застосовується на зрошуваних землях у районах бурякосіяння.

Буряконавантажувач-очисник СПС-4,2А призначений для вантаження в транспортні засоби коренеплодів цук­рових буряків з польових кагатів шириною до 4 м з до­очищенням їх від грунту і гички.

2. Машини для вирощування і збирання картоплі

Машини для вирощування і збирання картоплі

Для основного і ранньовесняного обробітку грунту під картоплю застосовують такі самі знаряддя, як і для цукрових буряків.

Передпосадковий обробіток грунту проводять куль­тиваторами суцільного обробітку. Використовують та­кож інші машини загального призначення.

Для суцільного передпосадкового обробітку грунту господарства, які вирощують картоплю за голландською технологією, застосовують вертикально-фрезерні куль­тиватори КВФ-2,8 і КВФ-4.

Промисловість випускає начіпиі і иапівначіппі кар­топлесаджалки.

Картоплесаджалка СН-4Б-1 призначена для гребе­невого або гладенького рядкового садіння непророщених бульб картоплі з міжряддями 70 см і одночасним вне­сенням у борозни мінеральних добрив. Ширина захва­ту — 2,8 м.

Рама саджалки опирається на двоє опорних метале­вих коліс. На рамі встановлено два бункери для бульб. Картоплесаджалка має вигортальні апарати з 12 ложеч­ками кожний, туковисівні апарати АТД-2, посадкові сек­ції, гідрофікований маркер МГ-1. Робочі органи саджал­ки приводяться в дію від ВВП трактора.

Картоплесаджалки КСМ-4, КСМ-6 І КСМ-8 мають та­ке саме призначення, як і СН-4Б-1, але вони напівначіп-нї з шириною захвату відповідно 2,8, 4,2 і 5,6 м. Крім основних, вони мають завантажувальні бункери, що дає можливість завантажувати бульби автосамоскидами чи тракторними візками. Вигортальні диски мають по 15 ложечок, що дає можливість висаджувати бульби на робочих швидкостях до 9 км/год.

Випускаються модифікації картоплесаджалок для садіння на грунтах, засмічених камінням.

Картоплесаджалка САЯ-4 призначена для садіння яровизованих бульб. Ложечково-ланцюгові садильні апа­рати забезпечують садіння без значного обламування проростків.

Картоплесаджалками КСМГ-4 і КСМГ-6 висаджують бульби у попередньо нарізані гребені з одночасним вне­сенням мінеральних добрив.

Для транспортування насінних бульб або мінераль­них добрив і наступного завантаження використовують завантажувач саджалок і культиваторів ЗАК-3.

3.Машини для вирощування і збирання овочів

При вирощуванні овочевих культур застосовують пе­реважно такі самі машини загального призначення, як і для цукрових буряків.

У разі потреби після оранки проводять експлуатацій­не планування (вирівнювання) поверхні грунту довго-базовими планувальниками П-4 і П-2,8.

Грядки для вирощування рослин нарізують грядко-утворювачем УГН-4К чи борознорізом БОН-5,4. Іноді грядки нарізують одночасно з сівбою, використовуючи для цього грядкоутворювач-сівалку ГС-1,4 або комбіно­ваний агрегат АПО-5,4. Гребені нарізують фрезерними культиваторами КФГ-2,8, КФЛ-4,2, КФЛ-5,4. Передпо­сівне розпушування полотна грядок виконують культи­ваторами КФО-4,2, КФО-5,4.

Деякі овочеві сівалки за будовою і технологічним процесом близькі до зернових, але мають певні кон­структивні особливості, пов'язані з особливостями насін­ня овочевих культур.

Сівалка овочева СО-4,2 призначена для рядкової і стрічкової сівби насіння з одночасним внесенням міне­ральних добрив на вирівняній, гребеневій і грядковій по­верхнях. Ширина захвату 4,2м.

Висівні апарати сівалки — котушкові, туковисівні, котушково-штифтові. Сошники можуть бути одно- або двострічкові. Вони дводискові, з обмежувальними змін­ними ребордами для регулювання глибини ходу.

Сівалку СЛН-8Б використовують для сівби цибулі-сіянки і цибулі-вибірки рядковим з міжряддями 45 см і стрічковим способами. Висівні апарати котушкові. Ши­рина захвату до 2,8 м.

Сівалка СЛС-12 призначена для точного висіву цибулі-сіянки і часнику, напівначіпна з шириною захвату 4,2м.

Сівалка СЛС-5,4 призначена також для сівби цибулі-сіянки і зубків часника. Висівні апарати котушкові. Ши­рина захвату 5,4 м.

Використовують також сівалку ово­чеву точного і рядкового висівання СУПО-6 з пневма­тичними висівними апаратами. Ширина захвату 4,2 м. Сівалка СУПО-9 призначена для точного висівання насіння овочевих культур і рядкового (насіння столових буряків та інших овочевих). Ширина захвату 5,4 м.

Сівалка СОПГ-8 застосовується для пунктирно-гніз­дової сівби овочевих культур. Ширина захвату 4,8 м.

Начіпна розсадосадильна машина СКН-6А призначе­на для рядкового і стрічкового садіння розсади овоче­вих культур в горщечках і без них. Ширина захвату 4,2 м. Машина складається з рами, садильних секцій, опорно-привідних коліс, трансмісійного валу з коробкою передач, роздавального валу, механізму поливу, марке­рів, тента, баків для води, стелажів для ящиків з роз­садою.

Розсадосадильна машина МРП-5,4 має таке саме призначення, як і СКН-6А, і близька до неї за будовою. Ширина захвату 5,4 м.

Міжрядний обробіток грунту (розпушування, зни­щення бур'янів, підгортання рослин і внесення мінераль­них добрив) проводять овочевими культиваторами КОР-4,2, КОР-5,4 (культиватори-рослинопідживлювачі), КФЛ-4,2, КГФ-2,8 (культиватор-гребенеутворювач фрезерний), КФО-4,2, КФО-5,4 (культиватор фрезерний овочевий), ФПУ-4,2 (універсальна просапна фреза).

При вирощуванні овочевих культур за астрахан­ською технологією застосовують пристрій ППР-5,4. Він призначений для нарізування щілин під час передпосів­ного обробітку грунту з одночасним загортанням гербі­цидів (вносяться стрічковим способом машиною ПОМ-630-2), а також для забезпечення сівби чи садіння по напрямних щілинах, розпушування грунту і знищен­ня бур'янів у захисних зонах.

До культиватора КОР-4,2 постачається пристрій ППР-5,4-01—для овочевих культур, вирощуваних з міжряддями 70 і 140 см, до культиватора КОР-5,4 — ППР-5,4 для овочевих культур з міжряддями 60, 90 і 120 см.

Причіпну однорядкову машину ММТ-1 застосовують для збирання моркви і навантаження її після очищення від гички у транспортні засоби.

Цибулю-ріпку збирають копачами ЛКГ-1,4 та ЛКП-1,8.

Самохідний томатозбиральний комбайн СКТ-2А при­значений для суцільного одноразового збирання одночас­но дозріваючих помідорів, які використовуються для тех­нічної переробки. Ширина захвату комбайна 1,4—1,6 м.

Машину УКМ-2 використовують для суцільного зби­рання двох рядків капусти (міжряддя 700 мм). Капусту можна збирати з одночасним навантаженням у транс­портний засіб або з укладанням у валок на землю.

Комбайн КОП-1,4 призначений для суцільного одно­разового збирання одночасно дозріваючих огірків та останнього збирання неодночасно дозріваючих сортів з навантаженням у транспортний засіб. Комбайн причіп­ний, ширина захвату 1,4 м.

Універсальну овочеву платформу ПОУ-2,0 застосову­ють для збирання помідорів, огірків, капусти тощо з ме­ханізованим вивантаженням або перевантаженням у транспортні засоби незатарєних або затарених у ящики з наступним розвантажуванням вручну.

Після завершення Першої світової війни США опинилися у надзвичайно сприятливому становищі. На відміну від європейських держав США не зазнали значних воєнних руйнувань. Монополії отримали величезні при­бутки від воєнних поставок. Національне багатство США в роки війни зросло більш як у 2,5 рази. З боржника європейських країн США стали їх кредитором. Борг європейських держав США на початок 20-х років становив 11 млрд. доларів. Америка вступила в епоху процвітання (про­спериті).

Подолавши проблеми повоєнної структурної перебудови і скоротивши податки на оборонну промисловість, США стали на шлях створення еконо­міки широкого споживання. Порівняно з довоєнним рівнем на кінець 20-х років промислове виробництво збільшилось на 70%. США виробляли на 10% більше світової продукції, ніж Англія, Франція, Німеччина, Італія та Японія. Особливе місце у промисловому піднесенні США відігравала авто­мобільна промисловість.

Ревучі двадцяті - епоха 1920х років у Північній Америці, Лондоні, Берліні та Парижі. Назва характеризує динамічність мистецтва, а також культурного та соціального життя цього періоду. Він починається з повернення до мирного життя після самої, на той момент, руйнівної війни в історії. Радикально міняються моди і стиль одягу, настає розквіт джазу і ар-деко, радіомовлення стає повсюдним, кінематограф знаходить звук і з рідкісного розваги перетворюється на масовий вид дозвілля і окремий вид мистецтва. У двадцятих роках був зроблений ряд важливих наукових відкриттів і винаходів, що мали далекосяжні наслідки, відзначався безпрецедентний ріст промисловості і споживчого попиту. Наприкінці ревучих двадцятих відбувається крах економіки і настає період Великої депресії.

Соціальні та культурні зміни ревучих двадцятих починалися в найбільших містах: Чикаго, Новому Орлеані, Нью-Йорку, Філадельфії, Парижі та Лондоні. США досягли в той момент домінування в сфері фінансів, в той час як Німеччина, програвши війну, не була здатна навіть виплачувати репарації, накладені на неї по мирному договору. Щоб вирішити цю проблему, був запропонований план Дауеса, за яким Німеччині був наданий кредит для зміцнення її економіки і розстрочка платежів на користь переможців. США стали найбільшим кредитором як Німеччини, так і інших європейських країн. До середини 1920х років світова економіка зміцнилася, і друга половина 1920х років навіть у Німеччині відома як «золотих двадцятих». У Франції та франкомовної частини Канади цей час називають «années folles» («божевільні двадцяті»).

Дух ревучих двадцятих сучасниками сприймався як радикальна модернізація і розрив з традиційними цінностями. Завдяки новим технологіям, все здавалося легко здійсненним. Життя представлялася фривольним танцем. У цьому аспекті період називають також «епохою джазу».

В кінці 1929 р. стався великий біржовий крах, який ознаменував кінець епохи ревучих двадцятих. Мільйони людей раптово втратили засобів існування. Після біржового кризи почався колапс виробництва, помноживши лиха за рахунок зростання безробіття. Послідувала тривала економічна рецесія отримала назву Велика депресія.

Економічна криза 1929—1933 pp. особливо глибоко вразила США: загальний обсяг промислової продукції скоротився до 53% докризового рівня; розорилися сотні тисяч фермерів; збанкрутували 5тис. банків. Особливої гостроти фінансова криза набула навесні 1933 p.: мільйони дрібних вкладників втратили свої заощадження і перетворилися на жебраків.

На президентських виборах 1932 р. перемогу здобув представник Демократичної парти Франклін Рузвельт, який для виходу з кризи проголосив "новий курс", теоретичними підвалинами якого було вчення англійського економіста Кейнса, згідно з яким для забезпечення нормального функціонування виробництва необхідні державне регулювання економікою та соціальні реформи.

Новий курс — заходи із запровадження централізованого планування і стимулювання економіки США, які здійснювались адміністрацією президента США Франкліна Делано Рузвельта задля подолання Великої депресії в період між 1933 і 1940 рр.

Ні сам президент Рузвельт, ні його найближче оточення не мали якогось конкретного плану дій. «Новий курс» являв собою, по суті, комплекс окремих, не завжди пов'язаних між собою заходів і ідей, які пропонувались мало не щодня. Як правило, деякі з них нашвидкоруч затверджувались Конгресом, а потім лягали в основу президентської програми.

Стрижнем внутрішньої політики уряду було відновлення промисло­вості. З цією метою було прийнято закон, відповідно до якого підприємці мають укладати між собою угоди чесної конкуренції, що регулюватимуть рівень виробництва, цін, заробітної плати, ринків збуту. Було ухвалено за­кон про допомогу фермерам, за яким держава укладала з фермером кон­тракт про скорочення посівних площ, поголів'я худоби, а також закон про відносини між підприємцями і робітниками (закон Вагнера), згідно з яким заборонялися втручання підприємців у справи профспілок, переслідування робітників. Того ж року вперше в історії США ухвалено федеральний закон про соціальне страхування, за яким встановлювалася система пенсій за віком і виплат з безробіття.

Дата добавления: 2014-01-04