Ремонт основних засобів і його фінансове забезпечення

Ремонт основних фондів є необхідною умовою простого відтворювального процесу. На підприємстві залежно від мети та завдань проводяться поточний та капітальний ремонти.

Поточний ремонт здійснюється для забезпечення підтримки працездатності основних фондів шляхом усунення окремих поломок та заміни або відновлення окремих частин. Метою поточного ремонту є збереження засобів праці у стані, придатному для подальшого продуктивного використання шляхом проведення регулярних ремонтно-профілактичних робіт. Витрати на проведення поточного ремонту є постійними, здійснюються відносно рівномірно протягом усього періоду експлуатації і відносяться на поточні витрати підприємства після їх здійснення.

Капітальний ремонт проводиться з метою відшкодування фізичного зносу конструктивних елементів основних фондів та максимального відновлення їх техніко-експлуатаційних характеристик, тобто для відновлення виробничого ресурсу об’єкта. Необхідність капітального ремонту основних фондів обумовлена тим, що окремі деталі, вузли машин зношуються та стають непридатними для експлуатації не одночасно в результаті їх неоднакового навантаження. Тому, для ефективного функціонування основних фондів ці деталі повинні своєчасно замінюватись новими.

Капітальний ремонт проводиться з певною періодичністю (1 раз на рік або на 2 роки) і потребує значних одночасних витрат. Джерелом фінансування капітального ремонту на підприємстві слугують кошти ремонтного фонду, який формується за рахунок цільових періодичних відрахувань, що відносяться на поточні витрати впродовж всього ремонтного циклу (період між проведенням капітальних ремонтів).

Економічна доцільність проведення капітального ремонту основних фондів визначається на основі порівняння двох альтернатив:

1) проведення капітального ремонту основних фондів та продовження строку їх експлуатації на один ремонтний цикл;

2) заміна зношених основних фондів новими.

По кожному варіанту оцінюються загальна сума витрат та збитків підприємства і потім відбувається порівняння їх розмірів.

При впровадженні першого варіанту (проведення капітального ремонту) в якості витрат виступають:

А) витрати на капітальний ремонт (Вкр);

Б) перевищення експлуатаційних видатків по відремонтованій машині над поточними витратами по новій машині (sЕВ). Вони розраховуються на всю тривалість ремонтного циклу і дисконтуються з метою визначення їх теперішньої вартості.

Таким чином, загальний обсяг витрат на проведення капітального ремонту (ЗВкр) визначаються як:

ЗВкр = Вкр + sЕВ

При впровадженні другого варіанту (придбанні нових основних фондів на заміну зношених) в якості витрат виступають:

А) витрати на придбання основних фондів (Внф). Їх розмір визначається виходячи з цін на них, умов розрахунку, наданого періоду відстрочки платежу тощо. Ці витрати включають до розрахунку з поправкою на відмінності у продуктивності та тривалості ремонтного циклу нових та діючих основних фондів:

Внф *a*b

де a -коефіцієнт, що характеризує співвідношення продуктивності діючих та нових основних фондів; b -коефіцієнт, що характеризує співвідношення тривалості ремонтного циклу діючих та нових основних фондів.

Б) збитки від недоамортизованих діючих основних фондів (Знам).

Отже, загальні витрати на придбання основних фондів (ЗВнф) визначаються так:

ЗВнф = Внф *a*b + Знам

Загальний коефіцієнт ефективності витрат на капітальний ремонт (Екр) дорівнює:

Екр = 1 - ЗВкр / ЗВнф

Отриманий коефіцієнт може набувати три варіанти значень:

= позитивне – капітальний ремонт доцільно проводити;

= нульове – варіанти придбання та проведення капітального ремонту рівноцінні;

= від’ємне – проведення капітального ремонту недоцільно.

При наявності розрахункових коефіцієнтів для всієї сукупності основних фондів, що підлягають капітальному ремонту, їх можна використовувати для визначення послідовності заміни основних фондів: в першу чергу повинні бути замінені основні фонди з максимальним від’ємним значенням коефіцієнту Екр.

Капітальний ремонт може проводитись двома способами:

· Підрядний спосіб. При проведенні капітального ремонту в такий спосіб розрахунки проводяться по рахунках за повністю закінчені ремонтні роботи по об’єкту в цілому або по окремих вузлах, до яких прикладаються акти приймання.

· Господарський спосіб. Розрахунки, як правило, відбуваються по окремих елементах витрат (виплата заробітної плати, оплата матеріалів, деталей та інше). При виконанні робіт цим способом більш прийнятним є покриття цих витрат за рахунок ремонтного фонду. Оплата ремонтних робіт здійснюється з розрахункового рахунка при наявності укладеного договору, кошторисної документації та акта приймання виконаних робіт за відповідний місяць.

У відповідності з законодавством України витрати на проведення всіх видів ремонтних робіт відносяться до складу валових витрат. При цьому на витрати виробництва можна відносити суму витрат на ремонт у межах 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду. Витрати, що перевищують цю суму, відносяться на збільшення балансової вартості основних фондів груп 2 та 3 і підлягають амортизації.

Підприємство повинно намагатись знижати витрати на ремонт основних виробничих фондів. Цьому сприяють наступні заходи:

= підвищення якості та надійності машин та обладнання, що дозволяє збільшити міжремонтні строки їх експлуатації;

= скорочення строків служби активної частини основних фондів, в результаті чого зменшується кількість ремонтів, а також середній розмір витрат на один ремонт;

= здійснення заходів по спеціалізації ремонтного діла, переведення ремонтних служб на комерційну основу.

7. Оцінка складу та структури основних засобів та характеристика рівня зносу основних засобів підприємств України за остання три роки.

Дата добавления: 2014-01-04