Товарознавчі операції та їх класифікація

Товарознавчі операції — це комплекс заходів, пов’язаних із товарорухом та забезпеченням умов для приймання, зберігання, відпускання і списання товарів. Їх можна класифікувати за такими групами:

1. Операції з товароруху (здійснення контролю за фізичним переміщенням продукції від місць виробництва до місць реалізації).

2. Операції з приймання товару (доставка від постачальника, розвантаження товару, перевірка кількості й якості, комплектності й відповідності даним, зазначеним у супровідних документах, упорядкування приймальних актів, реєстрів, оформлення претензій тощо).

3. Операції, пов’язані із зберіганням товару (приймання у відділи зберігання, розподіл товарів на групи за умовами зберігання, розміщення товару в місцях зберігання відповідно до вимог НТД, контроль за термінами придатності і якісним станом товару тощо, організація заходів, що забезпечують цілісність товару).

4. Операції, пов’язані з відпусканням товару (добір товару за розпорядженням відділу збуту чи складу, розфасування, закупорювання і маркування, пакування в транспортну тару і відправлення в аптечну мережу).

5. Операції, пов’язані зі списанням товару (складання актів і знищення товару).

На всіх етапах товароруху в процесі обороту товару необхідно оцінювати його якість із різною метою. Цей процес отримав назву експертизи товару.

Експертиза (із лат. дослідний) - аналіз, дослідження, що проводиться залученими спеціалістами.

Аналіз (від грецьк. розкладення) – метод наукового дослідження, що полягає в уявному розчленовуванні цілого на складові елементи.

При формуванні дисципліни медичне та фармацевтичне товарознавство був введений термін товарознавчий аналіз.

Товарознавчий аналіз - метод наукового дослідження товарів, який складається із уявного розчленовування їх на складові елементи із метою всебічного вивчення якості товару та оцінки його безпеки.

Часто в літературі замість терміну «товарознавчий аналіз» можна зустріти термін «товарна експертиза». Але ці терміни не є рівноцінними. Відмінними особливістю експертизи від аналізу є те, що вона проводиться провідними спеціалістами в даній галузі і її необхідно проводити тільки в процесі обороту.

Товарознавчий аналіз необхідно починати при оформленні заказу (вибір виду товару із асортименту, що пропонується постачальником) та проводити на всіх етапах товароруху, навіть в тому випадку, коли товар після здійснення акту купівлі-продажу переміщується всередині аптечного закладу та ЛПЗ.

Т о в а р о р у х о м називається система заходів, що забезпечує доставку товару до місць продажу в точно зазначений час і з максимально високим рівнем обслуговування покупця. Інакше кажучи, це діяльність з планування

і контролю за переміщенням продукції від виробника до місць продажу з метою задоволення потреб споживачів із вигодою для виробника.

Рівень обслуговування залежить від таких факторів:

Ø швидкості виконання замовлення (часу від відправки замовлення до одержання товару);

Ø можливості термінової доставки товару за спеціальним замовленням;

Ø готовності прийняти повернений товар, якщо в ньому виявлено дефект або якщо товар неякісний, і замінити якнайшвидше доброякісним;

Ø забезпечення різноманітності партій відвантаження, якщо кількість товарів в упаковці розглядається як одне транспортне місце (за бажанням покупця);

Ø забезпеченості найзручнішим транспортом;

Ø високоефективної служби сервісу;

Ø добре організованої складської мережі;

Ø достатнього рівня запасів як товару, так і запасних частин до товарів усієї номенклатури, у тому числі й знятих із виробництва;

Ø прийнятного рівня цін, за якими надаються послуги товароруху покупцю.

Жодний із цих чинників сам по собі не є вирішальним у створенні бездоганної системи товароруху, але кожен у тій або іншій мірі впливає на рівень обслуговування. Тому комплексний підхід є абсолютно необхідним, адже нехтування будь-яким елементом системи здатне серйозно порушити її функціонування і негативно вплинути на престиж фірми, її позиції на ринку і конкретність товару.

Приймаючи рішення про вдосконалення якоїсь ланки системи товароруху при переході до ринку, необхідно дбати, щоб воно не позначилося негативно на загальному ефекті, особливо якщо це вдосконалення покликане мінімізувати витрати.

Для контролю ефективності роботи служби товароруху можна користуватися формулою загальних витрат, запропонованою Ф. Котлером:

D = T + F + W + S,

де D — сума витрат товароруху;

T — транспортні витрати;

F — постійні складські витрати;

W — перемінні складські витрати;

S — вартість замовлень, не виконаних у гарантовані терміни.

Керівництво системи товароруху повинне мінімізувати цю суму, яка істотно залежить від засобів транспортування, кількості проміжних ланок системи, розміщення й обсягу складів і т. д. Тому при проектуванні й контролі товароруху обов’язкова умова — багатоваріантність аналізованих пропозицій.

У систему товароруху входять елементи, що належать як до внутрішнього, так і до зовнішнього середовища маркетингу (marceting — торгівля, спродаж, тобто організація збуту товарів).

Елементами внутрішнього середовища маркетингу є:

— обробка замовлень, отриманих від споживачів (аптек, ЛПЗ, магазинів);

— добір партій товарів за замовленнями і формування оптимальної транспортної тари;

— запаковування відповідно до вимог транспортних служб;

— оформлення документів;

— відвантаження і контроль за рухом вантажу.

Елементи зовнішнього середовища маркетингу такі:

— підприємства (фірми), що забезпечують перевезення;

— посередники і їхні склади;

— мережа збуту.

Залежно від виду товару й інших обставин деякі елементи можуть ставати непотрібними або, навпаки, можуть додаватися елементи, що відповідають специфіці товароруху на певному ринку.

При проведенні товарознавчого аналізу найчастіше користуються органолептичними методами, оскільки на приймання товару за кількістю та якістю відпускається небагато часу. В аптечних закладах цим займається уповноважена особа з контролю якості лікарських засобів, призначена наказом по підприємству.

Експертиза ж проводиться тільки у випадках здійснення контролю якості товару за всіма показниками державного стандарту або в разі виникнення сумнівів в якості товару та необхідність обґрунтування для пред’явлення претензій постачальнику.

В залежності від мети та професійної діяльності розрізняють наступні основні

види експертизи – товарна, технологічна, санітарно-гігієнічна, економічна, екологічна та ін.

Товарна експертиза – застосовується у тих випадках, коли необхідно встановити відповідність продукції технологічним режимам виробництва товару, а також відповідності стандартам за кількісним та якісним складом, правильність вибору обладнання, визначити вплив виробничих факторів на споживчі властивості та ін.

Цей вид експертизи важливий при виборі виробника, з якими будуть вкладені договори на поставку продукції, оскільки від технологічного обладнання залежить, наприклад, якість медичних інструментів, біологічна доступність лікарського засобу, якості пакування та маркування товарів.

Санітарно-гігієнічна експертиза – проводиться для тих груп товарів, при реєстрації яких передбачена така перевірка (приклад: лікарська рослинна сировина, вироби із полімерних матеріалів та ін.)

Екологічна експертиза встановлює дію придбаного фармацевтичного товару чи виробу медичної техніки на людину та навколишнє середовище в процесі їх виготовлення, транспортування, розгрузки, фасування, зберігання та використання. Дана експертиза є важливою, оскільки споживач, включаючись в систему «людина – товар – середовище» безпосередньо на собі випробовує цю дію.

Економічна експертиза проводиться із метою підвищення рентабельності та направлена на встановлення: причинно-наслідкових зв’язків, що призвели до погіршення господарської діяльності, можливої фальсифікації медичних та фармацевтичних товарів, правильності визначення собівартості товарів, доцільності використання тих чи інших технологічних нормативів.

Дата добавления: 2014-01-04