Особистий огляд та огляд речей, вилучення речей і документів

Особистий огляд і огляд речей

Особистий огляд і огляд речей — це візуальне обстеження матеріальних об’єктів, які мають відношення до правопорушення і особи правопорушника. У ході огляду виявляються, безпосередньо сприймаються, а також оцінюються і фіксуються стан та властивості таких об’єктів.

Особистий огляд і огляд речей суто процесуальні заходи. Вони провадяться у зв’язку конкретним вчинком і щодо конкретної особи. Їх мета — отримання фактичних даних і з’ясування обставин, що мають значення для встановлення істини у справі.

Факт виконання особистого огляду і огляду речей в обов’язковому порядку оформлюється процесуальним документом. Закон передбачає три можливих варіанти документального оформлення цих заходів. По-перше, огляд може бути оформлений шляхом складання окремого протоколу; по-друге, він може бути оформлений шляхом вчинення відповідного запису у протоколі про адміністративне правопорушення; по-третє, може бути оформлений шляхом учинення відповідного запису у протоколі про адміністративне затримання.

За цими ознаками особистий огляд і огляд речей, як заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення (ст. 264 КУпАП), відмежовуються від подібних заходів адміністративного запобігання і адміністративного припинення (контроль на безпеку польотів; огляд транспортних засобів при перетинанні державного кордону; перевірка номерів агрегатів транспортних засобів на їх відповідність записам у реєстраційних документах; припинення спроби вивезення з карантинних зон об’єктів які не пройшли фітосанітарного контролю; припинення спроби виробництва продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації; припинення порушень вимог пожежної безпеки в лісах тощо).

Особливості особистого огляду. Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами: 1) Служби безпеки України, 2) органів внутрішніх справ, 3) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, 4) воєнізованої охорони, 5) цивільної авіації, 6) митних установ, 7) органів прикордонної служби, 8) іншими суб’єктами (у випадках, прямо передбачених законами).

Особистий огляд провадиться з обов’язковою присутністю двох понятих. Особа, яка провадить особистий огляд, і присутні на огляді поняті обов’язково повинні бути однієї статі з оглядуваним.

Особливості огляду речей. Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовими особами 1) Служби безпеки України, 2) органів внутрішніх справ, 3) Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, 4) воєнізованої охорони, 5) цивільної авіації, 6) митних установ, 7) органів прикордонної служби, 8) природоохоронних органів, 9) державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, 11) органів лісоохорони, 12) органів рибоохорони, 13) органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, 14) іншими суб’єктами (у випадках, прямо передбачених законами).

При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також працівники міліції, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.

Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).

При вчиненні правопорушень де знаряддям або безпосереднім об’єктом є вогнепальна зброя, пневматична зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, холодна зброя; бойові припаси; електрошкові пристрої і спеціальні засоби — особистий огляд і огляд речей провадять працівники міліції і посадові особи прикордонної служби. Працівники міліції провадять огляд у випадках, коли порушені норми статей 174, 190 — 195-4 КУпАП. Посадові особи прикордонної служби — коли порушені норми статей 191 і 195 КУпАП. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов’язків, особистий огляд і огляд речей застосовується лише у невідкладних випадках. Зазначене регламентовано статтею 265 КУпАП.

Вилучення речей і документів

Вилучення речей і документів є процесуальним заходом, сутність якого полягає у примусовому припиненні права власника на розпорядження відповідними матеріальними об’єктами, до винесення постанови по справі. Воно регламентовано статтею 265 КУпАП.

У літературі висловлена думка, що таке вилучення не тільки тимчасово припиняє права власника щодо речей і документів, а взагалі припиняє володіння ними і може бути постійним або тимчасовим, оплатним або безоплатним [[i], 171].

Проте чинне законодавств не дає підстав для такого висновку. У частині 1 статті 265 КУпАП містяться однозначні вимоги, по-перше, зберігати вилучене до прийняття рішення по справі; по-друге, за результатами вирішення справи постановити одне з чотирьох рішень: а) конфіскувати вилучене; б) повернути володільцеві; в) знищити; г) реалізувати.

Законодавець також регламентує дії правозастсовуча відносно деяких конкретних вилучених об’єктів. Так, Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції.

Отже, вилучення матеріальних об’єктів (як захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення) не припиняє прав на їх володіння. Воно спрямоване на їх збереження, як джерел доказів і створює необхідні умови для врахування їх властивостей при розгляді справи. Саме з цією метою законодавець встановлює норми, відповідно до яких вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів.

Забезпечення провадження в справах про адміністративні проступки шляхом їх вилучення, має свої особливості.

По-перше. Вилучення провадиться лише після застосування таких заходів як доставлення порушника, адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей.

По-друге. Вилученню підлягають: а) речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення; б) речі і документи, що виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей.

По-третє. Факт вилучення речей і документів в обов’язковому порядку оформлюється процесуальним документом. Закон передбачає чотири можливих варіанта документального оформлення вилучення: а) складання окремого протоколу; б) вчинення відповідного запису у протоколі про адміністративне правопорушення; в) вчинення відповідного запису у протоколі про огляд речей; г) вчинення відповідного запису у протоколі про адміністративне затримання.

По-четверте. Правове становище "речей і документів, що вилучені" у відповідних об’єктів виникає з моменту документального оформлення факту вилучення і припиняється винесенням і оголошенням постанови по справі.

По-п ’ яте. Законодавець спеціальною нормою стаття 265 КУпАП визначає суб’єктів, яким надано право застосовувати вилучення речей і документів. Це п’ять груп посадових осіб. До першої належать ті, хто здійснює адміністративне затримання відповідно до ст. 262 КУпАП: 1) посадові особи органів внутрішніх справ; 2) посадові особи органів прикордонної служби; 3) старші у місці розташування охоронюваного об’єкта посадові особи воєнізованої охорони; 4) посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; 5) посадові особи органів Служби безпеки України; 6) посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

До другої — ті, хто відповідно до ст. 264 КУпАП здійснює особистий огляд: 1) посадові особи Служби безпеки України, 2) посадові особи органів внутрішніх справ, 3) посадові особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, 4) посадові особи воєнізованої охорони, 5) цивільної авіації, 6) митних установ, 7) органів прикордонної служби, 8) органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів; 9) інші суб’єкти (у випадках, прямо передбачених законами); та огляд речей крім вищенаведених: 1) посадові особи природоохоронних органів, 2) державні інспектори з питань інтелектуальної власності, 3) посадові особи органів лісоохорони, 4) посадові особи органів рибоохорони, 5) посадові особи органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, 6) інші суб’єкти (у випадках, прямо передбачених законами).

До третьої — посадові особи державної контрольно-ревізійної служби в Україні, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (ст. 234-1 КУпАП): начальник Головного контрольно-ревізійного управління України та його заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники.

До четвертої — посадові особи державної податкової служби України, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (ст. 234-2 КУпАП): начальник Головної державної податкової інспекції України та його заступники, начальники державних податкових інспекцій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах та їх заступники.

До п’ятої — посадові особи органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення (ст. 244-4 КУпАП): керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації і його заступники; керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим і його заступники, начальники управлінь у справах захисту прав споживачів областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники.

По-шосте. Окремими нормами стаття 265 КУпАП визначає питання вилучення а) вогнепальної зброї; б) пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду; в) холодної зброї; г) бойових припасів; д) електрошокових пристроїв; е) спеціальних засобів. Вилучення зазначених об’єктів виконують працівники міліції та посадові особи прикордонної служби. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов’язків, вилучення зброї застосовується лише у невідкладних випадках.

Працівники міліції здійснюють вилучення у разі вчинення: стрільби в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку (ст. 174 КУпАП); придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу зброї без дозволу органів внутрішніх справ (ст. 190 КУпАП); порушення правил зберігання, носіння або перевезення зброї і бойових припасів (ст. 191 КУпАП); Порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік (ст. 192 КУпАП); ухилення від реалізації зброї і бойових припасів, як що анульовано дозвіл на їх зберігання і носіння (ст. 193 КУпАП); продаж працівниками торговельної мережі зброї і бойових припасів особам, що не мають відповідного дозволу (ст. 194 КУпАП); порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення зброї і бойових припасів, а також використання ними зброї і бойових припасів не за призначенням (ст. 195 КУпАП); порушення порядку розробки, виготовлення, реалізації спеціальних засобів самооборони (ст. 195-1 КУпАП); порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них (ст. 195-2 КУпАП); порушення правил застосування спеціальних засобів самооборони (ст. 195-3 КУпАП); порушення порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами (ст. 195-4 КУпАП).

Посадові особи прикордонної служби здійснюють вилучення у разі вчинення: порушень правил зберігання, носіння або перевезення зброї і бойових припасів (ст. 191 КУпАП); порушень порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами (ст. 195-4 КУпАП).

Відповідно до ст.265-1 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення. Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи обов'язкове для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата.

Згідно зі ст.265-3 КУпАП, у разі експлуатації транспортного засобу під час надання послуг з перевезення пасажирів або небезпечних вантажів без посвідчення водія відповідної категорії, а також направлення в рейс одного водія на автобусний маршрут протяжністю понад п'ятсот кілометрів при здійсненні пасажирських перевезень працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово вилучає ліцензійну картку на транспортний засіб. Про тимчасове вилучення ліцензійної картки на транспортний засіб складається відповідний акт. Порядок тимчасового вилучення ліцензійної картки на транспортний засіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Дата добавления: 2014-01-04