Завдання, порядок проведення і методи контролю

4.1. Завдання досліджень.

Встановлення фактичних характеристик досліджуваного екземпляру, їх порівняння з критеріями призначеності та придатності для ураження цілі з метою віднесення його до певного типу (виду) газової зброї.

4.2. Покажчик, що оцінюється.

Наявність сукупності криміналістичних ознак, на основі якої встановлюється належність (або неналежність) досліджуваного екземпляру до конкретного типу (виду) газової зброї.

4.3. Порядок проведення досліджень.

4.3.1. Огляд упаковки та досліджуваного екземпляру, ознайомлення з супроводжувальною документацією.

Визначається правильність оформлення матеріалів, які є підставою для проведення дослідження.

4.3.2. Визначення характерної сукупності конструктивних елементів, оцінка загальної конструкції досліджуваного екземпляру:

- фіксація зовнішнього вигляду;

- вимірювання загальних розмірів та розмірів елементів;

- встановлення типу та калібру штатних патронів;

- встановлення принципу та правильності взаємодії деталей, частин та механізмів.

Виявляються наявні дефекти деталей, частин та механізмів, оцінюється їх вплив на можливість проведення пострілів.

4.3.3. Порівняльне дослідження екземпляру.

Встановлення його відношення до певного типу (виду) газової зброї.

4.3.4. Визначення придатності досліджуваного екземпляру до стрільби (проведення пострілів):

- проводиться серія (не менш 2-х) експериментальних пострілів. Стрільба ведеться зі станка штатними газовими патронами промислового виробництва. Перевіряється достатність міцності деталей, частин та механізмів.

- виявляються дефекти деталей, частин та механізмів, які виникли в результаті випробувань, оцінюється їх вплив на можливість подальшого проведення пострілів.

Особливу увагу треба звертати на виконання правил техніки безпеки, враховуючи можливість руйнування досліджуваного екземпляру.

4.3.5. Перевірка відповідності і конструктивних особливостей досліджуваного екземпляру криміналістичним вимогам до газової зброї.

4.3.5.1. Перевірка можливості застосування досліджуваного екземпляру в якості вогнепальної зброї.

Під час даного випробування визначається можливість установки в патронник або блок патронників (камори барабану) досліджуваного екземпляру кулевого або шротового патрону та здійснення пострілу.

Порядок проведення випробування.

4.3.5.1.1. Безпосереднім виміром досліджуваного екземпляру визначити основні параметри патронника:

- діаметр на початку патронника - Р1;

- діаметр в кінці патронника (під дульце гільзи) - Н2;

- довжину патронника – L3;

- глибину виїмки під фланець - R

Виміряні параметри патронника в разі призначення досліджуваного екземпляру для стрільби тільки газовими (шумовими) патронами, в основному, повинні відповідати значенням таблиці розмірів патронника газової зброї під патрон відповідного калібру, або ж патрон, вказаний в нормативній документації (див. додаток 1).

4.3.5.1.2. Здійснити перевірку досліджуваного екземпляру зброї щодо наявності конструктивних елементів, що перешкоджають використанню в ньому кулевого або шротового патрону.

При цьому обов'язковим вважати наявність:

у пістолета:

- захисних елементів у вигляді однієї чи декількох перетинок або ж незйомної втулки, яка забезпечує роботу автоматики та неможливість здійснення пострілу снарядом (шротом, кулею і т.ін.), концентраторів напруги тощо. Висота перетинки має бути не менше 1/2 діаметра каналу стволу, товщина - не менше 1 мм;

- екстракції гільзи та досилання патрона в патронник під час стрільби газовими (шумовими) патронами - тобто роботи автоматики, якщо вона конструктивно передбачена.

Перевірка здійснюється шляхом відстрілу не менше 3-4-х газових (шумових) патронів.

у револьвера:

- перетинки у стволі висотою не менш, ніж 1/4 діаметру каналу стволу та товщиною не менш, ніж 1 мм;

- ступінчасте зменшення по діаметру вихідних отворів камор барабану відносно вхідних;

- неспіввісність вихідних отворів камор барабану відносно вхідних.

4.3.5.1.3. Перевірити можливість заряджання досліджуваного екземпляру кулевим або шротовим патроном. Для цього необхідно:

- порівняти виміряні параметри патронника з відповідними розмірами кулевих або шротових патронів того ж, або близького калібру;

- розташувати патрон у патроннику (каморі барабану). Якщо патрон входить у патронник (камору барабану), перевірити можливість здійснення ним пострілу - не менше 5 разів, кожен раз перезаряджаючи зразок зброї (у револьвера таким чином перевірити кожну камору).

Досліджуваний екземпляр вважається таким, що витримав випробування в якості газової зброї, якщо він відповідає хоча б одній з вимог:

- конструкція не дозволяє здійснити заряджання його кулевим або шротовим патроном;

- ударно-спусковий механізм досліджуваного екземпляру не запалює капсуль кулевого або шротового патрону.

4.3.5.2. Визначення енергетичних показників снарядів, що можуть заряджатися окремо від патрону.

Визначається можливість заряджання досліджуваного екземпляру снарядом з дульної сторони, надання снаряду імпульсу за рахунок енергії порохових газів шумового або газового патрону, та оцінка питомої кінетичної енергії, що надана снаряду.

Дата добавления: 2014-01-04