Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

I. Міжнародно-правові акти

На основі даних Керівних принципів Секретаріат Організації Об'єднаних Націй спільно із зацікавленими установами повинен виконувати активну роль в проведенні досліджень, здійсненні наукової співпраці, розробці варіантів політики та у контролі за їх здійсненням і повинен служити джерелом надійної інформації про ефективні шляхи запобігання правопорушень серед неповнолітніх.

Стану неповнолітніх ув’язнених в системі кримінальної юстиції спеціально призначені Мінімальні стандартні правила, які стосуються відправлення правосуддя відносно неповнолітніх, які отримали скорочену назву – Пекінські правила.

Міжнародні стандарти Організації Об’єднаних Націй щодо запобігання злочинності, відправлення правосуддя та поводження з неповнолітніми злочинцями.

 

У зв’язку з особливим становищем неповнолітніх злочинців, їх уразливості, можливості застосування меншого покарання за скоєні злочини міжнародною спільнотою були вироблені окремі документи щодо захисту неповнолітніх, у тому числі і у системі кримінальної юстиції.

У 1989 році Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Конвенція про права дитини. У відповідності до статті 37 цієї Конвенції держави, що приймають у ній участь, повинні забезпечити, щоб до жодної дитини не були застосовані катування та інші жорстокі, нелюдські або принижуючі гідність види поводження або покарання. Ані смертна кара, ані довічне тюремне ув’язнення, яке не передбачає можливості звільнення, не повинні призначатись за злочини, що скоєні особами, яким не виповнилося 18 років.

Жодна дитина не повинна позбавлятись волі незаконним або будь-яким іншим вільним чином. Арешт, затримання, тюремне ув’язнення дитини повинні здійснюватись згідно із законом і використовуватись лише у якості останнього заходу та на протязі якомога більш короткого терміну часу.

Кожна дитина, що позбавлена волі, має право на гуманне відношення та повагу невід'ємної гідності його особистості з урахуванням потреб осіб його віку. Зокрема, кожна дитина, що позбавлена волі, повинна бути відокремлена від дорослих злочинців, якщо тільки не було прийнято до увагу ту обставину, що в інтересах дитини цього робити не слід, та мати право підтримувати зв’язки із своєю сім’єю шляхом листування і побачень, за винятком особливих обставин.

Кожна дитина, що позбавлена волі, повинна мати право на беззаперечний доступ до правової та іншої відповідної допомоги.

Конвенція орієнтована на таке поводження з неповнолітніми злочинцями, яке «допомагає розвитку у дитини почуття гідності та значущості, закріплює у нього повагу до прав людини та інших основних свобод і за яким ураховується вік дитини та бажаність сприянню його реінтеграції і виконанню корисної ролі у суспільстві».

Пекінські правила були запропоновані Сьомим конгресом ООН з попередження злочинності та поводженню із правопорушниками, який було скликано у вересні 1985 року, і прийняті Генеральною асамблеєю у листопаді 1985 року.

Пекінські правила мають в цілому рекомендаційний характер і повинні здійснюватись «у контексті економічних, соціальних і культурних умов» які існують у кожній державі, що є членом ООН.

Правила проголошують, що «неповнолітньою є дитина або молода особа, яка у рамках існуючої правової системи може бути притягнутою до відповідальності за правопорушення у такій формі, яка відрізняється від форми відповідальності, що застосовується до дорослих злочинців.» Вони не уточнюють вік, з якого неповнолітні можуть притягуватись до відповідальності за правопорушення або визнаватися дорослими, однак вказують, що слід надавати відповідних зусиль для розповсюдження принципів судочинства для неповнолітніх на молодих повнолітніх людей.

Цей міжнародний документ визначає принципи поводження з неповнолітніми - правопорушниками на усіх стадіях кримінального судочинства, до яких слід додавати відбування кримінального покарання. У пункті 1.6 Правил особливо підкреслюється необхідність розвитку системи судочинства і прийняття одночасно комплексу заходів для розробки прогресивної соціальної політики відносно неповнолітніх.

Поміщення неповнолітнього до виправної установи визначається як виключний захід, що повинен прийматись на мінімально необхідний термін.

Особливе значення Пекінські правила надають умовному звільненню неповнолітніх із виправних установ. Згідно пункту 28 Правил, воно «застосовується відповідними органами у якомога більш широких масштабах та у якомога більш короткі строки». Умовно звільнені неповнолітні ув’язнені повинні отримувати допомогу і підтримку суспільства, а також знаходитися під наглядом відповідних компетентних органів. Слід надавати зусиль для використання таких форм виправних установ, як «виправні установи з послабленим режимом, виховні будинки, центри денної підготовки» та інші, їм аналогічні форми, що можуть сприяти «подальшій інтеграції неповнолітніх у життя суспільства».

Для кримінально-виконавчої практики безпосереднє значення має частина Y Пекінських правил, яка встановлює принципи поводження з правопорушниками у виправних установах. Встановлюється, що завданням виховної роботи з неповнолітніми є «забезпечення опіки, захисту, освіти та професійної підготовки з метою надання їм допомоги для виконання соціально корисної ролі у суспільстві» (пункт 26.1). За загальним правилом, неповнолітні повинні утримуватись окремо від дорослих. Правила не конкретизують умови утримання неповнолітніх правопорушників. Вони посилаються на Мінімальні стандартні правила поводження із ув’язненими, які повинні використовуватись «за ступенем їх відповідності до поводження із неповнолітніми».

Однак пізніше ООН повернулася до цього питання, і у Резолюції від 14 грудня 1990 року Генеральною Асамблеєю ООН були прийняті Правила ООН із захисту неповнолітніх, які позбавлені волі. Вони за своєю структурою схожі із Мінімальними стандартними правилами, однак визначають принципи і мету управління установами для неповнолітніх, підстави класифікації засуджених, фізичні умови відбуття покарання, умови праці, відпочинку, відправлення релігійних обрядів, порядок медичного обслуговування, дисциплінарні процедури, шляхи підтримання позитивних соціальних контактів, заходи ресоціалізації після звільнення тощо.

Керівні принципи Організації Об'єднаних Націй для запобігання злочинності серед неповнолітніх (Ер-Ріядські керівні принципи).

Основоположні принципи.

1. Запобігання злочинності серед неповнолітніх є найважливішим аспектом запобігання злочинності у суспільстві. Беручи участь в законній, соціально корисній діяльності і виробляючи гуманістичний погляд на суспільство і життя, молодь може бути вихована на принципах, що не допускають злочинну діяльність.

2. Для того, щоб запобігання злочинності серед неповнолітніх було ефективним, необхідні зусилля всього суспільства в цілому з метою забезпечення гармонійного розвитку підлітків при повазі їх особистості і заохоченні її розвитку з раннього дитинства.

3. Для цілей тлумачення даних Керівних принципів повинна проводитися орієнтація на потреби дітей. Молоді люди повинні виконувати активну роль у суспільстві і бути його повноцінними учасниками і не повинні розглядатися лише як об'єкти для підготовки до життя в суспільстві або контролю.

4. При здійсненні даних Керівних принципів відповідно до національних правових систем в центрі уваги будь-якої програми запобігання злочинності повинно бути забезпечення добробуту молоді з раннього дитинства.

5. Слід визнати необхідність і важливість здійснення прогресивної політики запобігання злочинності серед неповнолітніх, а також необхідність і важливість систематичного вивчення та вироблення відповідних заходів. При цьому слід уникати криміналізації і покарання дитини за поведінку, що не спричиняє серйозної шкоди розвитку самої дитини або шкоди іншим.

6. Для запобігання злочинності серед неповнолітніх, особливо в місцях, де ще не створено жодних установ, слід розробити громадські служби і програми. Офіційні установи соціального контролю повинні використовуватися лише в крайніх випадках.

Керівні принципи тлумачаться і застосовуються в широких рамках Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права. Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Декларації прав дитини і Конвенції про права дитини та в контексті Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя відносно неповнолітніх (Пекінські правила), а також інших документів і норм, що стосуються інтересів і благополуччя всіх дітей і молоді.

Керівні принципи застосовуються також в контексті економічних, соціальних і культурних умов, існуючих в кожній державі-члені ООН.

Всеосяжні плани запобігання повинні бути прийняті на всіх рівнях управління і включати наступне:

· поглиблений аналіз проблем і переліки програм, послуг, установ і наявних ресурсів;

· чітко певні обов'язки компетентних організації, установ і співробітників, що беруть участь в діяльності по запобіганню;

· механізми для належної координації діяльності урядових і неурядових установ в області запобігання злочинності;

· політику, програми і стратегії на основі прогнозування, які повинні знаходитися під постійним контролем і піддаватися ретельному аналізу в ході їх здійснення;

· методи ефективного зниження можливості здійснення правопорушень неповнолітніми;

· участь общини у межах широкого кола послуг і програм;

· тісна міждисциплінарна співпраця між національними, державними, провінціальними і місцевими органами управління з участю приватного сектора, представників обслуговуваної общини, а також установ, що займаються питаннями праці, догляду за дітьми, утворення, соціальними питаннями, правозастосовчих і судових установ в ухваленні спільних заходів із запобігання злочинності серед неповнолітніх і молоді;

· участь молоді в процесі реалізації політики у галузі запобігання злочинності серед молоді, зокрема орієнтацію на використання можливостей общини, самодопомогу молоді і програми компенсації і допомоги потерпілим;

· наявність кваліфікованого персоналу на всіх рівнях.

Висновок з лекції:

Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй отримали широке визнання у світі як авторитетні практичні рекомендації із управління регіональними пенітенціарними системами та поводження із окремими категоріями ув’язнених. Їх ключові положення знайшли своє відображення і в цілій низці інших спеціальних міжнародних документів.

За весь час існування Мінімальних стандартних правил вони надали і надають суттєвий вплив на пенітенціарну політику і практику у країнах, які погодились з їх основними положеннями. Разом з тим, за ті 40 років, що вже пройшли, пенітенціарні наука, практика і політика не стояли на місці. Тому зрозумілі сподівання підвищити авторитет Правил, підняти їх статус в управлінні місцями позбавлення волі, удосконаленні практики їх застосування з урахуванням сучасних умов і тенденцій розвитку.

Такі спроби з успіхом застосовувались у двох напрямках:

Перший – це сучасна інтерпретація тих положень Мінімальних стандартних правил, які у порівнянні із 1955 роком мають вигляд недостатніх або застарілих. Така інтерпретація здійснюється без зміни основного тексту Правил, із залученням до їх коментування авторитетного кола керівників пенітенціарних систем, вчених, представників правоохоронних організацій.

Другий напрямок – це удосконалення ряду положень мінімальних стандартних правил на регіональному рівні.

Переглянуті Правила можуть у майбутньому послужити важливим і ефективним засобом доведення до відома і використання в роботі адміністрацією пенітенціарних установ Європи результатів цієї значної наукової і практичної діяльності. Поряд з теоретичним внеском подібної роботи у змісті Правил, у майбутньому неминуче розширення численних сфер їх практичного застосування. Необхідно також усіляко сприяти росту авторитету Правил, заснованого на переконанні, що вони повинні відображати реалістичні, творчі й прогресивні підходи до сучасних і майбутніх принципів діяльності пенітенціарної адміністрації, а в більш загальному змісті - до всієї пенітенціарної філософії.

Література.

1. Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими від 30 серпня 1955 р.

2. Коментар до Мінімальних стандартних правил поводження з ув'язненими. Під ред. П.Г. Міщенкова. М. 1997.

3. Європейська конвенція проти тортур і інших жорстоких і нелюдяних або принижуючих людську гідність видів обігу або покарання від 26 листопаду 1987 р. N 126 //

4. Європейські в’язничні правила. Рекомендація Rec (2006) 2 Комітету Міністрів до держав-членів Ради Європи. Січень 2006 року.

5. Утримання під вартою. Збірка нормативних актів і документів. М.: Вид-во «Спарк», 1996.

6. Конвенція про примусову або обов'язкову працю. //Міжнародний захист прав і свобод людини. Збірка документів. М., 1990.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Міжнародні стандарти Організації Об’єднаних Націй щодо виконання кримінальних покарань та застосування інших кримінально-правових заходів, які не пов'язані із позбавленням волі | Розділ 2. Технологічні операції та обладнання заготівельного відділення
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2525; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.027 сек.