Новітні релігійні рухи

Церква об’єднання (уніфікації) Мун. Засновник релігії С. Мун народився у 1920 р. у Кореї. У сім’ї сповідали протестантизм. За свідченням самого Муна, у 16 років йому явився Христос і доручив довести до кінця справу, яку не вдалося довершити Йому Самому. Відтоді Мун почав вважати себе месією і спасителем усього людства. Спочатку ця релігія поширилася в Кореї, а з початку 1970-х років набула величезної популярності у США. Неодноразово Мун притягувався до кримінальної відповідальності і відбував строки покарання у в’язниці за організацію й проведення ритуальних сексуальних дій у своїй секті. У вченні Муна є твердження про те, що Єва впала в блуд з Люцифером, і тепер лише фізичний зв’язок з Муном може очистити людство, тому що Мун безгрішний. Він і його чергова дружина вважаються Справжніми Батьками, віруючі в нього беруть шлюб за його вказівкою, а на шлюбній церемонії п’ють вино з додаванням в нього крові Муна. Уся секта проголошує себе істинною сім’єю.

Прийоми залучення до цієї релігії є досить типовими й схожими на ті, що мають місце у тоталітарних релігійних культах: нав’язливість (постійні пропозиції, надмірна увага, психологічний тиск з боку представників угрупування); жодної вільної хвилини без нагляду старших (надзвичайна занятість, напружена система вивчення текстів і т.п.); груповий тиск (постійна вимога підкоритися волі більшості, використання публічних заохочень і зауважень); позбавлення сну (якщо відбувається переселення молодого члена секти до спільного житла, де вже мешкає чимало представників секти, неможливість вчасно лягати відпочивати і необхідність дуже рано вставати поступово виснажує людину); недостатність харчування (постійне недоїдання, вимога тримати піст для очищення і перемоги над гординею); комплекс провини (говорити лише те, що потрібно лідерам, вказівки котрих неможна обговорювати або заперечувати, будь-яке особисте питання – гріх); контроль (система повчальників, за допомогою утворюється напіввійськова дисципліна).

Зазвичай, втягування в організацію починається з розмови на загальнодуховні теми. «Новенького», який прийшов з цікавості на зібрання ні на мить не залишають наодинці, щоб не дати отямитися й критично подивитися на ситуацію, проводять психологічну обробку у вигляді довготривалих бесід, голосних співів, спортивних занять тощо. Через певний час людина відчуває, що саме в цьому колі її життя є «справжнім», воно сповнене високого змісту, а тому вже немає жалкування за втраченими попередніми зв’язками, вони навіть обтяжливі. Після того, як люди, родичі яких потрапили до секти, почали боротися за їхнє повернення до нормального життя, за допомогою депрограматорів (детективів-психіатрів, які викрадали залежних від секти і допомагали їм відновити здібність критично оцінювати реальність), Мун закликав своїх адептів до самогубства.

За час свого існування течія Муна перетворилася на справжню фінансову імперію, капітал якої складає більше 1 млрд. доларів. У її власності чисельні заводи (в тому числі й з виробництва зброї), газети, морські судна тощо. Має величезну кількість власно створених і підпорядкованих собі міжнародних організацій: Міжнародний релігійний фонд, Вузівська асоціація з вивчення Принципу («Божественний принцип» – головна праця Муна), Міжнародний фонд освіти й багато інших. Більшість цих організацій приховують свій зв’язок з церквою Об’єднання.

«Церква Христа». Зародилася у 1979 р. у баптистській общині в Бостоні (США) під проводом пастора Кіпа Мак Кіна, який почав проповідувати власне вчення. Бурхливий розвиток течії пояснюють вдалим сполученням надзвичайно примітивного, спрощеного тлумачення християнства з агресивними методами впливу на особистість. Метою таких технологій є зниження, гальмування критичного почуття і розумових здібностей людини. Характерна особливість культу полягає в «системі вчителів-повчальників», згідно з якою кожне слово «повчальника» стає вищим законом для «учня». І хоча стверджується абсолютний авторитет кожної літери Священного Писання, насправді вищим критерієм істини є слова повчальника. Організація побудована за «пірамідальним» принципом: у кожного повчальника є декілька учнів, котрі в свою чергу виступають повчальниками і теж мають своїх учнів і так далі. Такий самий принцип спостерігається у адміністративному апараті: Бостонська церква керує двадцятьма чотирма стрижневими церквами, які, в свою чергу, засновують в різних місцях нові безпосередньо собі підпорядковані церкви.

Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони). Слово мормони взяте з небіблійного одкровення – «Книги Мормона», ніби то укладеної «пророком» Мормоном. Цю книгу мормони вважають віровчительною. У ній йдеться про історію невідомого єврейського племені (період приблизно від 600 р. до н.е. – до 421 р. н.е.). Воно вийшло за часів царя Седекії з Іудеї і після тривалих морських подорожувань досягло Америки. Тут прибульці зайнялися землеробством і заснували могутню цивілізацію і жили за законами Мойсея. Однак, через кілька століть їх знищили нащадки одного з родів цього ж племені. Останній із знищуваних устиг закопати історію свого народу, записану на золотих листках в печері гори Кумора (штат Нью-Йорк). Даний переказ надзвичайно схожий з фантастичною повістю у біблійному стилі – «Незнайдений рукопис» Соломона Сполдинга (поч. ХIХ ст.). Вона була знаною й досить популярною. Добре знайомим з нею був засновник мормонського об’єднання Джозеф Сміт. У 1830 р. він опублікував «Священну книгу» мормонів, яка включає прямі цитування з книги Сполдінга, а також має перегук з окультними й масонськими джерелами. Після смерті Сміта угруповання, яке на той час складалося з майже 15-ти тисяч послідовників, протягом двох років кочувало преріями дикого Заходу США, поки під проводом Брігема Янга не досягло Соляного озера й не оселилася там, заснувавши місто Солт-Лейк-Сіті (столиця штату Юта). У наш час кількість адептів складає понад 5 млн., з них місіонерів – 300 тис. Організація багата й матеріально незалежна, члени її зобов’язані платити «десятину». За своїм віровченням лише зовнішньо близька до християнства, по суті ж основними своїми положеннями вона протистоїть християнству.

Міжнародне товариство свідомості Крішни. Цей культ виник у кінці 1960-х років, коли до Америки приїхав місіонер з Індії Бхактіведанта (пізніше до його імені додали «Прабхупада», що означає «повчальник повчальників»). Він народився в Калькутті, закінчив місцевий університет, став успішним бізнесменом. Сповідав індуїзм. У 1950-х роках покинув сім’ю й став монахом. Його духовний вчитель заповів Бхактіведанті місіонерство на Заході. У 1965 р. він приїздить до США, читає лекції про Бхагавадгіту і успішно проповідує віру в Крішну. Він відкриває багато храмів і ашрамів (поселень-комун, де увесь образ життя підпорядкований культу).

Послідовники вірять у те, що верховним богом є Крішна, усі інші божества – його аватари (втілення), але менш досконалі. Після смерті людська душа вселяється у нове тіло. Щоб розірвати ланцюг безкінечних перевтілень, потрібно позбавитися від матеріального світу і злитися з Крішною. Найбільш досконалий спосіб вшанування Крішни – присвячення йому всього себе, а також життя, близьке до чернечого: тривалі щоденні богослужіння, постійні співи мантр (молитви «Харе Крішна»), вегетаріанство, статеве утримання тощо. Кожного дня зображенню Крішни приносять жертви: воду, квіти, їжу, яку потім з’їдають послідовники. У такий спосіб вони очищаються від гріха і поєднуються з Крішною. Прихильники цього культу зазвичай носять традиційний індійський одяг, чоловіки голять голови, залишаючи на потилиці кіску, за яку Крішна піднімає їх на духовне небо.

З індуїзмом різнить те, що це нове релігійне угрупування приділяє надзвичайну увагу збиранню коштів на храми і ашрами, з цією метою часто виходять на вулицю для збору коштів. Особливістю вчення є впевненість, що всі народи поклоняються одному Богу, а Христос – це Крішна у своєму черговому втіленні (за іншим трактуванням – син Крішни), навіть наголошується на схожості звучання імен. Однак, між християнським вченням і кришнаїзмом немає нічого спільного, адже для християнства метою життя людини є примирення з Богом, його можна досягти лише через повне істинне каяття у здійснених гріхах. У головному священному тексті кришнаїзму – Бхагавадгіті понять «спокута» й «каяття» взагалі не зустрічається, а Крішна сам називає себе богом кривавим. За християнським вченням, подібна заява є хула на Бога, тому що Господь праведний і неправди в Ньому немає (Пс. 91, 16). Крішна визнає, що його вчення діє як отрута і тому не радить одразу відкривати усі його горизонти й перспективи людині, котра звикла ставити перед собою земні цілі, її потрібно приводити до «свідомості» поступово. Ось чому для кришнаїзму один і той самий факт на різних рівнях «свідомості» може бути і святим обов’язком, і тяжким гріхом. Нічого близького таким уявленням у християнстві немає.

Специфічне пояснення має питання про відношення у сфері статі. Тут розроблено дві концепції: за першою допускаються оргіастичні дії, як відображення любовних ігор Крішни з дівчатами на пасовиську, що описані у Бхагавадгіті, друга концепція вказує на алегоричний зміст численних сцен тілесних насолод Крішни, у яких ніби- то відображається духовна близькість партнерів. За цією концепцією, статеві стосунки повністю обмежуються і дозволяються лише з метою зачати дитину.

New Age. Релігійний рух, що складається з багатьох розрізнених між собою груп, які визнають свою єдність. За віруванням цього руху, – прийшов час закінчення процесу поділу на різні культури, країни й релігії. Християнська ера Риб збігає кінця і починається нова епоха – ера Водолія. В цей період світ стане єдиним, усі релігії зіллються в одну загальну і на землі запанує мир та процвітання. Шлях до цього лежить через зміни особистості, зміни її свідомості, яких можна досягти, завдяки релігії New Age. В її основі віра в те, що все є Бог, увесь світ і кожна людина – це Бог. Усе єдине. Необхідно тільки це усвідомити. Бога-Особистості, Бога-Творця, на думку послідовників цієї релігії, не існує. До того як відбудеться усвідомлення тотожності себе з Богом, пройде черга перевтілень – переселень душі після смерті в інше тіло у відповідності до закону карми. Хоча й немає одного Бога-Особистості, але є множина духів, з якими можна й потрібно спілкуватися за допомогою магії, спіритизму. Духи допомагають прийти до усвідомлення «справжньої реальності». Таким чином, вважається, що людина може сама спасти себе за рахунок усвідомлення «справжньої реальності». Ця реальність розуміється адептами у дусі еклектизму – нагромадження містичних ідей, взятих з різних релігійних систем. Уся ідеологія New Age пройнята духом окультизму. Одним з джерел цього руху є теософія.

Сайєнтологія. Засновником є Р.Хаббард – письменник-фантаст і «пророк» нової релігії. У своїй програмній книзі «Діанетика: сучасна наука душевного здоров’я» поєднав психоаналіз, буддизм і «детектор поклепу» е-метр в одне ціле. Така суміш була названа релігією у зв’язку з тим, що за законами США релігійні організації мають податкові пільги. З самого початку сайєнтологія стала надзвичайно прибутковим бізнесом, адже людину, котра вступає до лав руху, зобов’язують платити за черговий ступінь очищення і посвячення. Руйнівний вплив на психіку послідовників і спроби проникнути в архіви державних структур спричинили засудження й ув’язнення керівників організації. Сайєнтологія обіцяє своїм адептам повне звільнення від душевних і фізичних недугів та шкідливих звичок, однак сам Хаббард не зміг позбавитися від наркотичної й нікотинової залежності і все життя страждав на манію переслідування.

Основні ідеї зводяться до твердження, що кожна людина – це безсмертна істота, «тетан», який нескінченно перевтілюється і на землі і в космосі. Усі сильні життєві враження, особливо душевні травми, записуються й прилипають до тетана у вигляді «інграм», які обтяжують його існування. Усвідомлення цих іграм дозволяє від них звільнитися, «очиститися». Очищення відбувається в діалозі пацієнта з служителем церкви сайєнтології за допомогою прибору е-метра. Це гальванометр, який вимірює електропровідність шкіри, він складається з двох жерстяних банок й індикатора зі стрілкою. Пацієнт бере в руки ці банки, йому задають питання, і якщо певне питання визиває підвищену емоцію, стрілка приладу сильно відхиляється. Питання повторюють доти, поки стрілка не перестає коливатися, – це означає, що інграму ніби то стерто. Повне очищення відбувається, коли стираються усі іграми. Така мета досягається роками і вимагає величезних грошових витрат.

Кульмінаційним моментом у сайєнтології є вісім сходинок найвищого посвячення, якими можливо підніматися після повного очищення. Вважається, що очищені тетани можуть керувати простором, часом, матерією, виходити з тіла і пересуватися по всесвіту. Послідовники відчувають ейфорію від подібного вчення і спілкування, і тому потрапляють у психологічну залежність.

Дата добавления: 2014-01-04