Поняття та види юридичної відповідальності за земельні правопорушення

Господарсько-правова відповідальність за земельні правопорушення

Майнова відповідальність за порушення земельного законодавства

Кримінальна відповідальність за злочини у галузі земельних відносин

Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення

Поняття та види юридичної відповідальності за земельні правопорушення

Тема 12. Юридична відповідальність за земельні правопорушення

ЛЕКЦІЯ 12.

4.1. Цивільна відповідальність за завдану шкоду

4.2. Матеріальна відповідальність за земельні правопорушення

4.3. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва

5. Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення

6.1. Адміністративно-господарський штраф

6.2. Обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання

7. Земельно-правова відповідальність

Існує велика кількість визначень юридичної відповідальності, які умовно можна поділити на два підходи:

(1) широкий, за якого юридична відповідальність розглядається як негативні наслідки, що покладаються на правопорушника, а саме: як негативні наслідки для особи чи організації, що вчинили протиправний поступок [1], правовідносини із застосування негативних заходів до правопорушника; система примусових заходів, що застосовується до громадян, посадових осіб, підприємств, організацій та установ, які порушили закон, з метою покарання винних, припинення та попередження правопорушень та відновлення порушених прав [2], "юридичний зміст відповідальності полягає в безумовному обов'язку правопорушника зазнавати несприятливих наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру [3], нарешті, навіть неухильно суворе, гранично ініціативне виконання всіх обов'язків [4],

(2) і вузький, за якого відповідальність розглядається як правовідносини із застосування до порушника негативних заходів, що передбачає покладення обов'язку, який до вчинення правопорушення не існував та виник лише у зв'язку із правопорушенням, або позбавлення існуючого права [5].

Другий підхід видається більш вірним. На наш погляд, юридичну відповідальність можна визначити як правовідносини із примусового покладення на правопорушника додаткових обов'язків негативного характеру або позбавлення його прав у зв'язку із вчиненням правопорушення.

Земельне правопорушення, на наш погляд, за змістом є порушенням норм земельного права, а за формою - порушенням приписів земельного законодавства.

Традиційно виділяють такі види юридичної відповідальності (вони перераховані, зокрема, у ст. 92 Конституції України): кримінальну, адміністративну, дисциплінарну, цивільну та матеріальну. Останнім часом все більшого поширення набуває підхід, за якого виділяються ще й такі види відповідальності, як фінансова, еколого-правова у вузькому розумінні (обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності або припинення права користуванням природним ресурсом), земельно-правова (відшкодування втрат сільськогосподарського/ лісогосподарського виробництва, припинення прав на землю[6]). Із прийняттям ГК України з'явилися підстави об'єднати всі перераховані "новітні" види відповідальності під назвою господарсько-правової.

Практичне значення поділу юридичної відповідальності на види обумовлено положенням ст. 61 Конституції України, за якою за одне правопорушення не можна двічі притягати до юридичної відповідальності одного виду. З цього випливає, що за одне правопорушення в принципі можна притягати до відповідальності різних видів. Між тим, особа не може бути притягнута і до майнової відповідальності різних видів (цивільної та матеріальної) за одне й те саме правопорушення - адже якщо вона відшкодовує заподіяну шкоду в рамках якогось із видів майнової відповідальності, для застосування інших вже немає підстав. Крім того, варто пам'ятати, що адміністративна відповідальність настає лише за правопорушення, які не тягнуть кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 9 КпАП).

Окрім видів, виділяють і форми юридичної відповідальності:

(1) позитивну (перспективну) - обов'язок дотримуватися правових норм, вчиняти дії, що відповідають "об'єктивним вимогам даної ситуації і об'єктивно обумовленим ідеалам часу" [7], та

(2) негативну (ретроспективну) — відповідальність за вчинене правопорушення.

У спеціальній літературі виділення позитивної відповідальності піддається обґрунтованій критиці. Вказується, що відповідальність у цьому випадку розглядається у загальному, неюридичному розумінні, межі поняття розмиваються, що не виправдано ні з наукової, ні тим більше з практичної точки зору, викликає термінологічну плутанину[8].

2. Адміністративна відповідальність за земельні правопорушення

Вказівки на застосування адміністративної відповідальності за земельні правопорушення містяться в багатьох актах земельного законодавства (наприклад, у ст. 211 ЗК України). Але більшість таких посилань мають відсильний або бланкетний характер, оскільки самі безпосередньо не встановлюють санкцій.

Більшість же складів адміністративних земельних правопорушень передбачені у Главі 7 "Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'ятників історії та культури" КпАП України.

Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства може наставати і за статтями, вміщеними до інших глав КпАП України:

- Глави 5 ("Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення"), напр., ст. ст. 42 ("Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм"), 46-1 (" Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення")',

- Глави 8 ("Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів") - напр., ст. ст. 95 (" Порушення правил і норм з ядерної та радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання"), 96 ("Недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва"), 96-1 ("Порушення законодавства під час планування і забудови територій"), 97 ("Самовільне будівництво будинків або споруд"), 99 ("Порушення Правил охорони електричних мереж:"), тощо;

- Глави 10 ("Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства, і зв'язку"): ст. ст. 138 ("Порушення Правил охорони магістральних трубопроводів"), 141 (" Порушення правил охорони смуги відводу автомобільних шляхів"), 142 ("Порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до автомобільних шляхів"), 147 (" Порушення правил охорони ліній і споруд зв'язку);

- Глави 15 (''Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління"): ст. ст. 188-5 ("Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної та ядерної безпеки або охорону природних ресурсів"), 188-11 (" Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, а так само інших законних вимог посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби").

Склади адміністративних земельних правопорушень можуть містити інші акти законодавства: див., напр., ст. 46 Закону України "Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення". Проте навіть у цих випадках загальні правила застосування адміністративної відповідальності визначаються КпАП України. Згідно із ч. З ст. 2 КпАП України, положення кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, не включеними до Кодексу.

Статистика. Впродовж 9 місяців 2006 р. Держземінспекцією та інспекційними підрозділами проведено 71,3 тис. перевірок дотримання вимог земельного законодавства, виявлено понад 47 тис. порушень. За фактами порушень земельного законодавства складено понад 36,6 тис. протоколів про адміністративне правопорушення та винесено понад 31,5 тис. постанов про накладання адміністративного стягнення. Загальна сума штрафів становить понад 23 млн. гривень. Залишок неусунутих порушень становить понад 21,5 тис. на загальній площі близько 310 тис. га. Одним із найбільш поширених порушень залишається самовільне зайняття земельних ділянок[9].

Дата добавления: 2014-01-04